Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2026 р. Справа317/1840/26
Провадження2/153/622/26-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування м.Черкаси, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що він є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі офіційного звернення начальника ТЦК та СП було прийнято рішення про надання йому відстрочки відповідно до абз. 5 ч.1 ст.23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як батькові, який самостійно виховує дитину. Однак у зв`язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України №560, документальним підтвердженням такого статусу визначено, рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини. Іншого порядку встановлення цього факту законодавством не передбачено. Місце проживання дитини остаточно визначено із ним, що підтверджується, рішенням Верховного Суду України від 16.11.2020. Мати дитини - ОСОБА_2 , не проживає разом з дитиною; не бере участі у вихованні; не спілкується з дитиною; матеріально дитину не утримує; залишилась на тимчасово окупованій території. Судовим наказом Веселівського районного суду Запорізької області від 04.06.2018 року з матері дитини стягнуто аліменти, які фактично не сплачуються з лютого 2022 року. Відомості про злісне ухилення від сплати аліментів внесено до ЄРДР №12023255330002023 від 08.12.2023 за ч.1 ст.164 КК України. У зв`язку з несплатою аліментів він отримує тимчасову державну допомогу на дитину, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, що підтверджує відсутність утримання з боку матері. Мати дитини перебуває на тимчасово окупованій території України, що підтверджено матеріалами виконавчого провадження та відповідями державних органів, публікаціями на офіційних сайтах.
Перебування матері на тимчасово окупованій території унеможливлює: виконання батьківських обов`язків, участь у вихованні, матеріальне утримання, що має об`єктивний та непереборний характер. Виключно він забезпечує: повне матеріальне утримання дитини; харчування, одяг та побутові умови; медичне обслуговування; освітній процес; психологічну підтримку; представництво інтересів дитини у всіх установах. Його донька не має інших законних представників, вони є внутрішньо переміщеними особами, а донька має статус постраждалої внаслідок воєнних дій. Мати дитини, тобто відповідачка не проживає разом з донькою, не забезпечує її матеріально, та не приймає участі у її вихованні. Таким чином, наявний факт повної відсутності участі матері у вихованні та утриманні доньки. Встановлення даного факту необхідне для реалізації права на відстрочку від мобілізації згідно зі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; подання підтверджуючих документів до ТЦК та СП та забезпечення прав та найкращих інтересів дитини. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду та просити суд встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26 червня 2026 року відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
22 липня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було відкладено розгляд справи за клопотанням позивача та призначено наступне судове засідання в режимі відео конференції.
19 серпня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю відомостей про повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи.
09 вересня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було закрито підготовче судове засідання, здійснено виклик свідків та справу призначено до судового розгляду .
18 вересня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: представник Органу опіки та піклування м.Черкаси в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.При вирішенні даної справи по суті покладається на розсуд суду з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. При вирішенні даної справи по суті покладається на розсуд суду.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Неповнолітня донька сторін, ОСОБА_3 , у судовому засіданні пояснила, що проживає разом із батьком, ОСОБА_1 , а з матір`ю фактично не спілкується з 2017 року. Батько самостійно піклується про неї та забезпечує всім необхідним. Він цікавиться її навчанням, успіхами та проблемами, надає допомогу й підтримку у разі виникнення труднощів. Зі слів дівчини, мати пішла з сім`ї, коли їй було сім років, і відтоді вона жодного разу її не бачила та не підтримує з нею жодних контактів.
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.12).
З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.12.2022 року №7102-5002469340 встановлено, що ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 (а.с.9).
З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.12.2022 року №7102-5002469362 встановлено, що ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 (а.с.13).
З копії листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідки виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02 квітня 2024 року №2606 встановлено, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 27 серпня 2024 року (а.с.10-11).
З копії рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12.09.2023 року №1245 встановлено, що ОСОБА_3 , 2010 року народження було надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (а.с.14).
З копії постанови Верховного суду від 16 листопада 2020 року у справі №313/310/18 встановлено, що починаючи з 22 грудня 2017 року ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 в смт.Весела Веселівського району Запорізької області. Залишено без змін Постанову Запорізького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання доньки разом з матір`ю (а.с.15-19).
З копії судового наказу виданого Веселівським районним судом Запорізької області від 04 червня 2018 року встановлено, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.23).
З копії постанови про прийняття виконавчого провадження від 17.02.2023 року ВП №56756780 встановлено, що виконавче провадження, яке відкрито з виконання судового наказу Велесівського районного суду Запорізької області №313/652/18 від 04.06.2018 року було передано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.103).
З копії листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо надання інформації від 05.08.2024 року, копії листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо надання інформації від 21.10.2024 року, копії листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо надання інформації від 27.06.2025 року та копій розрахунку №56756780 від 27.06.2025 року та від 10.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 аліменти за судовим наказом виданим Веселівським районним судом Запорізької області від 04 червня 2018 року не сплачує та має заборгованість зі сплати аліментів станом на 10.12.2025 року у розмірі 155470 грн. 26 коп.(а.с.24, 27-32).
З копії повідомлення Черкаського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області від 12.03.2025 року та з копії витяга з ЄРДР №12023255330002023 від 08 грудня 2023 року встановлено за заявою ОСОБА_1 було внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.164 КК України у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 в результаті чого утворилась заборгованість (а.с.25, 34).
З копії довідки від 27.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 отримує тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме на дитину ОСОБА_3 , 2010 року народження з 01.04.2025 року по 31.03.2026 року(а.с.26).
З копії довідки виданої директором Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 від 27 серпня 2024 року №387 встановлено, що ОСОБА_3 , 2010 року народження навчалась у 9-А класі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Черкаської міської ради Черкаської області. З питань навчання, виховання та відвідування навчальних занять класний керівник комунікує лише з батьком дитини ОСОБА_1 (а.с.20).
З копії характеристики учениці 9-А класі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Черкаської міської ради Черкаської області від 03. 06.2025 року встановлено, що ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується позитивно. Батько ОСОБА_4 приділяє належну увагу вихованню доньки. Цікавиться її навчанням та поведінкою, відвідує класні та загальношкільні батьківські збори (а.с.21).
З декларації №001-ХНА8-К7А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 18.10.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку Комунального некомерційного підприємства «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» законним представником пацієнта є ОСОБА_1 (а.с.22).
З копії витягу із сайту Миротворець встановлено, що на даному сайті розмішено відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.35-37).
З копії довідки виданої ФОП « ОСОБА_5 » від 16.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 з 17.06.2024 року по теперішній час на посаді аналітик з питань фінансово-економічної безпеки (а.с.39).
З копії акта обстеження умов проживання від 20 лютого 2026 року встановлено, що ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 разом із батьком ОСОБА_1 та мачухою ОСОБА_6 . В сімї стосунки добрі та дружні. Дитина забезпечена всім необхідних для повноцінного розвитку та навчання (а.с.40).
З копії договору про навчання у Черкаській медичній академії від 30 липня 2025 року встановлено, що ОСОБА_3 навчається на першому курсі Черкаській медичній академії. Законним представником ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (а.с.41).
З копії характеристики виданої куратором групи та проректором з навчальної роботи від 26.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_3 навчається на першому курсі Черкаській медичній академії з 01 вересня 2025 року, спеціальність 223 Медсестринство ОПП Сестринська справа. За місцем навчання ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.42).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
На підставі ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
На підставі ч.5 ст.150 СК передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
За ч.1 ст.151 СК батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ч.2 ст.155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ч.ч.2,3 ст.157 СК той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На підставі ст.141 СК встановлюється рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. За загальним правилом розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.180, ч.1 ст.181 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. При цьому визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини відповідно до ч.8 ст.7 СК та ст.11 Закону України «Про охорону дитинства».
Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження із залученням органу опіки та піклування відповідно до ч. 4, 5 ст.19 СК.
Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
При цьому доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане із настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не заявляє вимог про визначення місця проживання неповнолітньої доньки разом із ним або про визначення способу участі матері у її вихованні, а просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини, суд зазначає, що за наявності спору між батьками щодо фактичного виконання ними батьківських обов`язків такий спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Відповідно до статей 141, 150, 180 Сімейного кодексу України проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо її виховання та утримання. Зокрема, мати зобов`язана піклуватися про здоров`я доньки, її фізичний, духовний і моральний розвиток, сприяти підготовці до самостійного життя та утримувати її до досягнення повноліття.
Водночас за результатами розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_2 фактично не виконує покладених на неї батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , не бере участі в її вихованні, не підтримує з нею особистих контактів та не забезпечує її матеріально.
Натомість ОСОБА_1 протягом тривалого часу самостійно здійснює виховання доньки, забезпечує її матеріальні та побутові потреби, піклується про її здоров`я, навчання й розвиток, надає необхідну моральну та психологічну підтримку. Пояснення неповнолітньої щодо характеру її взаємин із батьками узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та підтверджують, що саме батько є особою, яка фактично здійснює повсякденне піклування про дитину.
Невиконання відповідачкою обов`язку зі сплати аліментів, тривале накопичення заборгованості та відсутність доказів її фактичної участі у вихованні доньки в сукупності з іншими встановленими обставинами підтверджують, що забезпечення потреб дитини та реалізація її повсякденних інтересів фактично покладені на позивача.
При цьому суд зазначає, що саме по собі можливе перебування відповідачки на тимчасово окупованій території України не припиняє її батьківських прав та обов`язків. Однак у цій справі висновок про відсутність її фактичної участі у вихованні й утриманні доньки ґрунтується на сукупності досліджених доказів, які свідчать про тривалу відсутність між матір`ю та дитиною особистих контактів, матеріального забезпечення й реальної участі у вирішенні питань життя дитини.
Вирішуючи спір, суд ураховує принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, закріплений у статті 3 Конвенції ООН про права дитини. Установлення фактичних обставин виховання та утримання неповнолітньої спрямоване на належне відображення реального стану сімейних відносин і не має на меті припинення чи обмеження батьківських прав відповідачки. Встановлення такого факту також не звільняє матір від передбачених законом обов`язків щодо доньки.
Посилання позивача на необхідність установлення відповідного факту для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації суд бере до уваги як обставину, що свідчить про юридичне значення заявленої вимоги для позивача. Водночас питання надання відстрочки належить до компетенції уповноваженого органу та не є безпосереднім предметом розгляду цієї справи.
Згідно зі статтями 12, 81, 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження, ураховуючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт самостійного виховання та утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за фактичної відсутності участі матері у її вихованні та матеріальному забезпеченні.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12,81,258,259,263,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування м.Черкаси, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя: Дзерин М.М.