УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №500/5736/25
адміністративне провадження №К/990/45526/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №500/5736/25 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 07.10.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 (повне судове рішення складено 07.09.2026) у справі №500/5736/25.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування:
податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано], яким у зв`язку з встановленням порушення пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 520348,31 грн, у тому числі за грошовим зобов`язанням на 434435,79 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 85912,52 грн; (а.с.10)
податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано], яким у зв`язку з встановленням порушення пункту 177.4 статті 177, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 43794,34 грн, у тому числі за грошовим зобов`язанням 36548,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 7245,78 грн; (а.с.11)
вимоги про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) №Ф-[телефон приховано] з єдиного внеску в сумі 429873,15 грн; (а.с.12)
рішення №[номер приховано] про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого єдиного внеску в сумі 80562,51 грн. (а.с.13)
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 в задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5736/25 скасовано та прийнято постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.07.2025 №0[телефон приховано], від 25.08.2025 №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.08.2025 №Ф-[телефон приховано], рішення про застосування штрафних санкцій №01216692405 від 25.08.2025.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржником вказано, що на підставі пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 та пунктів 1, 4 частини 2 статті 353 КАС України.
Податковим органом вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №380/5630/23, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від 03.10.2023 у справі №420/534/20, від 05.05.2023 у справі №160/15514/20, від 14.04.2026 у справі № 240/6750/21.
Скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції врахував надані позивачем вже до позовної заяви (а не до перевірки) документи. Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 26.08.2026 врахував надану представником позивача до апеляційної скарги (вже після розгляду судом справи у першій інстанції) копію додаткової угоди від 10.04.2019 №1 «про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 10.01.2021», укладену між ФОП ОСОБА_2 та ПП «АПП «ПОРОХОВА-АГРО». Тобто, суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення у справі, на підставі недопустимих доказів (в розумінні вимог ст.44. Податкового кодексу України). Суд не врахував, що в апеляційній скарзі відсутнє будь-яке клопотання про поновлення пропущених строків для подання доказів, так само як і відсутнє будь яке обґрунтування поважності причин не подання доказів до суду першої інстанції. Окрім того, суд першої інстанції не досліджував зазначені докази та не надавав їм правової оцінки в силу їх не подання. Внаслідок цього, суд апеляційної інстанції прийняв вказаний новий документ позивача, дослідив його та дійшов висновку, що цей доказ спростовує висновки, покладені судом першої інстанції в основу прийнятого судового рішення.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
Скаржником не обґрунтовано, в чому полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Пункт 3 прохальної частини касаційної скарги викладено як «Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №500/5736/25 і винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Тернопільській області повністю».
Разом з тим, пунктами 1 та 4 частини 2 статті 353 КАС України передбачені підстави для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд (порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи).
Отже, скаржнику слід виправити наявну суперечність між мотивувальною та прохальною частинами касаційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником не надано платіжний документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов було подано у 2025 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає сума 17193,25 грн (1074578,31грн * 1% 200% * 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №500/5736/25 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, вимог касаційної скарги, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко