ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 р. Справа № 545/2770/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Лідовець Т.М., м. Хорол, повний текст складено 10.09.26 року по справі № 545/2770/26
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі за текстом - ДПП, відповідач), у якому просив:
- скасувати постанову серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026, винесену старшим лейтенантом поліції Жуковим Дмитром Олеговичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність спірної постанови серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), як такої, що винесена за відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу інкримінованого адміністративного правопорушення та з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Переконував, що зазначаючи у постанові серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 про невідповідність транспортного засобу вимогам нормативно-технічної документації через збільшення висоти бортів на 28 см, відповідач не зазначив ані конкретної нормативно-технічній документації, якій нібито не відповідає транспортний засіб, ані нормативного акту, який було порушено, ані заводських характеристик транспортного засобу, які були встановлені під час розгляду справи, ані спосіб, яким встановлено факт збільшення висоти бортів саме на 28 сантиметрів.
Зауважив, що фактично в оскаржуваній постанові міститься лише висновок посадової особи про наявність порушення без наведення будь-яких об`єктивних даних, на підставі яких його зроблено, що не може свідчити про обґрунтованість та вмотивованість прийнятої постанови.
Стверджував, що оскільки у постанові серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 не відображені результати проведення поліцейським вимірювань, зміст технічної документації виробника транспортного засобу, результати технічного огляду, висновки спеціалістів, інші документи, які підтверджували б невідповідність конструкції транспортного засобу вимогам законодавства, висновок поліцейського про те, що борти транспортного засобу були збільшені на 28 сантиметрів є недоведеним та таким, що не відповідає нормативно технічній документації, а тому не є доказом у розумінні статті 251 КУпАП.
Переконував, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейський не роз`яснив позивачу належним чином його права, не надав можливості реалізувати право на подання пояснень по суті виявленого порушення, не дослідив жодних доказів, що є істотними порушеннями процедури та самостійною підставою для визнання постанови незаконною.
За таких обставин, наполягав, що постанова серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з відсутністю належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.06.2026 по справі №545/2770/26 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - передано на розгляд за підсудністю до Хорольського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 10.07.2026 по справі №545/2770/26 прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 та відкрито провадження у справі.
Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 10.07.2026 по справі № 545/2770/26 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , представника позивача - Бурби Кирила Володимировича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.05.2026, серії ЕНА № 7265979.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне встановлення судом обставин справи, не надання належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2026 року по справі № 545/2770/26 та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував, що у спірних правовідносинах для доведення наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, першочергово необхідно встановити та довести всі юридично значущі обставини, а саме, факт переобладнання транспортного засобу, характер такого переобладнання, конкретну норму, правило або стандарт, вимоги якого порушено, а також невідповідність проведеного переобладнання відповідній нормативно технічній документації, проте, у даній справі таких обставин належними та допустимими доказами не встановлено, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Наполягав, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем приписів підпункту «а» пункту 31.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) ґрунтується на припущеннях, що не відповідає вимогам законодавства про адміністративну відповідальність, оскільки склад адміністративного правопорушення повинен бути доведений конкретними доказами, а не припущеннями, водночас, при розгляді справи судом не встановлено ані нормативну (дозволену) величину бортів напівпричепа NFP Eurotrailer SKA 27 до внесення спірних змін, ані розміри ТЗ після таких змін, а також не зазначено на підставі якого документа зроблено висновок про недопустимість такої зміни.
Звернув увагу, що матеріали справи не підтверджують проведення поліцейським будь - яких вимірювань, оскільки не містять ані документа про результати вимірювання, ані відомостей про застосований вимірювальний прилад, його характеристики, повірку або інший спосіб об`єктивного визначення зазначеної величини (28 см), а судом першої інстанції, у свою чергу, не досліджено у який спосіб співробітник поліції визначив величину збільшення бортів саме на 28 сантиметрів.
Посилаючись на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, зазначив, що всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинні тлумачитися на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості, а тому, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, наполягав на наявності підстав для скасування спірної постанови серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026
В іншій частині зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту позовної заяви.
Відповідач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення її вимог, просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.09.2026 по справі №545/2770/26 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу розглянути за відсутності представника відповідача.
В обґрунтування відзиву стверджував про правомірність постанови серії ЕНА № 7265979 від 27.05.2026, оскільки наявними в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського підтверджено, що на бортах напівпричепа, керованого позивачем транспортного засобу, встановлені додаткові конструктивні елементи, що змінюють їх висоту, що свідчить про зміну конструкції транспортного засобу, яка вважається переобладнаним у розумінні підпункту «а» пункту 31.3 ПДР України, що і було підставою для винесення відносно ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.
При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у реєстраційній картці транспортного засобу напівпричіпу NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 поміж інших даних відсутній запис про наявні переобладнання транспортного засобу.
Посилаючись на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, технічного опису та зразка бланка ЄКМТ - сертифікат придатності до експлуатації транспортного засобу» (далі - Порядок № 137), переконував, що невідповідність транспортного засобу встановленим до його конструкції вимогам визначається візуально та без застосування вимірювальної техніки, у зв`язку з чим у відповідача був відсутній обов`язок проведення замірів висоти бортів сертифікованою технікою.
Враховуючи викладене, вважав, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, натомість апеляційна скарга не містить аргументів та доказів на спростування встановлених судом обставин, а доводи апелянта фактично свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, що не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що старшим лейтенантом поліції Жуковим Д. О. 27.05.2026 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 27.05.2026, серії ЕНА № 7265979 щодо ОСОБА_1 , який 27.05.2026 керував транспортним засобом MAN TEX 18.440 з реєстраційним номером НОМЕР_1 з напівпричепом NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 .
Із копії оскаржуваної постанови від 27.05.2026 вбачається, що водій ОСОБА_1 о 11 год 22 хв по вул. Ярмарковій, 5, у м. Кременчуці здійснював експлуатацію транспортного засобу з напівпричіпом NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 , у якого було змінено параметри конструкцій шляхом збільшення висоти борту на 28 см, що не відповідає вимогам нормативно-технічної документації на даний транспортний засіб, та призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, які не були відображені в його реєстраційних документах, що не відповідає вимогам статті 32 Закону України «Про дорожній рух», чим порушено пункт 31.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП (а. с. 10).
У реєстраційній картці транспортного засобу напівпричіпу NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 поміж інших даних відсутній запис про наявні переобладнання засобу (а. с. 57).
Згідно із наказом № 67-К від 30.06.2022 ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ПП «Хорольська спілка перевізників» (а. с. 12).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TEX 18.440 з реєстраційним номером НОМЕР_1 транспортний засіб належить ОСОБА_2 , у графі «Особливі відмітки» записи відсутні (а. с. 13).
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу - напівпричіпу NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 , у графі «Особливі відмітки» записи відсутні (а. с. 14).
Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності спірної постанови та доведеності відповідачем наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП та пункту 31.3. «а» ПДР України, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що на момент зупинки працівниками поліції, напівпричіп NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 був обладнаний додатковими конструкціями, які збільшують висоту його бортів, що свідчить про переобладнання транспортного засобу без внесення відповідних змін до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у встановленому законом порядку та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи представника позивача про відсутність доказів щодо проведення замірів висоти бортів, зокрема і сертифікованою технікою, які підтверджували б переобладнання ТЗ, оскільки встановлене переобладнання, а саме нарощення бортів, не вимірюється технічними засобами, а визначається візуально, а вимірювання технічними засобами проводиться лише у разі порушення норм габаритних параметрів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На виконання пункту 11 частини першої статті 23 Закону 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Колегією суддів встановлено, що підставою для зупинки працівниками патрульної поліції 27.05.2026 о 11 год 22 хв у м. Кременчук, по вулиці Ярмаркова, 5 транспортного засобу MAN TEX 18.440 з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 слугувало переконання працівників поліції у експлуатації позивачем напівпричепа NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 зі зміненими параметрами конструкції, а саме, збільшеними бортами, що не відповідає вимогам номативно - технічної документації на даний ТЗ.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначенні положеннями Закону України "Про дорожній рух".
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями статті 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
На виконання пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).
Розділом 31 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Підпунктом «а» пункту 31.3 ПДР України визначено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП через порушення підпункту «а» пункту 31.3. ПДР України, а саме, збільшення висоти бортів напівпричепа NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 на 28 см, без наявності дозвільних документів на таке переобладнання та за відсутності відомостей про такі зміни у реєстраційних документах.
Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями статті 32 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30 червня 1993 року (далі - Закон № 3353-ХІІ) передбачено, що переобладнання транспортних засобів - це зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, вказане переобладнання повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Відповідно до вимог підпункту "б" пункту 32.2 ПДР України, переобладнання транспортних засобів узгоджується з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
Згідно з пунктом 30.1 ПДР України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 31 Закону України № 580-VIII надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення першим відповідачем було надано до матеріалів справи відеозапис з нагрудної боді - камери БК476496 (посилання на який міститься у спірній постанові), з якого вбачається, що в момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу MAN TEX 18.440 з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням позивача, напівпричіп NFP Eurotrailer SKA 27 був обладнаний додатковими металевими конструкціями, що збільшують висоту його бортів, прикритими брезентовою тканиною, закріпленою за допомогою мотузок, через відповідні технологічні отвори по колу. Разом з цим, з наданого працівнику поліції свідоцтва про реєстрацію ТЗ останнім було встановлено, що відповідні зміни не були внесені у реєстраційні документи.
При цьому, слід зазначити, що при спілкуванні зі співробітниками поліції позивач фактично не заперечував наявність додаткової конструкції для нарощення бортів.
З цього приводу слід зазначити, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року "Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".
Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі - ДСТУ 3649:2010) установлено вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Відповідно до пункту 5.1 ДСТУ 3649:2010 технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
За змістом пункту 5.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах (частина 4 статті 32 Закону № 3353-ХІІ).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 137, ідентифікація транспортного засобу - процес визначення категорії, типу, моделі, марки, призначення, виробника та особливостей конструкції транспортного засобу станом на дату першої реєстрації в Україні згідно з маркуванням, реєстраційними документами, експлуатаційною документацією та інформаційними матеріалами виробника.
Відповідно до підпункту 11 пункту 2 Порядку № 137, перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.03.2020 напівпричіп NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 є спеціалізованом напівпричепом - самоскидом (а.с. 14).
При цьому, відомостей про переобладнання напівпричепу шляхом збільшення висоти бортів у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не зазначено.
Відсутня така інформація і у реєстраційній картці ТЗ (а.с. 57), що свідчить про переобладнання транспортного засобу без внесення відповідних змін до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у встановленому законом порядку.
З цього приводу колегія суддів зауважує, що самовільне внесення змін у конструкцію вантажного автомобіля може призвести до порушення балансу навантаження, можливого перевищення допустимої маси на вісь, що становить підвищену небезпеку для учасників дорожнього руху та спричиняє додаткове руйнування дорожнього покриття.
Доводи апеляційної скарги про не надання відповідачем доказів щодо проведення замірів висоти бортів, сертифікованою технікою, які б підтверджували переобладнання ТЗ колегія суддів вважає помилковими, оскільки встановлене переобладнання, а саме нарощення бортів, не вимірюється технічними засобами, а встановлюється на наявність такого візуально.
Вимірювання технічними засобами проводиться лише у разі порушення норм габаритних параметрів.
Відповідно до додатку 5 Порядку № 137 Код - 001.010; Об`єкт і предмет перевірки технічного стану, невідповідність технічних показників транспортного засобу технічним вимогам, наведеним в нормативно-правових актах із питань обов`язкового технічного контролю; Метод контролю - органолептично.
Згідно з пунктом 8 частини 1 Порядку № 137 метод контролю органолептичний - перевірка технічного стану транспортного засобу органами відчуття кваліфікованим фахівцем виконавця із застосуванням у разі потреби інформації за показаннями засобів сигналізації (індикації), що вмонтовані в транспортний засіб, без застосування засобів вимірювальної техніки.
Тобто, не відповідність транспортного засобу встановленим до його конструкції вимогам визначається візуально та без застосування вимірювальної техніки.
При цьому, колегія суддів вказує, що визначальним у спірних правовідносинах є сам факт зміни конструкції напівпричепу NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 шляхом збільшення висоти бортів без внесення таких змін до реєстраційних документів, натомість визначення поліцейським у постанові величини такого збільшення на рівні 28 см не впливає на суть виявленого правопорушення.
Посилання позивача на порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису подій, що мали місце 27.05.2026 не вбачається, що права та обов`язки не були роз`яснені ОСОБА_1 або відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості скористатись правовою допомогою.
Крім того можливе порушення процедури розгляду справи може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, якщо воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Враховуючи, що факт експлуатації позивачем напівпричепа NFP Eurotrailer SKA 27, номерний знак НОМЕР_1 зі зміненими параметрами конструкції, а саме, збільшеними всупереч вимогам номативно - технічної документації на даний ТЗ бортами, без внесення відповідних змін до його реєстраційних документів, підтверджується відеозаписом з нагрудної боді - камери БК476496, який є належним та допустимим доказом у справі, поліцейський правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 121 КУпАП.
З огляду на доведення відповідачем наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , яке передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, та правомірність спірної постанови, у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та вимог апеляційної скарги, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України - відсутні.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.09.2026 по справі № 545/2770/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 15.10.2026 року.