СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/23/26
ун. № 759/9250/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,
представника позивача за первісним (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним (позивача за зустрінчим) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договору позики частково недійсним та стягнення предмету застави,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2023 року призначено повторний автоматизований розподіл справи (а.с. 44 т. 3).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 45-46 т. 3).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.03.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу та відновлено провадження у справі (а.с. 74-76 т.3).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.03.2024 року прийнято до розгляду заяву представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом ОСОБА_6 про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.03.2025 року викликано свідків, витребувано докази, зобов`язано ОСОБА_3 надати оригінал договору позики при дослідженні доказів для огляду у судовому засіданні та надати письмові відповіді на питання у відзиві на позовну заяву від 05.12.2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2025 року витребувано докази, зобов`язано ОСОБА_5 надати письмові відповіді на питання у відзиві на позовну заяву від 05.12.2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2025 року закрито підготовче засідання та призначено до справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2026 року відмовлено представнику відповідача за первісним (позивача за зустрічним) ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про визнання явки відповідача ОСОБА_5 в судове засідання обов`язковою.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2026 року клопотання представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 про привід свідка ОСОБА_7 та застосування заходів процесуального примусу до відповідної посадової особи Київської міської прокуратури залишено без задоволення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 про відвід судді Твердохліб Юлії Олександрівни у цивільній справі №759/9250/18 за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договору позики частково недійсним та стягнення предмету застави відмовлено.
25.08.2026 року та 04.09.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача за зустрічним) позовом ОСОБА_5 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
23.09.2026 року на адресу суду від представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 надійшло клопотання про виконання ухвали Святошинського районного суду від 06.03.2025 року справа № 759/9250/18 та про повторне витребування доказів.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 клопотання підтримував та просив задовольнити.
Представник позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання про зупинення провадження.
Розглянувши вказані клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 06.03.2025 року зазначені докази вже були витребувані, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про їх повторне витребування.
Враховуючи, що необхідність повторного витребування зазначених доказів представником відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом належним чином не обґрунтоване, а нових обставин, які б зумовлювали необхідність їх повторного витребування, не наведено, суд не вбачає підстав для повторного задоволення такого клопотання.
За таких обставин у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.
Разом з тим, зазначені матеріали витребовувалися судом з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення цивільної справи. Відомості щодо причин відсутності матеріалів кримінального провадження, а також заходів, вжитих для встановлення їх місцезнаходження, мають значення для подальшого вирішення питання щодо можливості їх отримання та дослідження судом.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Київську міську прокуратуру повідомити суд про результати службового розслідування щодо неможливості встановлення місцезнаходження матеріалів кримінального провадження № 4201610[телефон приховано] та у разі встановлення їх місцезнаходження невідкладно виконати ухвалу суду.
Щодо клопотання про зупинення розгляду справи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №116 від 24.04.2026 року ОСОБА_5 зараховано в списки особового складу військової частини на всі види забезпечення.
З надавної відповідачем копії довідки Форми 5 №1012 від 07 серпня 2026 року, підписаної начальником відділення кадрової роботи підполковником військової частини НОМЕР_1 , вбачається, що рядовий ОСОБА_5 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 22 квітня 2026 року по теперішній час.
Так, згідно із п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах № 756/3462/20, № 557/1226/23, № 904/4027/22 та № 852/2а-1/24 Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.
Зокрема зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.
У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.
Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.
Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 року у справі №754/947/22 зробила висновок щодо необхідності з`ясування думки військовослужбовця, коли він є позивачем, а також, коли висловлює думку щодо зупинення, коли є відповідачем, наполягаючи на розгляді, тобто основна теза - не приймати рішення про зупинення провадження по справі всупереч волі військовослужбовця, тобто, коли така воля виловлена, однак жодним чином це не покладає на суд обов`язку перед прийняттям рішення про зупинення провадження у кожній справі обов`язково з`ясовувати думку відповідача в такій категорії справ, як стягнення боргу за кредитним договором.
Суд відхиляє доводи представника позивача за первісним позовом щодо того, що провадження у справі не підлягає зупиненню, оскільки відповідачем не надано суду доказів перебування на військовій службі саме у зоні бойових дій, оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, вбачається, що зокрема, належними доказами для зупинення провадження у справі є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі - зокрема, військовий квиток, накази командира військової частини, довідка форми № 5 тощо; норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі; ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження є волевиявлення самого військовослужбовця.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебуває на розгляді та встановлені обставини, які підтверджені відповідними доказами, з огляду на імперативні приписи ЦПК України, а також правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, які підлягають врахуванню судом відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 у складі Збройних Сил України.
Керуючись статтями 251, 253, 255, 258, 260 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про виконання ухвали Святошинського районного суду від 06.03.2025 року справа № 759/9250/18 та про витребування доказів задовольнити частково.
Зобов`язати Київську міську прокуратуру повідомити суд про результати службового розслідування щодо неможливості встановлення місцезнаходження матеріалів кримінального провадження № 4201610[телефон приховано] та у разі встановлення їх місцезнаходження невідкладно виконати ухвалу суду від 06 березня 2025 року.
В іншій частині клопотання відмовити.
Клопотання представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 про зупинення розгляду справи задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 759/9250/18 за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договору позики частково недійсним та стягнення предмету застави - зупинити до припинення перебування відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб