Справа № 559/1088/26
Провадження № 2/559/1237/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 жовтня 2026 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарях Костюк Н.С., Протас Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкових договорів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкових договорів від 17.06.2016, зареєстрованих в реєстрі за №№426, 428.
Позов обґрунтований тим, що 17.06.2016 між сторонами були укладені спадкові договори, посвідчені приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О.О., зареєстровані у реєстрі за №№426, 428. Починаючи з 2018 року відповідачка перестала виконувати умови договорів, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання укладених договорів.
Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, пояснила що 17.06.2016 уклала з ОСОБА_2 спадкові договори, за умовами яких відповідачка зобов`язалася забезпечувати позивачку згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості. Натомість позивачка передавала після смерті у власність відповідачки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та земельну ділянку під вказаним нерухомим майном. Проте відповідачка у 2018 р. поїхала за місцем свого проживання до АРК Крим і більше до м.Дубно не поверталася і припинила виконувати умови договорів. Казала, що їй не потрібно вказане майно, а виконувати умови договорів вона не має можливості, проте на даний час зв`язок з нею повністю припинився. Позивачка хворіє, потребує догляду та ліків, тому просить розірвати вказані договори задля можливості розпоряджатися своєю приватною власністю. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та підтримав пояснення позивачки, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином у встановленому Законом порядку повідомленою про день, час та місце розгляду справи, відзив на позову заяву не подала, заяв та клопотань від неї не надходило. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом встановлено, що 17.06.2016 між ОСОБА_1 (позивачем у справі, відчужувачем) та ОСОБА_2 (відповідачкою у справі, набувачем) укладено спадкові договори, посвідчені приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О.О., зареєстровані у реєстрі за №№426, 428.
За умовами пункту 1 спадкових договорів позивачка передає після своєї смерті у власність відповідачки належні їй на праві приватної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та земельну ділянку під вказаним нерухомим майном.
За умовами пункту 5 спадкового договору №426 (а.с.2) за згодою сторін на набувача майна покладається виконання таких обов`язків:
5.1) забезпечувати відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості;
5.2) у разі смерті відчужувача поховати її у с.Погачівка Млинівського району Рівненської області.
Аналогічні умови передбачені у п.6 спадкового договору №428 (а.с.3).
Пунктом 9 спадкового договору передбачено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача спадковий договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача в разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Підставою звернення з позовом про розірвання спадкових договорів за твердженням позивачки стало невиконання відповідачкою обов`язків, обумовлених п.п.5.1 спадкового договору №426 та п.п.6.1 спадкового договору №428.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дочкою та батьком відповідно, пояснили, що тривалий час знайомі з родиною позивачки, а приблизно останні 2 роки ОСОБА_4 проживає з нею однією сім`єю, піклується про неї, оказує необхідну допомогу. ОСОБА_2 свідки жодного разу не бачили.
В матеріалах справи також наявні докази щодо отримання позивачкою соціальних послуг на підставі відповідних договорів, укладених з УСЗН Дубенської міської ради (а.с.4-20).
Відповідачка зареєстрована за адресою: АРК Крим, м.Севастополь, Фіолентовське шосе №85, 5-3 (а.с.24).
Згідно зі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Проводячи оцінку досліджених доказів, суд вважає, що вони відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
У суду відсутні мотиви, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно з частиною другою статті 1303 ЦК України набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
Відповідно до статті 1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття ж 526 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
Стаття 1308 ЦК України передбачає, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір нерозривно пов`язаний з його сторонами. Цивільний кодекс України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №761/2536/18, від 15.02.2023 у справі №699/396/21).
Беручи до уваги встановлені обставини даної справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання належним чином покладених на неї спадковими договорами обов`язків.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати спадковий договір, укладений 17.06.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О.О., зареєстрований в реєстрі за №426.
Розірвати спадковий договір, укладений 17.06.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Пришко О.О., зареєстрований в реєстрі за №428.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 14.10.2026.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , 1948 року народження, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.М. Томілін