УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №640/15734/20
адміністративне провадження № К/990/42224/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 в адміністративній справі №640/15734/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, задоволено позов Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС №[номер приховано] від 15.04.2020, яким ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (декларація № [номер приховано] від 17.01.2020 за грудень 2019 року) у розмірі 1306863 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 653431,50 грн; № [номер приховано] від 15.04.2020, яким ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 8426702 грн; №[номер приховано] від 07.05.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (декларація № [номер приховано] від 19.02.2020 за січень 2020 року) у розмірі 8660697 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4330348,50 грн. Справа розглядалася в порядку загального провадження.
До Верховного Суду 14.09.2026 надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 в адміністративній справі №640/15734/20.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків, зокрема надано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків зазначено, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 по справі №640/15734/20 отриманий Східним МУ ДПС засобами підсистеми «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи 18.08.2025. Cтрок звернення з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 року спливає 17.09.2026 року. Східне МУ ДПС, в межах строків передбачених законодавством, було подано касаційну скаргу, а саме 11.09.2026.
З урахуванням приписів частини 2 статті 329 КАС України, пропущений строк касаційного оскарження підлягає поновленню.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема п. 44.1 ст. 44, ст.72, ст. 83, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. «б» п. 200.4, абз. «в» п. 200.4 ст. 204 Податкового кодексу України. На думку скаржника, вищенаведені норми були застосовані судами з невірним тлумаченням та без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.06.2020 по справі №400/987/19; від 12.03.2021 по справі №200/6316/19-а; від 30.06.2021 по справі №804/1267/16; від 09.12.2019 по справі №804/1752/17; від 05.05.2023 по справі №1340/5998/18; від 02.10.2018 по справі №816/2328/17; від 05.05.2023 по справі №1340/5998/18; від 12.03.2021 по справі №200/6316/19-а; від 30.06.2021 по справі № 804/1267/16; від 20.06.2024 по справі №160/9057/23; від 11.08.2025 по справі №160/20154/23 та інших.
Також скаржником зазначено про порушення судами норм процесуального права в частині оцінки доказів та встановлення обставин справи.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Податковим органом не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції, не доведено, що висновки апеляційного суду суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2021 у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 у справі №200/5932/19-а, від 28.05.2021 у справі №804/5965/16, від 18.06.2021 у справі №320/7061/19, від 21.01.2021 у справі №804/959/16, від 12.06.2018 у справах №826/11879/13-а, №825/3419/14, від 27.05.2021 у справі №820/6980/14, від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16, від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18, зауважено, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Скаржником такі висновки не спростовано, не наведено підстав щодо помилковості врахування таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, цитування норм податкового законодавства висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 в адміністративній справі №640/15734/20 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
О.О. Шишов М.М. Яковенко