Справа № 466/2458/26
Провадження № 2/466/2406/26
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Зими І.Є.
при секретарі Васинчик М.О.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про витребування доказів ,
в с т а н о в и в:
На розгляді Шевченківського райсуду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
25 березня 2026 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просили ухвалити рішення , яким стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 4 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23- ох років. В подальшому позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог та просила проводити стягнення у розмірі 9 000 грн. щомісячно.
08.10.26 відповідач подав до суду клопотання про витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетин позивачкою та третьою особою державного кордону України за період з 01.01.22 по 06.10.26. Зазначає , що у вказаний період його колишня дружина з донькою неодноразово здійснювали регулярні та дороговартісні закордонні туристичні поїздки до Італії, Греції, Іспанії, Чеської Республіки. Наведене, на думку сторони, свідчить про їх високий рівень доходів та є підтвердженням того, що відсутні підстави для того, щоб він сплачував аліменти на повнолітню доньку, що продовжує навчання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.
За приписами статей 12, 81 ЦПК України, основою цивільного процесу є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених Цивільним процесуальним кодексом.
Оскільки отримання позитивного судового рішення залежить від обсягу наданих належних, достовірних та допустимих доказів, законодавець, з метою сприяння сторонам в поданні відповідного доказу, передбачив механізм доказування сторонами своїх вимог або заперечень за допомогою певних процесуальних дій.
Згідно ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ч.ч.2-4 ЦПК України).
Таким чином, докази, які збираються судом і подаються до суду (письмові докази), повинні стосуватися предмету і підстав позову. В даному випадку, з врахуванням заявлених вимог , отримані в результаті задоволення клопотання докази будуть стосуватись предмету спору.
На підставі викладеного, враховуючи, що обставини цивільної справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд приходить до висновку , що клопотання підлягає до задоволення.
За змістом ч.ч. 6-8 ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 258, 259 ЦПК України суд,
постановив :
Клопотання задовольнити.
Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України за період з 01.01.22 по 06.10.26 громадянами України :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Вказану інформацію подати суду до 02.11.2026 року.
Роз`яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідь на ухвалу суду скерувати поштою та на електронну адресу Шевченківського районного суду м.Львова: inbox@sh.lv.court.gov.ua
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. Є. Зима