ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8911/26 Справа № 199/6823/26 Суддя у 1-й інстанції - БОГУН О. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року у відкритті провадження у вищевказаній справі відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Проте ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, але в порушення ст. 130 СК України, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у даній справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду за заявою самої дитини, яка досягла повноліття. Позивач долучив до позову повний витяг з Книги реєстрації народжень, де відомості про батька зазначені за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, що свідчить про дотримання всіх передумов для відкриття провадження. Така правова позиція узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 та від 09 липня 2025 року у справі № 201/1017/25, за якими смерть особи та наявність запису за ст. 135 СК України є ключовими умовами для розгляду справи. Проте суд першої інстанції належним чином не дослідив додані до заяви докази та безпідставно проігнорував наведені норми закону і висновки Верховного Суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, підтверджується довідками про отримання документів в підсистемі «Електронний суд» .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27 травня 2026 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом з порушенням ст. 130 СК України.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частина 2 статті 130 СК України передбачає, що заява може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, тобто, зокрема, самою дитиною, яка досягла повноліття
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
В апеляційній скарзі представник скаржника посилається на те, що до позовної заяви позивач долучив повний витяг з Книги реєстрації народжень (а.с. 4, 5), в якому чітко вказано, що відомості про батька зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а тому всі передбачені законом процесуальні передумови для прийняття заяви було дотримано.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом статей 175, 177 та 185 ЦПК України відсутність у матеріалах справи окремих документів чи доказів на момент звернення не є підставою для відмови у відкритті провадження.
Так, у силу ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Колегією суддів встановлено, що до матеріалів паперової судової справи та до сформованого в підсистемі «Електронний суд» електронного примірника позовної заяви позивачем дійсно не було долучено повний витяг з Книги реєстрації народжень про реєстрацію батька за правилами ч. 1 ст. 135 СК України.
Проте, виявивши відсутність зазначеного документа, суд першої інстанції мав керуватися приписами ст. 185 ЦПК України та постановити ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків і подання необхідного документа.
Натомість, відмовляючи у відкритті провадження з мотивів порушення ст. 130 СК України, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, передчасно обмежив право ОСОБА_1 на судовий захист та порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на доступ до справедливого суду.
З огляду на викладене, оскільки відсутність документа в електронній чи паперовій формі на стадії прийняття позову зобов`язувала суд залишити позовну заяву без руху для надання позивачу можливості усунути цей недолік, оскаржувана ухвала суду не ґрунтується на нормах процесуального права, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування положень п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, що в свою чергу, є підставою для скасування ухвали з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошена 06 жовтня 2026 року.
Повний текст ухвали виготовлений 14 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
М.М. Пищида