Дата документу 14.10.2026 Справа № 337/2064/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №337/2064/26 Головуючий у 1- інстанції Котляр А.М.
Провадження № 22-ц/807/2147/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Мінгазова Р.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Подліянової Г.С.,
за участю секретаря судового засідання Бєлової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 115890,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 08.02.2023 ОСОБА_1 уклав кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЕЙС», за яким отримав кредит в сумі 25000,00 грн. строком на 15 днів з можливістю його продовження. Грошові кошти були отримані шляхом безготівкового перерахування.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем встановлених договором зобов`язань утворилась заборгованість в сумі 115890,00 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 25000,00 грн.; заборгованості по процентам в сумі 90890,00 грн.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задавлено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором від 08.02.2023 в сумі 50000,00 грн., судовий збір в сумі 1148,55 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2157,00 грн., а всього стягнути 53305,55 грн.
Не погоджуючись із рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05серпня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 25000,00 грн. процентів та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ТОВ «ФК «ЕЙС» у стягнення недоведених та непропорційних процентів.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції при вирішенні спору неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки доводам відповідача та обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи. Апелянт ОСОБА_1 не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 25000 грн, однак не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення 25000 грн процентів, вважаючи такий розмір недоведеним і непропорційним. Зазначає, що позивач заявив до стягнення 90 890 грн процентів, однак наведений ним розрахунок не відповідає періоду нарахування та містить арифметичні розбіжності. На думку ОСОБА_1 , позивач мав надати належний і детальний розрахунок із визначенням періодів та правової підстави кожного виду нарахувань, при цьому суд першої інстанції, зменшивши заявлену суму процентів до 25 000 грн, не обґрунтував, чому саме така сума є законною та підлягає стягненню.
Крім того, ОСОБА_1 вказує на необхідність врахування принципів справедливості, добросовісності та розумності, положень законодавства про захист прав споживачів і правових висновків Верховного Суду щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Щодо переходу права вимоги апелянт зазначає, що не ставить під сумнів сам факт такого переходу, однак вважає, що позивач має довести розмір грошової вимоги, право на яку ним було набуте, та правильність її розрахунку. У зв`язку з наявними суперечностями щодо періоду та розміру нарахувань апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. У разі зміни рішення в частині розміру задоволених позовних вимог апелянт просить здійснити відповідний перерозподіл судових витрат згідно зі статтею 141 ЦПК України, у тому числі зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що доведеним є укладення 08 лютого 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №232668741 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Одноразовий персональний ідентифікатор №MNV735JM направлено відповідачу 08 лютого 2023 року о 22:06:15 на номер мобільного телефону вказаний нею при укладанні договору - [номер приховано] , одноразовий персональний ідентифікатор № MNV735JM введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 08 лютого 2026 року о 22:06:29. Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів підписані відповідачем з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідного договору недійсними. Позивачем надано належні докази, які підтверджують право вимог до відповідача та доведено факт порушення, отже, позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
У зв`язку з чим, представник ТОВ «ФК «ЕЙС» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року залишити без змін.
В судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в апеляційній скарзі просив справу розглянути без його участі.
ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомляли.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині суми стягнутих відсотків, в частині вирішення питання про стягнення основної суми заборгованості рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 08 лютого 2023 року між 08.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №232668741 на суму 25000,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV735JM.
Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно платіжного доручення та умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 25000,00 грн 08 лютого 2023 року на банківську карту № 4149-60XX-XXXX-0525 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 222 від 28 березня 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
28 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 15 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 115890,00 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 15 липня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
Згідно наданих розрахунків заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 115890,00 грн, яка складається з: 25000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 90890,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем вірно розраховані відсотки відповідно до умов кредитного договору. Процентна ставка за Кредитом становить 2,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Згідно п.8.4. Кредитного договору зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Таким чином, проценти в сумі 90890,00 грн. нараховані відповідно до умов кредитного договору, на які відповідач погодився.
Разом з тим, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що нараховані та пред`явлені до стягнення відсотки в сумі 90890,00 грн., більше ніж у три рази перевищують розмір заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 25000,00 грн.
