Справа № 305/29/24
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 жовтня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Собослоя Г.Г., Шевчука В.В.,
за участі секретаря - Савинець В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зінченко Андрій Анатолійович, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2025 року (повне судове рішення складено 21 лютого 2025 року, головуюча суддя Марусяк М.О.) у справі № 305/29/24 за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року виконувач обов`язків керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області О. Фістер в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в якому просив:
1) визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2077-сг від 21.11.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 ;
2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;
3) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га для індивідуального садівництва;
4) зобов`язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022496) земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га.
Зазначав, що Тячівською окружною прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) у зв`язку з порушенням Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області вимог земельного законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою, котра перебувала на той час у постійному користуванні ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 585-сг від 30.03.2018 «Про надання дозволу на розроблення, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення державної, власності для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
На підставі цього наказу, ОСОБА_1 було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, після виготовлення якого, 04.09.2018 відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідним витягом за № НВ-2102869802018 від 04.09.2018.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №2077-сг від 21.11.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
На підставі цього наказу №2077-сг від 21.11.2018 було здійснено 26.11.2018 державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 30.11.2023 № 356616961.
Прокурор вказував, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2077-сг від 21.11.2018 є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки прийнятий з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, зокрема, з порушенням ст.ст. 84, 122, 149 3К України, ним змінено цільове призначення спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення - на землі сільськогосподарського призначення, що призвело до порушення ст. 20 ЗК України та ст. 57 ЛК України.
Зазначав, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 повністю накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, котра перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (далі: ДП «Ясінянське ЛМГ») та знаходиться в межах 12 кварталу Станіславського лісництва вказаного підприємства.
Наведене вбачається з фрагменту із Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 12 Станіславського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ», відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект».
Посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.11.2019 у справі №361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі №372/1688/17, згідно з якими відомості щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект», як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки таке виробниче об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування.
Належність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення підтверджується листом філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» за №345 від 28.04.2023, погодження на вилучення з постійного користування ДП чи філії «Ясінянське ЛМГ» земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 не надавалось, така земельна ділянка знаходиться в лісовому фонді філії «Ясінянське ЛМГ».
Земельну ділянку передано ОСОБА_1 у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛМГ».
На підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА №570 від 23.08.2018 ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та розташовані за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (Станіславське лісництво, квартали 1 - 20).
На підставі вказаної технічної документації до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0007 площею 677,3169 га, а також зареєстровано право власності на дану земельну ділянку за Закарпатською ОДА та право користування за ДСГП «Ліси України» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У пояснюваній записці, що є складовою вказаної технічної документації, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладається на землі лісогосподарського призначення. Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га сформована та передана у приватну власність ОСОБА_3 за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.
Постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 07.09.2022 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» утворено державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів. Пунктом 5 вказаної постанови визначено, що державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються; права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються. Пунктом 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 881 від 28.10.2022 «Про припинення державного підприємства Ясінянське лісомисливське господарство» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №145 від 17.01.2023 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» затверджено відповідний передавальний акт від 16.01.2023.
Повноваження на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення станом на момент надання у приватну власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки належали Кабінету Міністрів України, тому Держгеокадастр не мав повноважень розпоряджатись цією земельною ділянкою.
Згідно з листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 9397/0/2-23 від 18.04.2023 Кабінет Міністрів України не приймав рішень про вилучення із постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ» чи передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657.
На час пред`явлення позову повноваження на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення належать до компетенції обласних державних адміністрацій.
Перебування спірної земельної ділянки у власності ОСОБА_1 створює перешкоди Закарпатській обласній державній адміністрації у володінні, користуванні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою лісогосподарського призначення, у зв`язку з чим порушені права та законні інтереси держави у даних правовідносинах підлягають захисту, і прокурор вважає, що належним та ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрацій земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, а повернення у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельної ділянки є пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі.
Тячівською окружною прокуратурою, на виконання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», попередньо повідомлено (лист № 07.52-104-587вих-23 від 27.01.2023) Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення, на що отримано відповідь за №1941/06-16 від 24.02.2023 про те, що у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, облдержадміністрація не має можливості здійснювати заходи з пред`явлення позовів стосовно переданих у приватну власність громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації шляхом подання позову є неправомірне вибуття вказаної земельної ділянки із державної власності. З моменту вибуття спірної земельної ділянки із державної власності до часу пред`явлення цього позову Закарпатською обласною державною адміністрацією як уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - не вжито заходів для повернення земельної ділянки у власність держави. Через таку бездіяльність компетентного органу позов заявляється прокуратурою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.
Посилаючись на дані обставини, прокурор просив задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.02.2025 позов задоволено.
Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2077-сг від 21 листопада 2018 року «Про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га, передано у приватну власність ОСОБА_1 .
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га, припинивши право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га, для індивідуального садівництва.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зінченко А.А., подав на нього апеляційну скаргу.
Посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що місцевим судом не враховано, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, яка знаходилась у користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», відсутні належні і допустимі докази накладення між земельними ділянками.
Зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, шляхом пред`явлення негаторного позову, та неефективні способи захисту, шляхом оспорювання рішення органу державної влади та скасування державних реєстрацій.
Зауважує, що ефективним способом захисту права власності вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України, посилаючись, зокрема, на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16ц.
Для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).
Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства, що є окремою підставою для відмови в позові.
Позиція інших учасників справи
У додаткових пояснення заступник керівника Тячівської окружної прокуратури, вказуючи, що позов обгрунтовано належними доказами, а вимогу про повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов про усунення порушень права власності. Вважає, що рішення місцевого суду є законним, справу вирішено згідно з нормами матеріального права, і підстави для скасування рівшення відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову прокурора відмовити.
Межі розгляду справи та явка учасників справи
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника апелянта, пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури та представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Фактичні обставини справи та застосовані норми права
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Держгеокадастру №585-сг від 30.03.2018 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
Наказом Держгеокадастру №2077-сг від 21.11.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 в тому числі багаторічні насадження площею 0,1 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2102869802018 від 04.09.2018 на замовлення ОСОБА_1 , Рахівським міськрайонним виробничим відділом Закарпатської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" Баранчик Г.С, виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, після виготовлення якого, 04.09.2018 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 площею 0,1 га у Державному земельному кадастрі.
Як вбачається з фрагменту із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ» і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 повністю накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та знаходиться в межах 12 кварталу Станіславського лісництва вказаного підприємства.
Відповідно до наявної у Державному земельному кадастрі інформації відносно однієї і тієї ж частини земної поверхні зареєстровано одночасно дві земельні ділянки - з кадастровими номерами [номер приховано]:08:001:0657, належної ОСОБА_1 та [номер приховано]:03:001:0007, яка перебуває у постійному користуванні Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (що є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство»), згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.
Розпорядженням голови Закарпатської ОДА №570 від 23.08.2018 «Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), надано згоду ДП «Ясінянське ЛМГ» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), загальною площею 29500,6 га.
На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛМГ» для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.
На підставі цієї технічної документації, до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0007 площею 677.3169 га, а також зареєстровано право власності на дану земельну ділянку за Закарпатською ОДА та право користування за ДСГП «Ліси України» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Державну реєстрацію права користування ДСГП «Ліси України» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0007 площею 677.3169 га здійснено 19.12.2022 (а.с. 34-36 т. 1).
З пояснюваної записки, що є складовою вказаної технічної документації вбачається, що земельна ділянка, зокрема, з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладається на землі лісогосподарського призначення (а.с. 40-43 т. 1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356616961 від 30.11.2023 слідує, що 26.11.2018 проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення - для індивідуального садівництва.
Зі змісту доданого до позовної заяви листа Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» від 28.04.2023 № 345 слідує, що вказана філія повідомила керівника Тячівської окружної прокуратури у відповідь на її лист від 05.04.2023, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657, яка знаходиться в лісовому фонді філії, погодження на вилучення з постійного користування ДП чи філії «Ясінянське ЛМГ» земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:001:0657 не надавалось (а.с. 33 т. 1).
Як вбачається з довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.11.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим [номер приховано]:08:001:0657, площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташована полонина Драгобрат смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області - 198 124,27 гривень.
Згідно з повідомленням № 07.52-104-587 вих-23 від 27.01.2023, Тячівською окружною прокуратурою, повідомлено Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення.
Щодо обраного позивачем способу захисту
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).
Відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.
Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.
Можливість набуття права приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення передбачена також положеннями статей 56, 57 ЗК України.
Про зазначене також вказувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 53 зазначеної постанови).
До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), які перебувають у державній власності, у користуванні ДП «Ліси України», її передача у приватну власність фізичній особі здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, що є підставою для усунення державі перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2077-сг від 21.11.2018, скасування державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення права власності відповідача, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та зобов`язання повернути земельну ділянку у власність держави в особі Закарпатської ОДА, що, на його думку, відповідає негаторному позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90)). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 65-67)).
Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71)).
Заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності. Якщо ж закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема неправомірного) земельною ділянкою.
З урахуванням наведеного визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном.
Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника - позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово доходила висновку, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
Держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (частина перша статті 317 ЦК України). Тому права держави підлягають захисту шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевого набувача. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.
Оскільки спірна земельна ділянка лісового фонду вибула з володіння держави, право власності на неї зареєстроване за відповідачем, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки, у контексті зазначених обставин справи - не спрямований на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку лісового фонду.
Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у справі № 707/2454/22, від 27 квітня 2026 року у справі № 490/6036/20, в яких прокурором було заявлено негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки лісового фонду.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що витребування земельної ділянки у власність держави потребує оцінки добросовісності дій її фактичного реєстраційного володільця, який набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення органу державної влади, а також пропорційності втручання у його право власності відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, органу державної влади, яке виконано на час звернення з позовом до суду. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143, від 22.01.2025 у справі №446/478/19, пункт 78).
Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним [див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (пункт 53)]. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення [постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 181)].
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.
Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.
Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц , від 22 січня 2025 року у справі №446/478/19].
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
Варто зазначити, що віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.
Судове рішення про витребування земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.
Тому в контексті обставин цієї справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_1 і за твердженням прокурора належить на праві постійного користування ДП «Ліси України.
Отже, у даній справі позовні вимоги про визнання недійсними рішення органу державної влади, вимоги про скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з припиненням права власності, державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі - не є необхідними для ефективного відновлення права власності позивача.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що саме віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Таким чином, суд першої інстанції невірно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Апеляційний суд, дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту є неефективним. У контексті обставин цієї справи належним способом захисту прав держави є звернення до суду з вимогами про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_1 , яка за твердженням прокурора є ділянкою лісогосподарського призначення, належить на праві постійного користування ДП «Ліси України». Оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
У даній справі за подання апеляційної скарги в електронній формі підлягало сплаті 17797,08 грн (14830,90 х 150% х 0,8 = 17797,08). Скаржник ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій у справі, яка пов`язана з порушенням його прав на землю, отриману відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у задоволенні позову Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) відмовлено, тому із Закарпатської обласної прокуратури слід стягнути на користь держави з 17797,08 гривень судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, за такими реквізитами (стягувач Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795; Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу - 101 02909967 - судовий збір, стягнутий із Закарпатської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909967, на користь держави, за рішенням у справі № 305/29/24.
Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.3, 4 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зінченко Андрій Анатолійович - задовольнити.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність - відмовити.
Стягнути із Закарпатської обласної прокуратури (88000, місто Ужгород, вулиця Коцюбинського, будинок 2-А, код ЄДРПОУ: 02909967) на користь держави з 17797,08 гривень судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, за такими реквізитами (стягувач Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795; Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу - 101 02909967 - судовий збір, стягнутий із Закарпатської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909967, на користь держави, за рішенням у справі № 305/29/24.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.
Головуюча:
Судді