Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
15 жовтня 2026 року Справа № 520/8384/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Юрія Олександровича від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА в Харківській області при нарахуванні у довідці від 03.04.2026 р. № 04-50/178 судді у відставці ОСОБА_1 суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, щодо неправомірного обчислення суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;
- зобов`язати ТУ ДСА в Харківській області зробити перерахунок судді у відставці ОСОБА_1 суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої у довідці ТУ ДСА в Харківській області від 03.04.2026 р. № 04-50/178, та здійснити перерахунок розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року, беручи до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено абзацом третім статті 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.04.2026 р. № 04-50/178, тобто беручи для визначення розміру суддівської винагороди з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень.
Харківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 10.04.2026 прийняв адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження по без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 зупинено провадження у справі №520/8384/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження в адміністративній справі №520/8384/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 у задоволенні ОСОБА_1 поновлення провадження в адміністративній справі №520/8384/26 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про з`ясування актуальної правової позиції відповідача та клопотання про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивачем 14.10.2026 через систему "Електронний суд" надіслано заяву про відвід судді, в якій заявив відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Супруну Юрію Олександровичу у адміністративній справі № 520/8384/26.
В обґрунтування заяви покликається на те, що підстави для відводу судді полягають не у самій по собі незгоді з ухвалами судді, а у сукупності зафіксованих у матеріалах справи процесуальних обставин, які, потребують незалежної оцінки за об`єктивним критерієм безсторонності: послідовному відхиленні відмінних за змістом звернень без належної відповіді на вирішальні доводи; наперед висловленій оцінці процесуальної цінності ще не отриманих пояснень відповідача; застосуванні до добросовісних звернень позивача застереження щодо можливого зловживання процесуальними правами; формальному відтворенні аргументу про обов`язковість очікування іншої справи; повідомленні про неможливість оскарження відмови у поновленні провадження попри наявний висновок Великої Палати Верховного Суду. У зв`язку із наведеним , просить заяву задовольнити.
14.10.2026 ухвалою суду передано справу №520/8384/26 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Зазначену справу з приводу розгляду заяви про відвід судді відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2026 передано судді Садовій М. І.
Розгляд заяви про відвід судді здійснюється без повідомлення учасників справи у відповідності до ч. 8 ст. 40 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Дослідивши подану заяву про відвід судді та доводи, викладені в ній, суд зазначає наступне.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід (самовідвід) судді, передбачений ст. ст. 36, 37 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ст. 39 КАС України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід та може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, за умовами ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
У заяві позивач зазначає, що підставою для відводу є сукупність процесуальних обставин, які, на його переконання, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
Згідно з усталеною практикою ЕСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 380/2696/21.
У даній справі позивач не навів і не підтвердив обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді, участь у справі в іншому процесуальному статусі або порушення порядку визначення складу суду.
Стосовно доводів позивача щодо постановлення ухвал про зупинення провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, відмову в поновленні провадження та роз`яснення статті 45 КАС України.
Питання правильності застосування норм процесуального права, достатності мотивування, урахування законодавчих змін та правових висновків Верховного Суду перевіряються в порядку апеляційного (касаційного) оскарження відповідних ухвал, а тому не може бути підставою для відводу судді.
Посилання позивача на формулювання ухвали суд від 13.07.2026 щодо доказової цінності пояснень відповідача, згадування статті 45 КАС України та вказівку про не осаджуваність ухвали суду також не створюють об`єктивно виправданого сумніву в безсторонності судді.
Навіть якщо окремі процесуальні висновки чи роз`яснення згодом можуть бути визнані помилковими апеляційним судом, це само по собі не свідчить про упередженість судді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2024 у справі № 806/5175/14 сформулювала правову позицію щодо оскаржуваності ухвал про відмову в поновленні провадження, однак помилкове роз`яснення права на апеляційне оскарження, за наявності, є процесуальним порушенням, яке підлягає виправленню в порядку оскарження, а не підставою для відводу.
Щодо постанови Касаційного адміністративного суду від 07.08.2026 у справі № 200/9586/25, на яку посилається позивач як на нову обставину, суд зазначає, що правовий висновок у справі не становить обставини, яка викликає сумнів у неупередженості судді в цій справі, і не є фактичною підставою для відводу в розумінні частини третьої статті 39 КАС України.
Окрім цього суд відмічає, що позивач може реалізувати своє процесуальне право на апеляційне оскарження ухвал про зупинення провадження у справі та про відмову у поновленні, з урахуванням наведеної ним правової позиції Великої Палати Верховного Суду, у межах адміністративної справи №520/8384/26.
Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді, вважаю, що доводи про необ`єктивність та/або упередженість судді є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву суддею прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду цієї справи. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді та викликали б необхідність у її відводі.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява не містить будь-яких об`єктивних доводів та доказів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".
Враховуючи наведене вище, обставини, які наведені позивачем у заяві про відвід судді не підтверджують наявність підстави передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а тому суд прийшов висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність заявленого відводу судді, а відтак у такому необхідно відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Юрія Олександровича від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Судове рішення складено та підписано суддею 15.10.2026.
Суддя М. І. Садова