ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Справа №160/15462/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання наказів протиправними, -
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Центрально-міському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , з позовом, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії від 12.04.2026 р. військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (який оформлений довідкою №2026-0412-1138-5470-3 від 12.04.2026), яким визнано ОСОБА_1 придатний до військової служби;
визнати протиправним та скасувати наказ № М/483 від 12.04.2026 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 призвано на військову службу;
визнати протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2026р. відкрито провадження у цій справі.
Витребувано у відповідача 1,2,3 додаткові докази по справі, зокрема:
висновок військово-лікарської комісії від 12.04.2026 р. військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (який оформлений довідкою № 2026- 0412-1138-5470-3 від 12.04.2026), яким визнано ОСОБА_1 придатний до військової служби;
наказ №М/483 від 12.04.2026р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 призвано на військову службу;
наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
висновок ВЛК від 30.07.2025 року щодо встановлення позивачеві діагнозу розумова відсталість легкого ступеня;
усі наявні докази щодо суті спору.
19.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) подали відзив на позовну заяву.
22.06.2026 року Металургійно-Довгинцівський об`єднаний районний у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 подали відзив на позовну заяву.
25.06.2026 року Військова частина НОМЕР_1 подали заяву на виконання вимог ухвали суду.
15.07.2026 року військова частина НОМЕР_1 подали заяву на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 07.08.2026 року залучено до участі у справі №160/15462/26 співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .
Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема:
наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
усі наявні докази щодо суті спору.
17.09.2026 року Військова частина НОМЕР_2 подали відзив на позовну заяву позивача.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 05.10.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактично йому заочно провели ВЛК та того ж дня призвали, мобілізували та відвезли до військової частини.
Не погоджуючись з постановою штатної військово-лікарської комісії, а також наказ начальника відповідача 2 про призов та мобілізацію до військової частини, наказом самої ВЧ позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1,2,3,4
Від Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що спірна постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку оформлено довідкою від 12.04.2026 року, підписано 12.04.2026 року: установа КНП Криворізька МЛ №3
Відтак, 12.04.2026 року ОСОБА_1 призваний за мобілізацією Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За таких обставин, вказують про відсутність протиправної бездіяльності/дій
ІНФОРМАЦІЯ_8 подано відзив у якому зазначено про те, що позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Позивачем було заявлено про значне погіршення стану здоров`я, відповідач прийняв рішення щодо повторного проходження медичного огляду у зв`язку зі змінами в стані здоров`я (зі слів позивача) та направлено 12.04.2026 року за №7072107 на проходження медичного огляду до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатом якого 12.04.2026 року позивача на підставі графи ІІ розкладу хвороб НМОУ №402 - визнано придатним до військової служби.
Позаштатна постійно діюча ВЛК при ТЦК та СП створюється наказом КНП "Криворізької міської лікарні" КМР про роботу структурного підрозділу "Військоволікарська комісія" та діє як структурний підрозділ Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №3» Криворізької міської ради, яка юридично знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів 13к.
Згідно пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військоволікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.
Згідно «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Вказують про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 не має права та повноважень оскаржувати або не визнавати те чи інше рішення військово - лікарської комісії , оформленого відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.
Порядок оскарження постанов, рішень ВЛК районних ТЦК та СП, визначений «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, де чітко встановлено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Станом на 18.06.2026 року від позивача не надходили заяви, скарги щодо оскарження рішення позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 №2026-0412-1138-5470-3 від 12.04.2026 року.
Виходячи з вище викладеного, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасувати висновок позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 №2026-0412-1138-5470-3 від 12.04.2026 року не підлягає задоволенню.
Вказують про те, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_9 за оформленням відстрочки від призову, що підтверджується відсутністю долучених до позовної заяви доказів звернення до Голови комісії з документам, які підтверджують право на відстрочку та наявності рішення комісії про надання відстрочки відповідно до вимог ПКМУ №560, у зв`язку із чим, начальником Металургійно Довгинцівського ОР у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_9 було видано законний наказ №М/483 від 12.04.2026 року про призов Позивача до команди НОМЕР_2 .
Вважають, що після реалізації спірного наказу виникли вже нові правовідносини - з приводу проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, оскільки цей наказ вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби, не відновить початковий стан і не призведе до бажаного позивачем результату, який він переслідує у цьому позовному провадженні
Військова частина НОМЕР_1 вказують про те, що ОСОБА_1 22 квітня 2026 року прибув до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 для проходження базової загальновійськової підготовки та 09 червня 2026 року вибув до військової частини НОМЕР_2 . На період його навчання наказ про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не видавався.
Військова частина НОМЕР_2 подали відзив у якому вказано про те, що доводи позивача щодо скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до особового складу Військової частини НОМЕР_2 та зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_2 виключити Позивача зі списків особового складу військової частини не має правових обґрунтувань.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 .
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ), відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» мав статус військовозобов`язаного та перебував на обліку у відповідача.
Згідно матеріалів справи, позивача було зупинено групою оповіщення та здійснено перевірку документів, за результатом перевірки виявлено порушення вимог мобілізаційного законодавства, тому було супроводжено до найближчого ТЦК та СП, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення персональних даних та проходження медичного огляду.
Під час перевірки було встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач є військовозобов`язаним, перебуває на загальному обліку в картотеці вільних ресурсів, який підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. Оформленої відстрочки згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав.
Позивачем було заявлено про значне погіршення стану здоров`я, відповідач прийняв рішення щодо повторного проходження медичного огляду у зв`язку зі змінами в стані здоров`я (зі слів позивача) та направлено 12.04.2026 року за №7072107 на проходження медичного огляду до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатом якого 12.04.2026 року позивача на підставі графи ІІ розкладу хвороб НМОУ №402 - визнано придатним до військової служби.
12.04.2026 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 було доставлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_13 в приміщення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Отже, 12.04.2026 року позивач був призначений в команду НОМЕР_2 , у звязку із чим було видано ІНФОРМАЦІЯ_9 наказ №М/483 від 12.04.2026 року про призов Позивача до команди НОМЕР_2 .
14.04.2026 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_15 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , з 14.04.2026 зарахувано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з 15.04.2026 року.
Позивач не погоджуючись з постановою штатної військово-лікарської комісії, а також наказом відповідача 2 про призов та мобілізацію до військової частини , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначають Конституція України, закони України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII), "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Окрім цього, необхідно зазначити, що згідно з статтею 1 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошене проведення в Україні загальної мобілізації у зв`язку з оголошенням воєнного стану строком на 30 діб, який триває і до тепер.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
З урахуванням приписів частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок, зокрема, включає: взяття громадян на військовий облік; призов (направлення) на військову службу; дотримання правил військового обліку.
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 передбачено, зокрема, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154).
Відповідно до пункту 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць,призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Положеннями абзацу 11 пункту 9 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють, зокрема заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Абзацом 8 пункту 11 Положення №154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: 1) перебувати на військовому обліку; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, на відповідача, крім іншого, покладені обов`язки щодо здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та організації проведення медичних оглядів військовозобов`язаних військово-лікарськими комісіями, а на позивача, як військовозобов`язаного, - проходити медичний огляд з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до зазначеного Порядку врегульовано механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття. до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. Процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи. Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. Організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби. Процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно з п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних. органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Пунктом 21 Порядку №560 передбачено що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ (п.22 порядку №560).
Згідно з п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Порядок присвоєння військового звання "солдат" у Збройних Силах України, в тому числі у РТЦК, передбачає, що це звання присвоюється громадянам, які вперше прийняті на військову службу, після проходження ними відповідної підготовки.
Довідка військово-лікарської комісії (ВЛК) видається на підставі медичного огляду та висновків лікарів про стан здоров`я військовозобов`язаного або військовослужбовця. Цей висновок визначає ступінь придатності особи до військової служби. Документи, які подаються до ВЛК для встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв з військовою службою, включають заяву на проведення ВЛК, паспорт, військовий квиток (для військовослужбовців), медичну документацію та документи військово-лікарської експертизи.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІз метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі за текстом - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Пунктом 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів (абз. 2 п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення №402).
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п`ятиденний строк з дня повернення.
Якщо військовозобов`язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов`язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов`язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово- лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно із п.2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Відповідно до п.п.2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Проте, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Суд оцінку медичним висновкам, викладеним в цій довідці, не дає, оскільки це поза межами його компетенції.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно матеріалів справи, позивача було зупинено групою оповіщення та здійснено перевірку документів, за результатом перевірки виявлено порушення вимог мобілізаційного законодавства, тому було супроводжено до найближчого ТЦК та СП, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення персональних даних та проходження медичного огляду.
Під час перевірки було встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач є військовозобов`язаним, перебуває на загальному обліку в картотеці вільних ресурсів, який підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. Оформленої відстрочки згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав.
Позивачем було заявлено про значне погіршення стану здоров`я, відповідач прийняв рішення щодо повторного проходження медичного огляду у зв`язку зі змінами в стані здоров`я (зі слів позивача) та направлено 12.04.2026 року за №7072107 на проходження медичного огляду до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатом якого 12.04.2026 року позивача на підставі графи ІІ розкладу хвороб НМОУ №402 - визнано придатним до військової служби.
12.04.2026 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 було доставлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_13 в приміщення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Отже, 12.04.2026 року позивач був призначений в команду НОМЕР_2 , у звязку із чим було видано ІНФОРМАЦІЯ_9 наказ №М/483 від 12.04.2026 року про призов Позивача до команди НОМЕР_2 .
Водночас під час розгляду справи суд установив порушення відповідачем процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.
Так, згідно матеріалів справи, 30.07.2025 ОСОБА_1 було пройдено медичний огляд військово-лікарською комісією при Металургійно-Довгинцівському об`єднаному районному у м.Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого було встановлено діагноз, передбачений ст.19 б графи II розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі - Положення № 402).
Отже, 30.07.2025 ОСОБА_1 був встановлений діагноз розумова відсталість легкого ступеня.
З аналізу статті 19 графи II розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби Положення № 402 вбачається, що при наявності діагнозу «розумова відсталість» особа може мати такі ступені придатності до військової служби «Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ГЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони» або «Непридатні до військової служби».
При цьому, як вказано вище, 12.04.2026 посадовими особами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_16 позивачу було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби, при цьому незважаючи про наявність вказаного вище наявного діагнозу.
Слід вказати про те, що озивач проходив медичний огляд військово-лікарською комісією при Металургійно-Довгинцівський об`єднаному районному у м. Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 30.07.2025 та висновок військово-лікарської комісії був чинним до 30.07.2026 року.
Тобто, на момент проведення медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_16 , тобто 12.04.2026 попередній висновок мав чинність, та фактично позивач не підлягав повторному огляду.
Отже, позивач станом на 12.04.2026 року мав актуальний висновок військово-лікарської комісії, яким було встановлено наявну у нього хворобу та ступінь придатності до військової служби територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, де він перебував на обліку, у зв`язку з чим на думку Позивача у Відповідача 1 були відсутні підстави для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією для встановлення ступню придатності до військової служби.
Проте з матеріалів справи не видно, що під час огляду позивача з метою встановлення йому діагнозу та ступеню порушеннями функцій проводилися відповідні діагностичні заходи, що суперечить пунктам 3.4., 3.5 Положення № 402 та не відповідає п. 1.1. Розділу ІІ Положення № 402.
Доказів протилежного відповідачами суду не надано.
Відповідач 1 був зобов`язаний дослідити результати досліджень, що зазначені у Порядку № 402, як обов`язкові до проведення, і внести дані до картки обстеження позивача, зокрема інформацією про дату, вид, результати обстеження, чого зроблено не було.
Наведене вище доводить, що неповний медичний огляд позивача на ВЛК є формальним та порушує процедуру проведення медичного обслідування, що в своїй сукупності підтверджує протиправність оскаржуваної постанови.
Фактично спірне рішення прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не прийнято та не відповідає ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, суд погоджується із доводами представника позивача, що огляд позивача проведений лікарями військово-лікарської комісії з порушеннями Положення № 402, тому постанова у формі довідки військово-лікарської комісії є необґрунтованою, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що оскільки підставою для винесення наказу відповідача 2 в частині призову та мобілізації до військової частини НОМЕР_2 був фактично результат проходження позивача ВЛК, який оформлений довідкою військово-лікарської комісії, яка скасована, а тому такий наказ на думку суду в частині призову під час мобілізації, на особливий період та відправки позивача до військової частини НОМЕР_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне за для повного захисту прав позивача зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення з військової служби позивача.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Також, слід вказати про те, що ОСОБА_1 22 квітня 2026 року прибув до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 для проходження базової загальновійськової підготовки та 09 червня 2026 року вибув до військової частини НОМЕР_2 . На період його навчання наказ про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не видавався, а отже вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, вимоги, слід задовольнити у вказаній вище частині.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Центрально-міському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання наказів протиправними.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2,4, з кожного окремо.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Центрально-міському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання наказів протиправними - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 12.04.2026 року військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (який оформлений довідкою № 2026-0412-1138-5470-3 від 12.04.2026 року), яким визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ № М/483 від 12.04.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким ОСОБА_1 призвано на військову службу.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №108 від 14.04.2026 року про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 гривень.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 гривень.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач 1: Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач 3: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Відповідач 4: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.
Суддя В.В. Ільков