ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/2220/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Соп`яненко О.В.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Файдюка В.В., Черпака Ю.К.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
представника позивача: Крижова С.В.,
представників відповідача: Ясніцької Т.С., Кульчицької І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» та Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трител» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Трител») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідачі, ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України) в якому просило, з урахуванням уточнення позовних вимог:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невиправлення помилки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо зменшення у даних Системи електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційного ліміту ТОВ «Трител» на суму 2 708 215,78 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України збільшити реєстраційний ліміт ТОВ «Трител» у даних Системи електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 2 708 215,78 грн.;
2) визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невиправлення помилки (не скасування запису) у інформаційно-комунікаційній системі Державної податкової служби України від 18.09.2018 про нарахування ТОВ «Трител» пені у розмірі 103 430,19 грн. та від 20.09.2018, 26.09.2018 про зарахування вказаної суми пені до державного бюджету; зобов`язати Державну податкову службу України видалити із інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України записи від 18.09.2018 про нарахування ТОВ «Трител» пені у розмірі 103 430,19 грн. та від 20.09.2018, 26.09.2018 про зарахування вказаної суми пені до державного бюджету;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №[номер приховано], винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ «Трител» штрафу в розмірі 13 149,00 грн.;
4) визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року значений позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невжиття заходів для виправлення помилки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, наслідком якої стало зменшення реєстраційного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» на 2 708 215,78 грн.
Зобов`язано Державну податкову службу України відновити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту, на який Товариство з обмеженою відповідальністю «Трител» має право реєструвати податкові накладні, у розмірі 2 708 215,78 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду сторони подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Трител» перебуває на обліку, як платник податку на додану вартість, у ГУ ДПС у м. Києві.
Протягом 2015 року позивачем складались та реєструвалися у ЄРПН податкові накладні, які мали позначку у полі «Не видається покупцю» із зазначенням типу причини « 09».
У січні 2016 року ТОВ «Трител» складені та зареєстровані у ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладних, які складались позивачем у 2015 році.
Також, у січні 2016 року, позивачем до контролюючого органу подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Подібні дії, протягом 2016 року, ТОВ «Трител» вчинялись щодо податкових накладних та податкових декларацій, складених впродовж 2016 року.
Відповідно до витягів з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) 18.09.2017, сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зменшена на 1 740 524,42 грн. та 02.11.2027 на 967 691,36 грн.
При цьому, СЕА ПДВ на враховано загальну суму коригування при розрахунку суми перевищення за окремо взяті періоди, за які вносилось коригування. Операції з коригування проведені у січні 2016 року за окремі місяці 2015 року.
У свою чергу, за результатами камеральної перевірки позивача, ГУ ДФС у м. Києві 31.10.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] про застосування, відповідно до п. 120.2 ст. 120 ПК України, штрафу у розмірі 13149 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).
За наслідками оскарження в адміністративному порядку, рішенням № 911/6/99-99-11-06-014-25 від 09.01.2019 ДФС України у задоволенні скарги ТОВ «Трител» відмовлено, оскаржуване ППР залишено без змін (далі по тексту - оскаржуване рішення).
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю, оскаржуваним ППР та оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності проведення 18.09.2017 та 02.11.2027 в СЕА ПДВ стосовно позивача операції, внаслідок яких реєстраційний ліміт зменшився на 2 708 215,78 грн.
Також, судом першої інстанції зазначено, що ДФС України, як адміністратором СЕА ПДВ, було допущено протиправну бездіяльність у вигляді незабезпечення контролю за правильністю обрахунку показника суми перевищення, не вчинено жодних дій у відповідь на вимогу відкоригувати недостовірні дані в СЕА ПДВ та відновити реєстраційний ліміт ТОВ «Трител» у розмірі 2 708 215,78 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правовими положеннями ч.1 ст. 308 КАС України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі по тексту - Порядок №569).
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 2001 розділу V ПК України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015 року.
Так, згідно п. 2001.1, п. 2001.2 ст. 2001 ПК України (в редакції до 29.07.2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно п. 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
При цьому п. 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
За змістом приписів п. 2001.3 ст. 2001 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п. 2001.3 ст. 2001 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200 1.3 ПК України).
Згідно пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:
4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (рядок 24 декларації) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31 декларації), що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Згідно п. 92 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:
1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;
2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.
За змістом приписів п. 10 Порядку № 569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України на своїй сторінці (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html) повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), сформовану відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА» НаклОтр, «СУМА» Митн та «СУМА» НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;
- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума «СУМА» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА» овердрафт);
- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 («СУМА» Перепл);
- суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 ПК України.
При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:
- починаючи з 04.08.2015 р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА» Накл.;
- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.
Враховуючи офіційну інформацію органу ДФС, протягом 03.08.2015 року мали бути відновлені (у тому числі й позивача) права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Згідно з п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкового зобов`язання за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Платник зобов`язаний відобразити результат перерахунку податкових зобов`язань з ПДВ у складі податкової декларації за звітний податковий період відповідно до вимог пункту 192.3. статті 192 Кодексу.
У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені помилково) або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми ПК України не передбачено.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з базами даних ДПС, станом на 18.09.2017 року, сума реєстраційного ліміту ТОВ «Трител» складала 1 380 012,39 гривень.
У зв`язку з перерахунком показника ЕПеревищ та обрахунком його в автоматичному режимі за кожен звітній період окремо реєстраційний ліміт підприємства зменшився на 1 759 357,0 грн.
Зменшення реєстраційного ліміту відбулося, у зв`язку з наявністю розбіжностей між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний період та сумою податку, що міститься у складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних/розрахунків коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.
Після подання ТОВ «Трител» уточнюючого розрахунку, за січень 2016 року №[номер приховано] від 28.09.2017 у СЕА ПДВ 02.11.2017 в автоматичному режимі здійснено перерахування показника ЕПеревищ.
Станом на дату подання позову, у ТОВ «Трител» рахувалася загальна сума перевищення «override» по вищезазначених періодах в розмірі 2 708 217,00 грн.
У спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов`язок ДПС України здійснити визначену позивачем дію в СЕА ПДВ, так як зазначена система працює виключно в автоматичному режимі, у зв`язку з чим ДПС не наділена повноваженнями самостійно коригувати чи змінювати будь-які показники, які відображені на підставі поданих платником податку та зареєстрованих документів.
Згідно з вимогами ст. 19-2, 19-3 ПК України сервісне обслуговування платників податків, реєстрація реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням здійснюється державними податковими інспекціями. Виконання таких функцій ДПС (раніше ДФС) України не передбачено.
Відповідно до вимог «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 16.04.2016 (втратив чинність 05.04.2021) оперативний облік податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Такий облік відображається у інтегрованій картці платника податків (ІКП). ІКП відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 затверджено «Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» який містить подібні за змістом норми щодо ІКП.
З наведеного вбачається, що рахунок у СЕА ПДВ не передбачає обліку штрафних санкцій платника податку, зокрема пені. Такий облік здійснюється у ІКП територіальним органом державної податкової служби за місцем обліку платника податку. Відповідна інформація неодноразово надавалась відповідачами на звернення позивача. Зокрема у відповіді ГУ ДФС у м. Києві.
Незважаючи на вказані обставини, позивач наполягав на тому, що облік пені здійснюється саме у СЕА ПДВ, а обов`язок коригування покладено на ДПС України (ДФС), колегія суддів апеляційної інстанції вважає вказані твердження необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 200-1 п. 200-1.5 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.
Так, 26.09.2018 ТОВ «Трител» здійснено поповнення рахунку у СЕА ПДВ.
Відповідно до відомостей з ІКП позивача проведено погашення пені у розмірі 103 256,76 грн., а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо не виправлення помилки (скасування запису) у СЕА ПДВ про нарахування пені, та зобов`язання такий запис видалити є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Натомість, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги в частині допущеної податковим органом протиправної бездіяльності у вигляді незабезпечення контролю за правильністю обрахунку показника суми перевищення (коригувати даних в СЕА ПДВ) є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Так, з витягів з СЕА ПДВ вбачається зменшення 18.09.2017 та 02.11.2027 сум податку, на які позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на 1 740 524,42 грн. та 967 691,36 грн., відповідно.
У свою чергу, контролюючим органом не повідомлено про підстави для проведення в СЕА ПДВ зазначених операцій стосовно позивача, а лише зазначено, що обрахунок здійснюється системою в автоматичному режимі.
Також, відповідачами повідомлено про внесення змін до програмного забезпечення СЕА ПДВ, внаслідок чого показник «Перевищення» обраховується за кожен звітний період окремо, починаючи з липня 2015 року.
При цьому, контролюючим органом не повідомлено підстави для такої зміни роботи програмного забезпечення, оскільки ст. 200-1 ПК України та Порядок №569, станом на момент зменшення реєстраційного ліміту ТОВ «Трител», не передбачали розрахунків за кожен податковий період окремо.
Також, відповідачами повідомлено, що програмне забезпечення СЕА ПДВ не передбачає вилучення або неврахування зареєстрованих податкових накладних, у разі подання до них розрахунків коригування.
Натомість, ДФС України фактично змінено порядок обрахунку показника «Перевищення» і проведено перерахунок за попередні періоди, починаючи з липня 2015 року.
Листом від 05.10.2028 ТОВ «Трител» звернулось до ДФС України з клопотанням про виправлення помилки при обрахунку реєстраційного ліміту товариства, що виникла внаслідок технічної помилки програмного забезпечення. Також, позивач просив вжити заходи для виправлення помилки, скасування у СЕО ПДВ некоректних записів та відновлення реєстраційного ліміту товариства у розмірі 2 708 215,78 грн.
У відповіді ДФС України від 12.11.2018 процитовано вимоги нормативних актів, але відсутні висновки щодо аргументів позивача про некоректну роботу програмного забезпечення СЕА ПДВ.
Окрім того, станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, з урахуванням додатково витребуваних у податкового органу доказів, останнім не доведено правомірності проведення 18.09.2017 та 02.11.2017 в СЕА ПДВ стосовно ТОВ «Трител» операції, внаслідок яких реєстраційний ліміт останнього зменшився на 2 708 215,78 грн.
Відповідно до п.11 Порядку №569, показники реєстраційної формули обліковуються в розрізі платника податку наростаючим підсумком. Відповідно до п.13 Порядку №569, ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
У свою чергу, бездіяльність ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій, як адміністратора системи електронного адміністрування податку на додану вартість, створила ситуацію, через яку, позивач за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлений фактичної можливості розпоряджатися реєстраційним лімітом, що у свою чергу змушує його нести додаткові та необґрунтовані витрати для поповнення реєстраційного ліміту, створює загрозу несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що ДФС України, як адміністратором СЕА ПДВ, було допущено протиправну бездіяльність у вигляді незабезпечення контролю за правильністю обрахунку показника суми перевищення, не вчинено жодних дій у відповідь на вимогу позивача відкоригувати недостовірні дані в СЕА ПДВ та відновити реєстраційний ліміт ТОВ «Трител» у розмірі 2 708 215,78 грн., а тому позовна вимога про зобов`язання ДПС України відновити у СЕА ПДВ реєстраційний ліміт позивача у вказаному розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що за результатами камеральної перевірки позивача, 31.10.2018 податковим органом винесено оскаржуване ППР №[номер приховано] про застосування, відповідно до п. 120.2 ст. 120 ПК України, до позивача штрафу у розмірі 13 149 грн.
ТОВ «Трител» скористалося своїм правом та оскаржило зазначене ППР в адміністративному порядку, за наслідками розгляду якого, ДФС України оскаржуваним рішенням від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а оскаржуване ППР залишено без змін.
З копії уточнюючого розрахунку від 18.09.2018 та акту камеральної перевірки вбачається, що 18.09.2018 ТОВ «Трител» подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації, за січень 2016 року, № [номер приховано] у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким задекларовано збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 263 000 грн. При цьому штрафна санкція платником визначена у розмірі 1 грн.
Відповідно до ст. 50 п. 50.1 ПК України у разі виявлення у майбутніх податкових періодах платником податків самостійно помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час його подання. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Згідно с. 120 п. 120.2 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами 3-5 пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати).
У зв`язку з невиконанням позивачем обов`язків, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК України, оскаржуваним ППР ГУ ДФС накладено на ТОВ «Трител» штраф у розмірі 5% від самостійно задекларованої позивачем в уточнюючому розрахунку суми податкового зобов`язання (з урахуванням самостійно визначеного штрафу у 1 грн).
Посилання позивача на те, що такі дії ним були вчинені за рекомендацією працівників податкового органу та те, що наступним уточнюючим розрахунком податкові зобов`язання за той же період були зменшені на 263 000 грн. не заслуговують на увагу суду та є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам абз. 3-5 пункту 50.1 статті 50 ПК України, яким визначено суму штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати).
Між іншим, відповідно до п 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з вимогами п. 53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
У даному випадку, позивачем не надано суду належних доказів отримання від посадових осіб податкових органів консультацій щодо послідовного збільшення та зменшення податкових зобов`язань за попередні податкові періоди, з метою усунення помилки обрахунку реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване ППР №[номер приховано] від 31.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві про застосування до позивача штрафу є законним та не підлягає скасуванню, відповідно, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення ДФС України від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-014-25 про відмову у задоволенні скарги на оскаржуване ППР, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
<...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішенням суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних позовних вимог можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення протиправно породжує, змінює або припиняє права та обов`язки саме позивача у сфері публічно-правових відносин.
Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення про відмову в задоволенні скарги позивача від 09,01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25, не створює для останнього жодних правових наслідків, не порушує права та законні інтереси позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, а тому відсутні законні підстави для його скасування.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що порушені права позивачки підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо невжиття заходів для виправлення помилки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, наслідком якої стало зменшення реєстраційного ліміту ТОВ «Трител» на суму 2 708 215,78 грн. та зобов`язати ДПС України відновити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту, на який ТОВ «Трител» має право реєструвати податкові накладні, а саме: в розмірі 2 708 215,78 грн.
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу суду.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційних скаргах, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» та Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: В.В. Файдюк
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 15.10.2026 року