ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 684/224/26
Провадження № 22-ц/820/2012/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 19 червня 2026 року (суддя Волошин Р. Р., повне судове рішення складено 19 червня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
у с т а н о в и в :
У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 27.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі був укладений кредитний договір № 261921333, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 7500 грн. Тоді ж між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 261921333 від 27.02.2020, згідно з пунктом 1 якої сторони збільшили суму кредитну на 5500 грн. Загальна сума кредиту складає 13000 грн. Кредит наданий на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах договору. Зобов`язання за договором ОСОБА_1 не виконав.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 82 від 11 червня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 20391,30 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. 03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. 30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3, якою продовжили строк дії договору до 30 грудня 2024 року, всі інші умови договору залишились без змін.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21275,30 грн.
11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №11/07/ 25-E від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21275,30 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 21275,30 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 13000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 8275,30 грн.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 19 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 261921333 від 27.02.2020 у розмірі 21275,30 грн. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з?ясування судом обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що не заперечує факт укладення основного кредитного договору № 261921333 від 27.02.2020 в електронній формі на суму 7500 грн строком на 29 днів. Водночас вказує, що позивач не довів укладення додаткової угоди про збільшення суми кредиту на 5500 грн. Одноразовий ідентифікатор 568KJY5E був використаний для укладення основного кредитного договору. Матеріали справи не містять доказів того, що цим самим ідентифікатором була підписана додаткова угода або що одним ідентифікатором одночасно підписано два різні електронні документи. Здійснені ним платежі 26.03.2020 - 22 грн; 08.05.2020 - 10000 грн; 14.05.2020 - 5000 грн зараховані в погашення процентів, нарахованих на збільшену згідно з додатковою угодою суму кредиту, з чим не згідний. Документи про відступлення права вимоги не доводять законність розміру заборгованості.
У відзиві ТОВ «ФК «ЕЙС» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Про факт укладання додаткової угоди свідчать активні дії відповідача щодо її ініціювання.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 просить задовольнити апеляційну скаргу. Докази перерахування коштів на рахунок не підтверджують укладення додаткової угоди на визначених умовах.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що 27.02.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі був укладений кредитний договір № 261921333, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 7500 грн. Кредит надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту (пункт 1.2. договору). На період строку, визначеного п. 1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,49 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.3. договору). У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,7 процента від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.4. договору). Згідно з пунктом 4.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст 625 ЦК України.
ОСОБА_1 підписав договір № 261921333 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (568KJY5E).
Також 27.02.2020 між відповідачем і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена додаткова угода до договору № 261921333 від 27.02.2020, згідно з пунктом 1 якої сторони домовилися збільшити суму кредитну на 5500 грн з 27.02.2020 на строк дії договору № 261921333 від 27.02.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.
Відповідно до довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 27.06.2025 через надавача платіжних послуг АТ КБ «ПриваБанк» на картку ОСОБА_1 № 5168-75ХХ-ХХХХ-9913 проведено платежі в розмірі 7500 грн та 5500 грн. Наведене також підтверджується платіжними дорученнями від 27.02.2020 та Переліком позичальників з даними про транзакції, щодо яких запитується інформація.
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 24 травня 2026 року та виписки за договором на ім`я ОСОБА_1 банк емітував платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 27.02.2020 були зараховані платежі в розмірі 7500 грн та 5500 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Право вимоги за договором означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3. договору).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передача права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1. договору).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 82 від 11 червня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 20391,30 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. 03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. 30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3, якою продовжили строк дії договору до 30 грудня 2024 року, всі інші умови договору залишились без змін.
Право вимоги за цим договором означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі прав грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3. договору).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1. договору).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21275,30 грн.
11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Право вимоги за договором - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договорів позики (терміни до договору).
Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-E від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21275,30 грн.
За розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за договором складає 21275,30 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 13000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами -8275,30 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та додатковою угодою. Відповідно до закону зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору № 261921333 від 27.02.2020 в електронній формі та отримання кредитних коштів в розмірі 7500 грн.
Відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджено належними і допустимими доказами і також не заперечується позичальником.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведення позивачем укладення додаткової угоди про збільшення суми кредиту на 5500 грн апеляційний суд не приймає до уваги з таких підстав.
Відповідач ініціював отримання додаткових кредитних коштів у сумі 5500 грн.
Отримання ОСОБА_1 22.07.2020 кредитних коштів у сумі 5500 грн підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 24 травня 2026 року та випискою за договором на його ім`я.
За приписами частини 2 статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір (оферту), вчинила дію відповідно до вказаних у ній умов, така дія є прийняттям пропозиції (акцептом).
Відповідач використав додаткову суму кредиту і такі його дії підтверджують повне та безумовне прийняття ним умов надання додаткового фінансування.
Поведінка ОСОБА_1 , який ініціював отримання додаткових 5500 грн, їх прийняття та використання у повному обсязі, а на етапі повернення боргу заперечення факту укладення угоди через відсутність доказів підписання додаткової угоди, є суперечливою та недобросовісною, яка спрямована на уникнення відповідальності.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Отже, укладення додаткової угоди та надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено доказами.
Порядок та умови надання кредиту, сплати процентів, строки визначені в договорі № 261921333 від 27.02.2020.
Наявність заборгованості підтверджується розрахунком, який також не спростований позичальником.
Згідно з пункту 3.6. договору закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору.
За змістом розрахунку нарахування процентів проведено з 27.02.2020 по 11.06.2020. До 28.03.2020 проценти нараховані за ставкою 1,49% відповідно до пункту 1.3. договору. Починаючи з 28.03.2020, проценти нараховані за ставкою 1,7% на підставі пункту 1.4. договору, що є іншим погодженим сторонами розміру процентів за користування коштами згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України (пункт 4.3. договору). Враховані здійснені відповідачем погашення кредиту 26.03.2023 - 22 грн, 08.05.2020 - 10000 грн, 14.05.2020 - 5000 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для стягнення процентів в межах строку кредитування відповідно до статті 1048 ЦК України і на підставі пункту 4.3. договору та статті 625 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).
Описки у рішенні суду (розбіжність у зазначенні розміру процентів у резолютивній частині та мотивувальній частині рішення, у зазначенні одноразового ідентифікатора) можуть бути виправлені в порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє твердження відповідача про наявність підстав для відмови в позові.
Відповідно слушними є аргументи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішив відповідно до вимог ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 19 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П`єнта