Справа № 638/18107/26
Провадження № 2-о/638/370/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні,-
ВСТАНОВИВ:
31.07.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Луніної О.В., заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні, згідно прохальної частини якої просить суд: встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті штурмових дій противника поблизу с-ща Щербинівка, Бахмутського району, Донецької області, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з березня 2023 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті штурмових дій противника поблизу с-ща Щербинівка, Бехмутського району Донецької області.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
25.09.2026 року від представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України Лисенка В.Ю. до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні. Вказана заява обґрунтована тим, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому даний факт повністю заперечується заінтересованою особою. Таким чином, на думку представника, у заявниці фактично виник спір, зокрема з особою, яка вже має право на отримання відповідної допомоги. Представник вказує, що оскільки між сторонами існує спір про право, то суд не вправі продовжувати розгляд даних вимог в порядку окремого провадження, а тому така заява підлягає залишенню без розгляду та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
15.10.2026 року від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Луніної О.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких остання просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду та продовжити розгляд справи в порядку окремого провадження із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі №308/17634/23, оскільки Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою та прийняття рішення про виплату ОГД, а не суб`єктом цивільно-правового спору щодо майна чи статусу. Процедурні заперечення Міністерства оборони України не перетворюють окреме провадження на позовне та не є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Окрім цього, представник вказує, що будь-які особи, тобто претенденти на виплату ОГД, з якими у заявнику міг би виникнути матеріально-правовий спір щодо права на частку ОГД чи майно померлого, в природі відсутні. За таких обставин, залишення заяви без розгляду позбавить ОСОБА_1 єдиного передбаченого законом позасудового/судового способу підтвердити свій соціально-правовий статус та реалізувати законне право на соціальний захист, гарантований Конституцією України та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В судове засідання учасники справи не з`явились, від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Луніної О.В. наявна заява про проведення даного судового засідання без її участі, представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України у письмових поясненнях просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Суд, дослідивши подані клопотання та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно зі частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила такі висновки:
«94. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
102. У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
103. Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
104. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
105. Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
106. При цьому між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.
107. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
108. Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
117. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі N 287/167/18-ц (провадження N 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі N 290/289/22-ц (провадження N 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.».
Що стосується аргументів Міністерства оборони України про неможливість встановлення такого факту в окремому провадженні, то суд дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для залишення заяви без розгляду, адже наявність спору про право на отримання грошового забезпечення між заявницею та Міністерством оборони України суд не вбачає. Міністерством оборони наявність такого спору не доведено. При цьому суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 (п. 106), де ВП ВС виснувала, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (міністерство) не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.
Окрім цього суд зазначає, що спір про право в розумінні частини 6 статті 294 ЦПК України, може виникнути лише тоді, коли встановлення юридичного факту безпосередньо порушує або змінює суб`єктивні цивільні чи майнові права інших осіб.
На теперішній час матеріалами справи встановлено, що батьки загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 померли. Вказане підтверджується копіями свідоцт про смерть.
Інших родичів у померлого ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що дана справа має бути розглянута саме в окремому провадженні, а не в позовному, тому клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 259, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Лисенка Володимира Юрійовича - про залишення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: