Справа № 369/13022/24
Провадження №2/369/1691/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Худинець Д.С.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про прийняття заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08.2024 року відкрито провадження у справі.
28.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Капуловського А.В. надійшла заява про зміну предмету позову. Заява обґрунтована тим, що у позовній заяві при обґрунтуванні позовних вимог, в частині стягнення з Відповідача суми коштів у розмірі 53500 доларів США, пунктом 12 Попереднього договору прямо визначено, що грошові кошти, які вносяться Позивачем на підставі такого Попереднього договору є авансом. При цьому, з пункту 13 Попереднього договору слідує, що у разі неукладення Основних договорів у встановлені Попереднім договором строки, грошові кошти, передані Покупцем підлягають поверненню. З огляду на це, а також враховуючи те, що Основний договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості між сторонами Попереднього договору не укладався, право власності на нерухоме майно Позивачу не передавалось, то грошові кошти в сумі 53500 доларів США, передані Позивачем Відповідачу як аванс, в рахунок оплати за укладення Основних договорів, підлягають поверненню Позивачу. А тому, за змістом позовної заяви цілком обґрунтовано зазначалося, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню зокрема передана на виконання Договору сума коштів в розмірі 53500 доларів США. Разом з тим, пунктом 2 прохальної частини позовної заяви визначено, що Позивач просить Суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в сумі 53 500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) доларів США. У зв`язку з цим, вважають за доцільне змінити предмет позову у даній справі № 369/13022/24 в частині, яка визначена п. 2 прохальної частини позовної заяви, замінивши формулювання позовної вимоги: «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в сумі 53 500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) доларів США» на позовну вимогу: «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 53 500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) доларів США, що були сплачені ОСОБА_3 за Попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладеним 15 листопада 2017 року між ОСОБА_4 та громадянином Ізраїлю ОСОБА_3 ». Усі інші позовні вимоги, що визначені у позовній заяві, залишаються незмінними.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву, просив суд прийняти до розгляду.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, про що подав письмові заперечення. Зазначив, що подана заява є спробою одночасної зміни і предмета, і підстави позову, що процесуальним законом не допускається. Так, первісно пунктом 2 прохальної частини позовної заяви Позивач просив стягнути з Відповідача завдані збитки у сумі 53 500 доларів США, обґрунтовуючи цю вимогу істотним порушенням Відповідачем умов Попереднього договору та завданням у зв`язку з цим збитків, тобто вимогу, для задоволення якої Позивач повинен довести протиправність поведінки Відповідача, наявність та розмір збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між ними (статті 22, 611, 623, 651 ЦК України). Натомість Заявою Позивач просить замінити цю вимогу вимогою про стягнення коштів, сплачених за Попереднім договором, тобто фактично про повернення коштів, сплачених на виконання пункту 12 Попереднього договору. Такий спосіб захисту ґрунтується на інших юридично значимих обставинах - умовах пункту 13 Попереднього договору, які визначають самостійний договірний механізм повернення коштів у разі неукладення Основних договорів, включно з умовою про обов`язкове утримання 20 % від суми, що повертається, та які пов`язують таке повернення з встановленням того, з вини якої саме сторони Договору (Покупця чи Продавця) не було укладено Основні договори. Окрім цього, вимога в запропонованій Заявою редакції не відповідає умовам самого Попереднього договору, на який посилається Позивач, та є вимогою, до якої підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності. Тому, просили суд відмовити у прийнятті до розгляду заяви про зміні предмету позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив суд:
1.Розірвати попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 15.11.2017 року, укладений між ОСОБА_4 та громадянином Ізраїлю ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 3910.
2.Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в сумі 53 500 (п?ятдесят три тисячі п?ятсот) доларів США.
3.Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 штраф за порушення умов попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 15.11.2017 року в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США.
4.Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 збитки в сумі 3 683 156 грн. 88 коп.
5.Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати.
Звертаючись з заявою про зміну предмету позову позивач просить суд змінити формулювання позовної вимоги, яка визначена п. 2 прохальної частини позовної заяви: «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в сумі 53 500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) доларів США» на позовну вимогу: «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 53 500 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот) доларів США, що були сплачені ОСОБА_3 за Попереднім договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладеним 15 листопада 2017 року між ОСОБА_4 та громадянином Ізраїлю ОСОБА_3 ». Усі інші позовні вимоги, що визначені у позовній заяві, залишаються незмінними.
У поданій заяві зазначено, що мотивувальна частина позовної заяви містить детальний опис фактичних обставин справи, які підтверджені належними доказами і нормативно-правове обґрунтування, що в своїй сукупності вказують про наявність підстав для стягнення з Відповідача переданих йому Позивачем грошових коштів, які в розумінні законодавства України та положень Попереднього договору є авансом за договором, то позовна вимога, яка визначена пунктом 2 позовної заяви у даній справі та передбачає стягнення збитків, а не авансу за договором підлягає зміні, шляхом її уточнення (конкретизації).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України, процесуальні права та обов`язки сторін встановлені ст. 49 ЦПК України.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
На даний час, як і станом на час надходження заяви про зміну предмета позову, розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, отже вказана заява подана у межах процесуального строку, передбаченого ст. 49 ЦПК України.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засідання суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову
Одночасна зміна, і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі 910/18389/20.
Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23).
Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 та у справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Отже, необхідність зміни предмета позову може виникати у тому випадку, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.
Так, згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищевикладене, суд розцінює заяву позивача як заяву про зміну предмету позову.
Також суд враховує, що зміна предмета позову є виключним правом позивача, що ґрунтується на принципі диспозитивності цивільного процесу.
Відтак, суд дійшов висновку про можливість прийняття заяви про зміну предмета позову до розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів.
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Відкласти підготовче засідання у справі на 17 листопада 2026 року на 14 год. 30 хв.
Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на уточнені позовні вимоги у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 14 жовтня 2026 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