Справа №339/185/26
38
2-др/339/3/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.10.26 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сметанюка В.Б.,
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дуткевича Михайла Васильовича про стягнення судових витрат на правову допомогу в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Болехівського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовом ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
04.06.2026 Болехівським міським судом Івано-Франківської області винесено заочне рішення у справі, яким позовні вимоги задоволено частково.
29.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дуткевич М.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, де просив стягнути вартість судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Ухвалою Болехівського міського суду від 14.07.2026 скасовано заочне рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.09.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову та повернення з державного бюджету 50% сплаченого при подачі позову судового збору.
Також 28.09.2026 ТзОВ «Факторинг Партнерс» подало заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на його непропорційність та необґрунтованість.
Ухвалою суду від 28.09.2026 провадження у справі за позовом ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, у поверненні із державного бюджету 50% сплаченого судового збору відмовлено.
01.10.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дуткевич М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТзОВ «Факторинг Партнерс» судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в якій, враховуючи заперечення позивача, просив стягнути з ТзОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6700,00 грн.
14.10.2026 через систему «Електронний суд» ТзОВ «Факторинг Партнерс» повторно подало заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, згідно з якою просить відмовити в задоволенні заяви представника відповідача від 01.10.2026. Серед іншого, обґрунтувало заперечення тим, що для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, він повинен довести, що закриття провадження відбулося внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися.
Дослідивши письмові матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість поданого клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що таке підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 зазначила, що при компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням ч. 5 ст. 142 ЦПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Судом встановлено, що у квітні 2026 року ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Водночас, ОСОБА_1 ще 27 травня 2020 року звертався до ТОВ «Мілоан» (правонаступником якого є позивач - ТзОВ «Факторинг Партнерс») відносно оформлення на його ім`я кредиту без відповідних документів (а.с.74-81).
Тобто, на день звернення з позовом до суду позивачу було відомо, що ОСОБА_1 не укладав кредитного договору з якого виникла заборгованість. Отже, звернення з даним позовом до відповідача було необґрунтоване.
Підставою закриття провадження стала заява позивача про відмову від позовних вимог, що свідчить про втрату інтересу до ініційованого судового розгляду.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи надані сторонами докази з метою їх розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України, суд враховує висновки, викладені у наступних постановах Верховного Суду:
- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року (п. 21), що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
- Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, представником відповідача надано детальний розрахунок процесуальних витрат, в якому перелічені роботи, які прийнято відповідачем та відповідно до яких визначено кількість витраченого часу, участь у судових засіданнях, розрахунок вартості кожної послуги у гривнях, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 25 від 01.10.2026 на суму 6700,00 грн.
Враховуючи зазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та клопотання позивача, виходячи з наведених вище критеріїв та обставин справи, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді підлягає частковому задоволенню.
З врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до 4 000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 133, 137, 141-142, 255, 270 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дуткевича Михайла Васильовича про стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.00 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Б. Сметанюк