На переконання суду першої інстанції дана умова договору є непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021.
З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення з відповідача відсотків у відповідності до умов Договору про надання кредиту від 08.02.2023 підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 25000,00 грн., що дорівнює отриманій в позику сумі. Вказана сума буде справедливою та співмірною з огляду на суму основного боргу.
З таким висновком колегія суддів частково не погоджується виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
З матеріалів справи слідує, що договір кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року між ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, відповідно до п. 2.1. якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі 25 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 22 дня. Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV735JM, відправленим 08 лютого 2023 року 22:06:15 позичальнику на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 , вказаний ним в заявці на отримання кредиту.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, договір кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує укладення кредитного договору, та отримання грошових коштів в розмірі 25000,00 грн, а крім цього зарахування вказаних коштів також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про зарахування грошових коштів від 18.08.2025.
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеною обставину отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними кредитного договору.
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаному договору, надавши кредит у сумі 25000 грн ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом було встановлено, що Право вимоги за договором перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», що підтверджується договорами факторингу та додатками до них.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» надало належні докази, які підтверджують право вимоги за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із наданим ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує.
В зв`язку із чим утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 115890,00 грн, яка складається з: 25000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 90890,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом..
У Договорі кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року сторони, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування, а саме:
2.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 25000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
2.2.Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
2.3.Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 25000 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 23.02.2023.
3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.
3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2250 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.
3.4. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки Пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.
7.1. На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.02.2023, а саме протягом 15 (п`ятнадцяти) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
8.3. За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка).
8.4. Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
8.5. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. Договору, при умові виконання Позичальником однієї з описаних в п.8.5.1. та 8.5.2. умов.
8.5.1. Якщо Позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 219,00 (двісті девятнадцять) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,60 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
8.5.2. Якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду (з урахуванням всіх Пролонгацій), то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом за період від дати видачі Кредиту до 23.02.2023 (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 23.02.2023 за ставкою 625,59 (шістсот двадцять п`ять цілих п`ятдесят дев`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,71 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій Кредитодавець може зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті.
8.11. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 15 днів Дисконтного періоду, без виконання Позичальником умов п. 8.5. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 32875 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 7875 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 25000 грн 00 коп.
8.12. За умови виконання Позичальником положень п. 8.5. Договору, що дають можливість зменшити витрати Позичальника за цим Договором, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 15 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 27250 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2250 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 25000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 714,16 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 109,00 % від суми першого Траншу.
8.13. Викладені в п. 8.12 та п. 8.13 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом без продовження Дисконтного періоду.
Разом з тим, в заявці на отримання грошових коштів в кредит 08 лютого 2023, яка є додатком до договору кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року, сторони погодили, що сума кредиту 25000 грн. та строк кредиту 15 днів.
Нечіткі або двозначні положення договорі між споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Тлумачення змісту вищенаведених умов договору кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року у їх сукупності свідчить про те, що вони є нечіткими та двозначними, оскільки передбачають декілька варіантів визначення як строку користування кредитом, так і розміру процентів за його користування.
Зокрема, пунктом 2.3 Договору визначено, що орієнтовна дата повернення першого Траншу, отриманого в сумі 25000 грн, - 23 лютого 2023 року, а пунктом 3.1 Договору встановлено строк Дисконтного періоду користування кредитом тривалістю 15 дні від дати отримання першого Траншу. При цьому пунктом 7.1 Договору також передбачено, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23 лютого 2023 року.
Водночас умови пункту 3.2 Договору передбачають можливість необмеженої кількості продовжень Дисконтного періоду, а пункт 3.4 Договору містить положення про те, що така пролонгація не є зміною строку дії Договору.
З умов договору неможливо однозначно встановити, який саме строк кредитування був погоджений сторонами при укладенні Договору та протягом якого періоду позичальник мав сплачувати проценти за користування кредитом.
При цьому заявка на отримання грошових коштів у кредит від 08 лютого 2023 року, яка є додатком до Договору, містить чітке зазначення суми кредиту - 25000 грн та строку кредиту - 15 дні.
Неоднозначним є також визначення процентної ставки. Так, пунктом 8.3 Договору встановлено базову процентну ставку у розмірі 2,10 відсотка за кожний день користування кредитом протягом Дисконтного періоду, тоді як пунктом 8.4 передбачено процентну ставку 2,98 відсотка за кожний день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду. Водночас пунктами 8.5.1 та 8.5.2 Договору передбачено можливість застосування іншої, зниженої процентної ставки - 0,61 або 1,74 відсотка за кожний день користування кредитом, залежно від поведінки позичальника.
Отже, наведені умови Договору допускають різне визначення розміру процентів залежно від обраного способу їх застосування та тривалості користування кредитом.
За таких обставин, з урахуванням положень частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та вищенаведеного висновку Верховного Суду, нечіткі та двозначні положення Договору підлягають тлумаченню на користь позичальника як споживача.
Враховуючи, що сторони безпосередньо погодили у заявці на отримання кредиту строк кредитування 15 днів, а умовами Договору передбачено, що саме протягом перших 15 днів Дисконтного періоду для отриманого першого Траншу проценти визначаються у конкретно зазначеному розмірі, колегія суддів доходить висновку, що саме цей строк та погоджений сторонами порядок визначення процентів мають бути враховані при визначенні обсягу зобов`язань відповідача.
Таким чином, з урахуванням тлумачення умов Договору на користь споживача, розмір процентів за користування кредитом підлягає визначенню виходячи із погодженого сторонами строку кредитування - 15 днів.
При цьому, умовами договору кредитної лінії № 232668741 від 08 лютого 2023 року визначено, що за таких умов сума процентів за перші 15 днів користування кредитом становить 2250 грн (пункти 3.3, 8.12 Договору).
Крім того, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 08 лютого 2023 року по 23 лютого 2023 року включно (15 днів) у розмірі 150 грн за кожен день користування кредитом, що за вказаний період становить загалом 2250 грн. Зазначений розмір процентів відповідає сумі, визначеній у пунктах 3.3 та 8.12 Договору за перші 15 днів Дисконтного періоду.
З огляду на наведене, колегія суддів, доходить висновку, що загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 за весь строк користування кредитом повинна була становити 27250 грн, з яких 25000 грн - сума основного боргу та 2250 грн - проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 27250 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ "ФК "ЕЙС" 20 серпня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року.
На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додано додаткову угоду № 25771045064 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року) на суму 7000 грн.
Суд першої інстанції, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТзОВ "ФК "ЕЙС" послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму в розмірі 5000,00 грн, та задовольняючи позов частково визначив, що стягненню з відповідача підлягає сума правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2157,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач в апеляційній скарзі не заявляє заперечень щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не ставить під сумнів їх розмір, обсяг чи фактичне надання відповідних послуг.
В постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі №522/7662/23 (провадження №61-406св26) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.
Тобто, при відсутності клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд на підставі ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначає розмір витрат з урахуванням вказаних в цій статті критеріїв.
За наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню в сумі 27250 гривень із заявлених 115890 гривень, тобто на 23,51 %.
Отже, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції, у загальному розмірі 1645,70 грн. (7 000 грн. х 23,51 %).
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи розмір задоволених позовних вимог (23,51 %), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 625,93 грн (2662,40 грн сплачений судовий збір за подання позовної заяви х 23,51 %).
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 3933,60 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» покладено більшу суму судових витрат, йому необхідно сплатити на користь ОСОБА_1 3307,67 грн. (3933,60 грн. - 625,93 грн.).
Таким чином, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05серпня 2026 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2026 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № №232668741 від 08.02.2023 в загальному розмірі 27250 (двадцять сім тисяч двісті п`ятдесят) грн.
У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) витрати на правничу допомогу в розмірі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п`ять) грн 70 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3307 (три тисяч триста сім) грн 67 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий: Р.В. Мінгазов
Судді І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова