ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/29543/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/29543/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, -
ВСТАНОВИВ:
13.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якій, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.08.2025 року №617 «Про результати службового розслідування», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.11.2025 року №56 «Про внесенні змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 №617» наступного змісту: «Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира роти охорони батальйону охорони та стягнути завдану шкоду в сумі 44646,14 грн.;
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.08.2025 року №617 «Про результати службового розслідування», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_1 ( з основної діяльності) від 17.11.2025 року №56 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 №617» наступного змісту: «Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 , на підставі результатів проведення додаткового службового розслідування дані внести зміни до Книги нестач військової частини НОМЕР_2 » у частині щодо покладення на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 22.09.2025 року №1535 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 19.11.2025 року №1849 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі» наступного змісту: «Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» з майора ОСОБА_1 , заступника командира батальйону з тилу стягнути завдану шкоду в сумі 44646,14грн. шляхом утримання щомісячно 20% від грошового забезпечення»;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.09.2025 року №1535 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_2 ( з адміністративно - господарської діяльності) від 19.11.2025 року №1849 « Про матеріальну відповідальністю військовослужбовців за шкоду завдану державі» наступного змісту: Начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 занести до книги грошових стягнень і нарахувань суми завданої шкоди державі з метою подальшого відшкодування шляхом стягнення суми, завданої шкоди щомісяця в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення згідно пункту 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» до повного погашення збитків» у частині щодо стягнення коштів з майора ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до оскаржуваного наказу на нього було покладено матеріальну відповідальність у зв`язку зі встановленням надлишкової виплати щомісячної премії додаткової винагороди військовослужбовцям 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , які вчинили вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані. Позивач не погоджується з оскаржуваними наказами і вважає їх протиправними, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 не було встановленого його вини, або вчинення умисних дій , що суперечить нормам ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Окрім наведеного зауважує про численні допущені процедурні порушення при проведенні службового розслідування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що службове розслідування стосовно нього проведено з порушенням вимог Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та Порядку № 608, зокрема щодо строків його проведення, оформлення матеріалів і встановлення обставин заподіяння шкоди. На думку скаржника, матеріали службового розслідування не містять належних і допустимих доказів його вини, причинного зв`язку між його діями та заподіяною шкодою, а також доказів перебування військовослужбовців у стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби. Крім того, позивач вважає безпідставним застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2024 у справі № 420/9472/23, оскільки правовідносини у зазначеній справі, на його переконання, не є подібними до спірних. Також скаржник зазначає про неналежне підписання електронним підписом акту службового розслідування та наказу про його результати.
Відповідачами подані відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять відмовити у її задоволенні.
Додатково на вимогу суду апеляційної інстанції надані витребувані документи.
Також ВЧ НОМЕР_1 надала суду апеляційної інстанції наказ №100 від 05.09.2026 про скасування наказів №617 від 16.08.2025, №33 від 06.09.2025, №56 від 17.11.2025, а також цим наказом наказано командиру ВЧ НОМЕР_2 вжити заходів щодо скасування наказів, які були видані на підставі наказів ВЧ НОМЕР_1 №617 від 16.08.2025, №33 від 06.09.2025.
В силу приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2025 № 567 «Про призначення службового розслідування за результатами Аудиторського звіту відділу внутрішнього аудиту Державної спеціальної служби транспорту» у військовій частині НОМЕР_2 за напрямком фінансової діяльності комісією у складі: голова комісії: помічник командира- начальник фінансово - економічної служби підполковник ОСОБА_2 ; члени комісії: офіцер фінансово - економічної служби майор ОСОБА_3 , офіцер адміністративного відділення лейтенант ОСОБА_4 , було проведено службове розслідування, яким зокрема перевірено правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям під час лікування з приводу зловживання алкоголю і (або) наркотичних речовин.
За результатами розслідування був складений Акт службового розслідування, реєстраційний № 1496/22-162 від 15.08.2025.
Проведеним службовим розслідуванням у тому числі було встановлено здійснення надлишкової виплати щомісячної премії військовослужбовцям 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 (командир старший лейтенант ОСОБА_1 ), які вчинили вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані, а саме що:
1. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.05.2023 № 412 «Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям частини за квітень 2023 року»:
-виплачено щомісячну премію в сумі 14748,60 грн. старшому солдату ОСОБА_5 , який знаходився на стаціонарному лікування у медичному закладі - комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» в період з 03 квітня по 25 квітня 2023року, виписка з медичної карти стаціонарного хворого №4723, згідно епікризу вміст алкоголю складає - 1,06 ‰. Переплата щомісячної премії складає КЕКВ 2112 - 14748,60 грн., КЕКВ 2120 (ЄСВ) -3244,69 грн.;
-виплачено щомісячну премію в сумі 14748,60 грн. молодшому сержанту ОСОБА_6 , який знаходився на стаціонарному лікування у медичному закладі - комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» в період з 26 квітня по 11 травня 2023року, виписка з медичної карти стаціонарного хворого №6069, згідно епікризу вміст алкоголю складає - 2,2 ‰. Переплата щомісячної премії та додаткової винагороди складає КЕКВ 2112 - 14748,60 грн., КЕКВ 2120 (ЄСВ) -3244,69 грн..
1. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2023 № 124»Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям частини за січень 2023 року» виплачено щомісячну премію в сумі 7098,00 грн. солдату ОСОБА_7 , який знаходився на стаціонарному лікування у медичному закладі - комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» в період з 20 січня по 17 лютого 2023 року, виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1019, згідно епікризу вміст алкоголю не визначено, але у відношенні якого складено протокол у відділенні організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 про військове адміністративне порушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. №ОДВ/22 від 19 січня 2023року згідно якого кількість еталону у видихуваному повітрі становить 1,28% та 1,96%. Переплата щомісячної премії та додаткової винагороди складає КЕКВ 2112 -7098,00 грн., КЕКВ 2120 (ЄСВ) -1561,56 грн.
2. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2024 № 129»Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям частини за лютий 2024 року» виплачено щомісячну премію в сумі 14605,50 грн. старшому солдату ОСОБА_8 , який знаходився на стаціонарному лікування у медичному закладі - комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» в період з 07 лютого по 29 лютого 2024 року, виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2258, згідно епікризу- ознаки алкогольного сп`яніння, відмова проходити обстеження. Переплата щомісячної премії та додаткової винагороди складає КЕКВ 2112 - 14605,5 грн., КЕКВ 2120 - 3213,21 грн.
У зв`язку з вище встановленими обставинами щодо здійснення надлишкової виплати щомісячної премії старшому солдату ОСОБА_5 , молодшому сержанту ОСОБА_6 , солдату ОСОБА_7 та старшому солдату ОСОБА_8 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» командиром військової частини НОМЕР_1 було прийняте рішення щодо притягнення Позивача до повної матеріальної відповідальності у сумі 62464,85 грн., відображене в п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 № 617.
Сума, що підлягає стягненню зі старшого лейтенанта ОСОБА_1 була визначена шляхом складання сум переплати щомісячної премії вищезазначеним військовослужбовцям та суми сплаченого військовою частиною ЄСВ при виплаті премії в розмірі 22% 62464,85 грн. (14748,60 грн. + 3244,69 грн. + 14748,60 грн. + 3244,69 грн. + 7098,00 грн. + 1561,56 грн. + 14605,5 грн. + 3213,21 грн.).
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2025 № 55 пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 № 617 був скасований та призначено проведення додаткового службового розслідування щодо обґрунтованості виплати премії та додаткової винагороди старшому солдату ОСОБА_8 за період з 01.01.2023 по 31.03.2025.
За результатами додаткового службового розслідування було встановлено, що відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2258 період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.02.2024 по 29.02.2024, а запис в виписці щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння стосується 27.10.2023, тобто етапу попереднього стаціонарного лікування старшого солдата ОСОБА_8 , що не може бути підставою позбавлення премії за вживання алкогольних напоїв старшого солдата ОСОБА_8 за лютий 2024 року. (Акт додаткового службового розслідування від 17.11.2025 № 1856/23-8).
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої державі внаслідок надлишкової виплати щомісячної премії військовослужбовцям 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 підлягав до зменшення на розмір премії за лютий 2024, виплаченої старшому солдату ОСОБА_8 17818,71 грн. (14605,5 грн. + 3213,21 грн.) і склав 44646,14 грн. (14748,60 грн. + 3244,69 грн. + 14748,60 грн. + 3244,69 грн. + 7098,00 грн. + 1561,56 грн. + 14605,5 грн. + 3213,21 грн.).
За результатами додаткового службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2025 № 56 було внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 № 617, а саме додано п. 3 в наступній редакції: «Відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира роти охорони батальйону охорони та стягнути завдану шкоду в сумі 44646,14 грн».
Не погоджуючись з наказами щодо результатів службового розслідування, з урахуванням змін, та наказом про притягнення до повної матеріальної відповідальності, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних наказів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано зокрема нормами Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (№ 2232-ХІІ), Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон 2011-ХІІ), Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", Порядком проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту затверджений наказом Голови Адміністрації Державній спеціальній службі транспорту №90 від 26.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів ст. 85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Закон №N 551-XIV), порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Відповідно до приписів статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регулює "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260).
Відповідно до п.14 Порядку №260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Цією постановою передбачена зокрема виплата додаткової винагороди.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Повертаючись до обставин справи, слід зазначити, що характер спірних правовідносин свідчить про те, що проведеним службовим розслідуванням зокрема було встановлено здійснення надлишкової виплати щомісячної премії та додаткової винагороди військовослужбовцям 1 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 (майор ОСОБА_1 ), які знаходились у медичних закладах на стаціонарному лікуванні у стані алкогольного сп`яніння (солдат ОСОБА_5 , молодший сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_8 ). Додатковим службовим розслідуванням був виключений висновок щодо надлишкової виплати щомісячної премії та додаткової винагороди військовослужбовцю старшому солдату ОСОБА_8 .
Так Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі Закон №160-ІХ) врегульовано підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
Відповідно до пп.п 4, 5 ч. 1 ст. 1 Закону№160-ІХ, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з частинами 1-4 ст. 3 Закону №160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Наведених вище приписи Закону №160-ІХ дозволяє дійти висновків, що його положення застосовні до правовідносин, які стосуються зокрема заподіяння військовослужбовцем шкоди прийняттям неправомірного рішення, невиконанням чи неналежним виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків.
Саме тому законодавець і передбачив обов`язкові передумови, за яких військовослужбовця можливо притягнути до матеріальної відповідальності за заподіяння такої шкоди, серед яких наступні: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
Порядок проведення службового розслідування у Державній спеціальній службі транспорту затверджений наказом Голови Адміністрації Державній спеціальній службі транспорту №90 від 26.07.2022 (далі Порядок №90).
Розділ V Порядку №90 визначає порядок оформлення результатів службового розслідування.
Відповідно до п. 3 розділу V Порядку №90, в описовій частині акту службового розслідування зазначаються зокрема неправомірні дії військовослужбовця, його вина; причинний зв`язок; вимоги нормативного-правових актів, актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви клопотання особи стосовно якої було проведено службове розслідування.
Як свідчать встановлені обставини справи, ВЧ НОМЕР_1 було проведено службові розслідування за результатами яких складені: акт службового розслідування, дата реєстрації 15.08.2025 та акт додаткового службового розслідування, дата реєстрації 17.11.2025.
Так згідно матеріалам службового розслідування наказами командира ВЧ НОМЕР_2 від 05.02.2023 №124, №125 та від 04.05.2023 №412, №413 було здійснено виплату щомісячної премії та додаткової винагороди військовослужбовцям 1 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 (майор ОСОБА_1 ), які знаходились у медичних закладах на стаціонарному лікуванні у стані алкогольного сп`яніння (солдат ОСОБА_5 , молодший сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 .
