П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/7775/26
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення з 1.10.2016р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. по 10.06.2026р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026р. у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху.
8.10.2026р. до суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_1 про продовження процесуального строку.
Розглянувши подану заяву, судова колегія зазначає наступне.
Залишаючи апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 без руху, суд зазначив, що недоліки поданої апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до суду доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку, поданого разом із апеляційною скаргою, або клопотання, у якому зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, доказів про сплату судового збору у розмірі 1 597,44грн. та про направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Колегія суддів зауважує, що доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку, поданого разом із апеляційною скаргою, або клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду надано не було та з цього приводу у поданій апелянтом заяві від 8.10.2026р. також нічого не зазначено.
Разом з тим, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вказує наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду прийняте 18 серпня 2026р., а апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» 21 вересня 2026р., тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обґрунтування первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначав, що ВЧ НОМЕР_1 є суб`єктом дислокації у зоні підвищеного ризику та виконує бойові (спеціальні) завдання із забезпечення оборони України, відсічі і стримування збройної агресії. У період з 17 по 20 вересня 2026 року в районі дислокації військової частини у АДРЕСА_1 виникли критичні перебої в роботі мереж зв`язку, електропостачання та функціонуванні підсистеми «Електронний суд» (ЄСІТС) внаслідок підвищеного інтенсиву ворожих обстрілів, що унеможливило своєчасне технічне оформлення, підписання ЕЦП та відправку даної скарги юридичною групою в межах робочого часу 17 вересня 2026р..
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Судова колегія зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі ВЧ НОМЕР_1 вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надала, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подала, а тому у зв`язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук