ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/19674/22 Головуючий у 1 інстанції - Терлецька О.О.
Суддя - доповідач - Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Уланського В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як інваліду війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно-Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року в сумі 15 472,00 грн., що складає 8 мінімальних пенсій за віком, а з урахуванням попередньо виплачених 3 906,00 грн., виплатити 11 566,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позов задоволено.
21.03.2026 року від позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 00 копійок".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду від 03.05.2023 у справі № 620/2575/23 - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну способу виконання судового рішення.
В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Із листа відповідача від 18.11.2025 року вбачається, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року позивачу нараховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у сумі 15 472, 00 грн, однак кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень, згідно з Порядком №821. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивачу вже було виплачено частину зоборгованості на виконання рішення суду. Отже, неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат. Оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як зобов`язання виплатити позивачеві пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча і за певних умов (такими умовами є здійснення належного фінансування на виплату заборгованості з Державного бюджету України). Суд першої інстанції зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат позивачу. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що частина 3 статті 378 КАС України чітко передбачає, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення щодо обчислення та перерахунку пенсійних і соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною і достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення шляхом стягнення відповідних виплат. Зазначив, що у даному випадку рішення суду набрало законної сили 19.12.2023, а отже строк його невиконання боржником становить вже понад 30 місяців (більше 2,5 років). Сам факт неотримання коштів та офіційне підтвердження боржником наявності відображеного, але не виплаченого боргу в розмірі 11 566 грн. є вичерпним доказом неможливості виконання рішення суду в первинно встановлений спосіб.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року за №4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно вимог статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 640/19674/22, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено у повному обсязі та, у тому числі, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно-Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року в сумі 15 472,00 грн., що складає 8 мінімальних пенсій за віком, а з урахуванням попередньо виплачених 3 906,00 грн., виплатити 11 566,00 грн.
При цьому, вказане рішення в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно-Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року в сумі 15 472,00 грн., що складає 8 мінімальних пенсій за віком, а з урахуванням попередньо виплачених 3 906,00 грн., виплатити 11 566,00 грн. виконано та здійснено перерахунок, згідно якого сума доплати після перерахунку складає 11 566,00 грн.
У даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є невиплата суми боргу у розмірі 11 566,00 грн. протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/19674/22.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відтак, враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19 грудня 2024 року), колегією суддів встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше трьох років, тоді як заборгованість у розмірі 11 566,00 грн., нарахована на виконання судового рішення, позивачу ОСОБА_1 не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 640/19647/22 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості з виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі 11 566,00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованою заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують законність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 640/19674/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі № 640/19674/22, яке набрало законної сили, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно-Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року в сумі 15 472,00 грн., що складає 8 мінімальних пенсій за віком, а з урахуванням попередньо виплачених 3 906,00 грн., виплатити 11 566,00 грн., - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі 11 566,00 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 14.10.2026.