УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 283/864/26
провадження № 61-12904ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» - адвоката Терещенко Катерини Сергіївни, на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані», Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення Малинської міської ради, припинення діяльності товариства щодо проведення будівельних робіт,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила забезпечити її позов до ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області про захист права на безпечні і здорові умови проживання та відшкодування моральної шкоди, шляхом заборони ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» встановлення вежі мобільного (стільникового) зв`язку на земельній ділянці, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0129, що знаходиться в межах населеного пункту Гамарня Коростенського району Житомирської області, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за вищевказаним позовом.
Заява обґрунтована тим, що громадськими зборами мешканців с. Гамарня Малинської ОТГ Коростенського району Житомирської області, які відбулися 22 травня 2025 року, заявницю уповноважено представляти інтереси мешканців села, у тому числі в судах та правоохоронних органах, з питань недопущення будівництва вежі мобільного зв`язку, висотою 51,5 м на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, розташованій у межах заказника «Гамарня».
Вказує, що будівництво здійснюється з порушенням прав та законних інтересів мешканців с. Гамарня, вимог законодавства і містобудівної документації. Зокрема, на земельній ділянці були незаконно знищені зелені насадження (3 сосни та 23 клени), а наміри щодо її забудови не відповідають містобудівній документації та реалізуються за відсутності чинного договору оренди земельної ділянки.
На переконання позивачки, не проведено передбачених санітарними нормами досліджень електромагнітного поля та розрахунків рівнів електромагнітного випромінювання, незважаючи на близькість запланованої вежі до житлових будинків і господарських споруд.
Малинська міська рада повідомила про відсутність відповідної документації, зокрема проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та листом від 14 липня 2025 року № 546/03-23 повідомила ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» про призупинення встановлення вежі. Водночас, товариство продовжує реалізацію намірів щодо її встановлення.
Також ОСОБА_1 посилалася на потенційну загрозу життю та здоров`ю мешканців с. Гамарня, у тому числі у разі аварійного падіння вежі чи виникнення інших небезпечних обставин, з огляду на її заплановане розташування у безпосередній близькості до житлової та господарської забудови.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року, заяву задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову в справі шляхом заборони ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» проводити всі види будівельно-монтажних робіт по встановленню вежі мобільного (стільникового) зв`язку на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, що знаходиться в межах населеного пункту Гамарня Коростенського району Житомирської області.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, врахував, що між сторонами виник спір з приводу законності проведення ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» будівельних робіт із встановлення вежі мобільного (стільникового) зв`язку, висотою 51,5 м на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, а також щодо правомірності користування зазначеною земельною ділянкою товариством, а тому не вжиття заходів забезпечення позову об`єктивно може перешкоджати ефективному захисту порушених прав позивачки, яка, серед іншого, протоколом громадських зборів мешканців с. Гамарня обрана уповноваженою від мешканців с. Гамарня представляти інтереси мешканців вказаного населеного пункту з питань зупинення будівництва вежі мобільного зв`язку.
Апеляційний суд вважав, що застосований захід забезпечення позову є достатнім та ефективним, відповідає балансу сторін, є співмірним із заявленими позовними вимогами, натомість невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем ризики, можуть призвести до утруднення виконання або невиконання ймовірного судового рішення про задоволення позову.
Житомирський апеляційний суд відхилив надану ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» відповідь Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про те, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129 не входить до складу територій та об`єктів
природно-заповідного фонду, у тому числі до складу заказника «Гамарня», що свідчить про відсутність порушених екологічних прав позивачки, оскільки вказаний доказ може бути предметом дослідження та оцінки під час розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення.
Також апеляційний суд відхилив аргумент апеляційної скарги ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» щодо ймовірності завдання шкоди товариству забороною будівництва на земельній ділянці (сплата орендної плати, договірні зобов`язання з будівельними організаціями, оренда техніки, порушення зобов`язань перед оператором мобільного зв`язку щодо розміщення їх обладнання на вежі), оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.
При цьому суд врахував, що згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку розмір орендної плати становить 156,56 грн на місяць.
У жовтні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» - адвоката Терещенко К. С., на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачкою не підтверджено жодними належними та допустимими доказами будь-які ризики, як то порушення прав позивачки, існування загрози невиконання рішення суду в разі задоволення позову.
Апеляційним судом неправильно застосовано критерій співмірності, адже товариство продовжує сплачувати орендну плату, виконує зобов`язання перед оператором мобільного зв`язку, несе витрати, пов`язані з будівельною технікою.
Суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на будівництво вежі.
На переконання заявника, суди попередніх інстанцій вжили заходи забезпечення позову, які є тотожними позовним вимогам, а саме: припинення діяльності товариства щодо проведення будівельних робіт.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, з доводами якої погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, про заборону проводити всі види
будівельно-монтажних робіт по встановленню вежі мобільного (стільникового) зв`язку на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, що знаходиться в межах населеного пункту Гамарня Коростенського району Житомирської області, позивачка вказала, що забезпечення позову обраним нею способом направлено на недопущення ризиків заподіяння шкоди життю та здоров`ю їй та мешканцям села, зокрема у разі аварійного падіння вежі, розташування якої заплановано у безпосередній близькості до житлової зони населеного пункту Гамарня, серед іншого, на вказаній земельній ділянці вже здійснено незаконне знищення 26 одиниць зелених насаджень (сосни, клени), тому не застосування заходів забезпечення цього позову, з урахуванням вже вчинених дій, як то вирубка зелених насаджень, істотно ускладнить ефективний захист інтересів позиваки та мешканців села Гамарня.
Ймовірність зазначених ризиків та настання у зв`язку з цим негативних наслідків для ОСОБА_1 та мешканців села Гамарня є обґрунтованими, оскільки у цьому випадку негативні наслідки невжиття заходів забезпечення позову переважають над наслідками забезпечення позову, що має тимчасовий характер.
Тобто, у разі не забезпечення позову та, зокрема, початку і продовження будівництва вежі мобільного зв`язку, висотою 51,5 м без встановлення, під час розгляду справи по суті, наявності/відсутності негативного (шкідливого) впливу на громаду села Гамарня встановлення такої конструкції, в контексті екологічної та безпекової ситуації, вказане істотно ускладнить ефективний захист прав позивачки та мешканців вказаної громади, та призведе до необхідності вчинення інших процесуальних дій, як то ініціювання іншого спору, зокрема про відшкодування шкоди, завданої встановленням небезпечної конструкції, отже призведе до труднощів виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову, фактично призведе до неможливості такого виконання.
Серед іншого Верховний Суд враховує суспільний інтерес до цієї справи № 283/864/26, адже заява про забезпечення позову та в подальшому позов подані позивачкою ОСОБА_1 також і в інтересах мешканців села Гамарня, що було визначено громадськими зборами, які відбулися 22 травня 2025 року.
Також, суд касаційної інстанції враховує, що ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року забезпечено докази у справі шляхом огляду речових доказів - об`єктів (дерев, пнів, споруд) за їх місцезнаходження, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, що знаходиться в межах села Гамарня Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області та перебуває у власності територіальної громади в особі Малинської міської ради Житомирської області, та в оренді ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», та виготовлення плану фактичного користування земельною ділянкою з визначенням розміщених на ній об`єктів (дерев, пнів, споруд), а також встановлення відповідності фактичного користування земельною ділянкою (кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0129) координатам відповідно до даних Державного земельного кадастру.
22 червня 2026 року, тобто на час перегляду апеляційним судом ухвали місцевого суду від 15 квітня 2026 року про забезпечення позову, проведено огляд речових доказів за їх місцезнаходженням, за результатами якого було встановлено, що земельна ділянка [номер приховано]:02:0129 за координатами згідно з проєктом землеустрою та координатами окружної межі Державного земельного кадастру не збігаються, межі вказаної земельної ділянки були перенесені в локацію, де проходить водопровід, який постачає воду місцевим мешканцям села Гамарня.
Отже, наведене свідчить, що ОСОБА_1 у достатній мірі обґрунтувала ризики не забезпечення позову у цій справі шляхом заборони проводити всі види
будівельно-монтажних робіт по встановленню вежі мобільного (стільникового) зв`язку на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, зокрема, законність встановлення якої (вежі) є предметом спору в цій справі № 283/864/26. При цьому застосований судами попередніх інстанцій захід забезпечення позову, який за своєю суттю, є тимчасовим заходом, не несе таких ризиків для ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», як ті ризики, висока вірогідність яких підтверджена встановленими обставинами справи в разі не забезпечення позову.
Врахувавши предмет спору та наявність у сторони позивача обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, встановив, що обраний позивачем вид забезпечення позову відповідає критерію співмірності із заявленими позовними вимогами.
Необхідність застосування даного заходу забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які були досліджені судами, та, в свою чергу, свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до порушення інтересів ОСОБА_1 та мешканців населеного пункту Гамарня.
Отже, встановивши, що існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» проводити всі види будівельно-монтажних робіт по встановленню вежі мобільного (стільникового) зв`язку на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0129, зокрема, законність встановлення якої (вежі) є предметом спору в цій справі № 283/864/26.
Довід касаційної скарги, що апеляційним судом неправильно застосовано критерій співмірності, адже товариство продовжує сплачувати орендну плату, виконує зобов`язання перед оператором мобільного зв`язку, несе витрати, пов`язані з будівельною технікою, є таким, що не підтверджений доказами, при цьому, як вказав Житомирський апеляційний суд, відхиляючи вказаний довід апеляційної скарги, товариством не надано жодних доказів понесення значних витрат, такі докази не зазначені і не додані й до касаційної скарги, серед іншого апеляційний суд правильно врахував, що розмір орендної плати на місяць складає 156,56 грн.
Верховний Суд відхиляє аргумент касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на будівництво вежі, оскільки позивачка ОСОБА_1 оскаржує законність отримання зазначених документів, а отже вказані документи є предметом перевірки під час розгляду справи по суті.
Суд касаційної інстанції визначає безпідставним довід касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій вжили заходи забезпечення позову, які є тотожними позовним вимогам, а саме: припинення діяльності товариства щодо проведення будівельних робіт, оскільки заборона діяльності на час розгляду справи є тимчасовою процесуальною дією, в той час як припинення діяльності є кінцевою дією без відновлення такої діяльності.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судами, зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судами норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» - адвоката Терещенко Катерини Сергіївни, на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані», Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення Малинської міської ради, припинення діяльності товариства щодо проведення будівельних робіт.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк