УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 990/382/26
адміністративне провадження № П/990/382/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г., Смоковича М. І., Соколова В. М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін у справі № 990/382/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 подала 04.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 01.10.2025 № 184/зп-25 «Про затвердження складів екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині затвердження кількісного та персонального складу Екзаменаційної комісії № 5;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № 100/зп-26 від 29.07.2026 «Про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) окремими групами кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 30.10.2025 (кримінальна спеціалізація) ОСОБА_1 , код учасника 0076879, у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС № 366/зп-24 від 11.12.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № 105/зп-26 від 05.08.2026 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 30.10.2025 (кримінальна спеціалізація) ОСОБА_1 , код учасника 0076879, у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС № 366/зп-24 від 11.12.2024;
- зобов`язати ВККС поновити ОСОБА_1 (код учасника 0076879) у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС № 366/зп-24 від 11.12.2024, зі стадії виконання практичного завдання (четвертого етапу кваліфікаційного іспиту).
Ухвалою від 21.09.2026 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
ОСОБА_1. 08.10.2026 подала клопотання, в якому просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Частинами п`ятою, шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, Верховний Суд, з урахуванням змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, визначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим не вказав на відсутність необхідності здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що КАС України закріплює за судом достатній обсяг повноважень, які дозволяють з дотриманням усіх засад (принципів) судочинства і процесуальних прав та гарантій учасників справи здійснювати належну оцінку та дослідження доказів, а також повно й усебічно з`ясовувати обставини під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що не порушує закріплених за учасниками справи процесуальних прав, не створює жодних перешкод для їх практичної реалізації, не впливає на можливість виконання ними своїх обов`язків й дозволяє ухвалити судове рішення, яке відповідає визначеним у законі критеріям та завданню адміністративного судочинства. До того ж, сам собою розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не є визначальним для правильного вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі № 580/6136/23, надаючи оцінку аргументам сторони про порушення її права на публічний розгляд справи, зазначав, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в тій чи іншій заяві по суті, не у всіх випадках зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників (в судовому засіданні).
Практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (у справі «Varela Assalino contre le Portugal») не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивачка посилається на необхідність забезпечення гласності й відкритості судового розгляду, суспільний інтерес до спору, складність правової кваліфікації спірних відносин, значний обсяг доказів, необхідність надання усних пояснень та безпосереднього дослідження обставин проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема питань щодо складу екзаменаційних комісій та стверджуваного технічного збою під час виконання практичного завдання. Також позивачка вказує на необхідність усного реагування на доводи та докази відповідача і посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо принципів публічності та змагальності судового процесу.
Оцінивши наведені аргументи, Верховний Суд не встановив обставин, які б свідчили про неможливість повного та всебічного розгляду цієї справи на підставі наявних у ній письмових матеріалів. Зміст заяв по суті справи та поданих сторонами доказів дає Верховному Суду можливість встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, визначити зміст спірних правовідносин та надати правову оцінку рішенням і діям відповідача без необхідності заслуховування усних пояснень учасників справи.
Колегвя суддів звертає увагу, що процесуальне законодавство не обмежує учасників справи у можливості подавати письмові пояснення, заперечення, заяви та клопотання щодо доводів іншої сторони або поданих нею доказів. Тому у разі необхідності прокоментувати певний документ, доказ чи аргумент, наданий іншою стороною, позивачка має можливість викласти відповідні міркування у письмовій формі.
Саме у такому контексті Верховний Суд оцінює й посилання позивачки на рішення Європейського суду з прав людини щодо забезпечення змагальності процесу. Право сторони бути ознайомленою з матеріалами, поданими іншою стороною, та висловити щодо них свою позицію не є тотожним праву на обов`язкове проведення усного слухання. У цій справі жодних процесуальних перешкод для реалізації позивачкою права ознайомлюватися з матеріалами справи та подавати щодо них свої письмові пояснення Верховний Суд не встановив.
Крім того, Верховний Суд бере до уваги і безпекову ситуацію, за якої проведення судових засідань може бути ускладнене тривалими повітряними тривогами, що зумовлюють перерви, відкладення розгляду справ або зняття їх з розгляду. За таких умов, якщо характер спору та предмет доказування не вимагають безпосередньої участі сторін і всі процесуальні права можуть бути ефективно реалізовані у письмовій формі, розгляд справи без повідомлення учасників відповідає також міркуванням ефективності та процесуальної економії.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді А. В. Жук
А. Г. Загороднюк
М. І. Смокович
В. М. Соколов