Підставою здійснення неправомірної виплати акт перевірки містить посилання на виписки медичної карти хворих складених 17.02.2023 ОСОБА_5 та 11.05.2023 ОСОБА_6 , щодо ОСОБА_7 , складання протоколу від 19.01.2023
Проте, позивачем зазначено, що рапорт на солдата ОСОБА_7 ним не подавався, оскільки ним прийнято посаду 07.02.2023 (наказ від 07.02.2023 №46/ДСК). Протокол складений на вказаного солдата від 19.01.2023 направлений був до ВЧ НОМЕР_2 .
Певні пояснення позивачем були надані 03.09.2025 під час проведення додаткового службового розслідування. Проте оцінка доводам викладених у поясненні ОСОБА_1 не знайшла відображення у акті, як це передбачено розділом V Порядку №90.
Також комісією військової частини НОМЕР_1 при складанні акту службового розслідування використано виписні епікризи з медичних карт, у яких містяться записи, щодо перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння.
В той же час до акту службового розслідування, що став підставою для видання оскаржуваних наказів, не додано складених, актів огляду на стан сп`яніння, актів медичного огляду та висновків лікарів щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння.
Колегія суддів надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та підставам оскарження наказів відповідачів враховує те, що наказом командира Військової чистини НОМЕР_4 від 05.09.2026 №100 були скасовані наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.08.2025 року №617 «Про результати службового розслідування»; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.09.2025 №33 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 №617"; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.11.2025 року №56 «Про внесенні змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 №617».
Таким чином оскільки оскаржені позивачем певні накази самостійно скасовані Військовою чистиною НОМЕР_4 , підстави для надання оцінки правомірності їх прийняття в частині оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.08.2025 року №617 «Про результати службового розслідування»; наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.11.2025 року №56 «Про внесенні змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2025 №617» відсутні.
Проте, оскільки Військова частина № НОМЕР_5 не надала суду доказів скасування наказів на виконання наказу Військової чистини НОМЕР_4 від 05.09.2026 №100, колегія суддів вважає за можливе скасувати оскаржені позивачем накази в частині: пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 22.09.2025 року №1535 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 19.11.2025 року №1849 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі» наступного змісту: «Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» з майора ОСОБА_1 , заступника командира батальйону з тилу стягнути завдану шкоду в сумі 44646,14грн. шляхом утримання щомісячно 20% від грошового забезпечення» та наступного змісту: Начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 занести до книги грошових стягнень і нарахувань суми завданої шкоди державі з метою подальшого відшкодування шляхом стягнення суми, завданої шкоди щомісяця в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення згідно пункту 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» до повного погашення збитків» у частині щодо стягнення коштів з майора ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат.
Так позивач є звільненим від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а отже сплачені ним суми судового збору в суді першої є помилково/надмірно сплаченими та підлягають поверненню у встановленому законодавством порядку.
До суду апеляційної інстанції судовий збір сплачено не було.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00грн.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До матеріалів справи позивачем не надано доказів укладання угоди з адвокатом, на понесення витрат послуг адвоката. Всі заяви по суті справи підписані позивачем особисто.
Таким чином відсутні підстави розподілу витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року) в адміністративній справі №160/29543/25 - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 22.09.2025 року №1535 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі», з урахуванням змін, внесених наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) від 19.11.2025 року №1849 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду завдану державі» наступного змісту: «Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» з майора ОСОБА_1 , заступника командира батальйону з тилу стягнути завдану шкоду в сумі 44646,14грн. шляхом утримання щомісячно 20% від грошового забезпечення» та наступного змісту: Начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_2 занести до книги грошових стягнень і нарахувань суми завданої шкоди державі з метою подальшого відшкодування шляхом стягнення суми, завданої шкоди щомісяця в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення згідно пункту 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» до повного погашення збитків» у частині щодо стягнення коштів з майора ОСОБА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак