ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1021/24
Провадження № 22-ц/820/1757/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 675/1021/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року у складі судді Демчука П.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю СГП «Агрос-Віста», третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, скасування державної реєстрації речового права, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в :
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, площею 2,2734 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер відомостей про речове право 24375993, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39193220 від 15.01.2018 року);
- скасувати рішення про державну реєстрацію речового права та припинити право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104, площею 2,2734 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер відомостей про речове право 46308325, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63011965 від 24.01.2022 року);
- скасувати рішення про державну реєстрацію речового права та припинити право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104;
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 . Спадкове майно складається із житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , присадибної земельної ділянки, а також земельної ділянки розміром 2,2734 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137), розташованої на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, призначеної для ведення товарного с/г виробництва, що належала померлій на підставі Державного акта серії ЯЕ №004746, відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 19.03.2010 р. № 99/2010.
Приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу від 25.10.2023 року позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно, однак видати Свідоцтво на земельну ділянку площею 2,2734 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137 неможливо, з тих підстав, що відповідно до витягу із Державного земельного кадастру, за цим кадастровим номером зареєстрована земельна ділянка площею 0,23 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до відповіді з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області технічна документація, на підставі якої було зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137 площею 0,23 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, не відповідає відомостям згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №004746 від 21.06.2010 року.
Згідно розподілу та визначення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів колишнього КСП «Правда» земельна ділянка значиться як пай № НОМЕР_1 і згідно розподілу належала ОСОБА_5 . Станом на 26.03.2024 року земельну частку (пай) № 234 помилково передано у власність іншій особі, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104 і земельна ділянка передана в оренду ТзОВ СГ «Агрос-Віста».
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, площею 0,23 га за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» значиться зареєстрованою на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 05.01.2020 року.
Із інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.06.2024 року, земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137 площею 2,2734 га, розташована на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_4 .
Позивач посилався, що у нього існують перешкоди у реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137 площею 2,2734 га через виготовлення третьою особою технічної документації із присвоєння для земельної ділянки кадастрового номера [номер приховано]:05:009:0137, але площа та призначення земельної ділянки інша, виправлення даної помилки неможливе без скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 . Крім того, місце розташування земельної ділянки за Протоколом розподілу та визначення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) № 234 помилково передано у власність іншій особі і тепер належить відповідачу ОСОБА_2 - земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104 без скасування права власності та права оренди виправити помилку неможливо, враховуючи викладене просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_3 .
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що його бабусі ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 2,2734 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, розташована на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ОСОБА_4 спадкувала після смерті ОСОБА_5 як право на земельну частку (пай), розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Правда». Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем зазначеного у заповіті майна став її онук - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на житловий будинок із господарськими будівлями та земельну ділянку 0,25 га для обслуговування житлового будинку від 25 жовтня 2023 року. При цьому, ОСОБА_1 , позбавлений можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 2,2734 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137), оскільки в Державному акті серії ЯЕ №004746, виданому відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 19.03.2010 р. № 99/2010, вказано, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка розміром 2,2734 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137), цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-680[телефон приховано] від 08 квітня 2024 року зазначена земельна ділянка розміром 0,23 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137), цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с. Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. Відповідно до Інформаційної довідки № 383733867 від 20.06.2024 року, про інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104 площею 2,2734 га на праві власності належить ОСОБА_2 . Право власності набуте на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2022 року, виданого Полонською державною нотаріальною конторою, проте вказує апелянт що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104 помилково передана у власність ОСОБА_2 так як ця ділянка під кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137 вже перебувала у власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта. Крім того, під час виготовлення землевпорядної документації на замовлення ОСОБА_2 була допущена помилка, а саме відомості щодо земельної ділянки ОСОБА_4 були використані при розробці технічної документації відповідача. За таких обставин, апелянт позбавлений можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Апелянт посилається, що у власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку яка належала ОСОБА_4 , відповідно до протоколу розподілу як земельна частка ( пай) під номером 234, натомість ОСОБА_2 успадкував земельну частку (пай) під номером 233. Оскільки внести виправлення в технічну документацію неможливо, тому він змушений звертатися до суду з даним позов, формулюючи позовні вимоги таким чином.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що згідно розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації від 19.03.2020 року № 99/2010 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) громадянам із земель Щуровецької сільської ради» виділено в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) із земель розташованих за межами населених пунктів Щуровецької сільської ради ОСОБА_4 згідно сертифікату на земельну частку (пай) земельну ділянку, площею 2,27 га, № 234.
На підстав даного розпорядження ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку № ЯЕ № 004746 від 21 червня 2010 року, площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137.
Технічна документація, на підставі якої було видано вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку № ЯЕ № 004746 від 21 червня 2010 року в архіві відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутня.
09 січня 2018 року на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку № ЯЕ № 004746 від 21 червня 2010 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку,площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137.
В цей же день 09 січня 2018 року на підставі Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди ТОВ СГП «Агро Віста» на земельну ділянку, площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137, належну ОСОБА_4 , строком на 49 років.
17 січня 2020 року на підставі технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) від 05.01.2020 року, виконаною ФОП ОСОБА_6 , в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку, площею 2,23 га кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137, однак зазначено цільове призначення даної земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.
Згідно додатку до витягу з Державного земельного кадастру дана земельна ділянка має прямокутну форму, суміжні землекористувачі від Б до В - ОСОБА_7 , від Г до А Ціось Т.В., від А до Б та від В до Г землі загального користування (дорога).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
03 лютого 2023 року згідно заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 25/2023.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її спадкоємець за заповітом онук ОСОБА_1 , який отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.10.2023 року на житловий будинок, що належав спадкодавцю.
У видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137, позивачу відмовлено з тих підстав, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку № ЯЕ № 004746 від 21 червня 2010 року, вказано цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а в Державному земельному кадастрі цільове призначення даної земельної ділянки зазначено як для ведення особистого селянського господарства, тобто наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
Також Рішенням Щуровецької сільської ради № 17 від 03 червня 2019 року надано дозвіл ОСОБА_8 на виготовлення технічної документації щодо відведення в натурі на місцевості земельної ділянки , площею 2,84 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях колективної власності колишнього КСП «Правда» с. Щурівці Ізяславського району під № 233 ( рілля - 2.27 га).
09 вересня 2019 року на підставі технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) від 22.09.2019 року, виконаною Хмельницькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку, площею 2,2734 га кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104, цільове призначення даної земельної ділянки - для ведення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15 січня 2020 року на підставі Договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_8 та ТОВ СГП «Агро Віста» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди ТОВ СГП «Агро Віста» на земельну ділянку, площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104, належну ОСОБА_8 , строком на 10 років.
15 січня 2022 на підставі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 від 24.01.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано в порядку спадкування за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку,площею 2,2734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку) на території Щуровецької сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104 .
За повідомленням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області земельну частку пай № 234 помилково передано у власність іншій особі та кадастровий номер даної земельної ділянки [номер приховано]:05:009:0104, а згідно розподілу земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
За змістом ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частинами 1, 3, 4, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
За положеннями ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий
Згідно зі ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За норами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Згідно з ст 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ст1233 ЦПК України).
Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За нормами ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст. 1296 ЦК України).
Судом беззаперечно встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності на підставі Державного акту серії ЯЕ №004746, виданого відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 19.03.2010 р. № 99/2010, належала земельна ділянка, площею 2,2734 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, розташована на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право власності на дану земельна ділянка за життя ОСОБА_4 було зареєстровано за нею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а 09 січня 2018 року ще й право оренди ТОВ СГП «Агро Віста» на цю земельну ділянку.
В подальшому, за життя ОСОБА_4 05.01.2020 року було виготовлено технічну документацію з відновлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) від, виконаною ФОП ОСОБА_6 , та зареєстровано дану земельну ділянку на підставі цієї технічної документації в Державному земельному кадастрі, однак помилково зазначено її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що не відповідає правовстановлюючому документу. При цьому згідно додатку до витягу з Державного земельного кадастру дана земельна ділянка має прямокутну форму, суміжні землекористувачі від Б до В - ОСОБА_7 , від Г до А Ціось Т.В., від А до Б та від В до Г землі загального користування (дорога).
Як вбачається з відмови нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку єдиною підставою відмови є лише суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, тобто різне цільове призначення земельної ділянки у правовстановлюючому документі (Державний акт про право власності на земельну ділянку) та у Державному земельному кадастрі.
При цьому за нормами ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За ст. 26 цього ж Закону при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).
Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки), заходи щодо охорони земель і ґрунтів заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:
заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа.
Державний кадастровий реєстратор, обраний за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.
Отже з усією очевидністю вбачається, що у Державну земельному кадастрі помилково вказано інше в цільове призначення земельної ділянки, ніж у правовстановлюючому документі - Державному акті про право власності на земельну ділянку, тобто допущено технічну помилку і така помилка може бути усунута в порядку ст. ст. 24, 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» в позасудовий порядок.
На даний час відсутні відмова державного кадастрового реєстратора у виправленні вказаної помилки.
За таких обставин позовні вимоги - скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, площею 2,2734 га, та скасування рішення про державну реєстрацію речового права та припинення право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, визнання за позивачем права власності на цю земельну ділянку задоволенню не підлягають, з тих підстав, що права позивача на оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку підлягають захисту в позасудовий порядок, передбачений законом, шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру.
При цьому взагалі не зрозуміло як будуть відновлені права позивача на оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку в разі скасування лише державної реєстрації речових прав спадкодавця - право власності та прав орендаря - право оренди на дану земельну, оскільки помилка щодо цільового призначення земельної ділянки допущена саме в Державному земельному кадастрі і навіть після скасування речових прав в Державному реєстрі речових прав цільове призначення, місце розташування спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі залишиться без змін, а вимог про скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі позивач не ставить.
Крім того, суд звертає увагу, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно цільове призначення земельної ділянки зазначено правильно, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права, а доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують.
Також суд відхиляє посилання апелянта на положення ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за якою виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.
В даній справі встановлено, що реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0137, площею 2,2734 га, не стосується жодним чином прав третіх осіб, а стосується лише прав позивача як власника земельної ділянки.
Що стосується інших позовних вимог про скасування права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104, площею 2,2734 га, скасування рішення про державну реєстрацію речового права та припинення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104; скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:009:0104, то колегія суддів виходить з наступного.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 03 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45)).
Як встановлено судом за життя ОСОБА_4 17 січня 2020 року на підставі технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) від 05.01.2020 року, виконаною ФОП ОСОБА_6 в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку, площею 2,23 га кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137.
Згідно додатку до витягу з Державного земельного кадастру дана земельна ділянка має прямокутну форму, проміри, проміри, точки, координати, суміжні землекористувачі від Б до В - ОСОБА_7 , від Г до А Ціось Т.В., від А до Б та від В до Г землі загального користування (дорога).
Тобто дана земельна ділянка винесена в натурі на місцевості і зареєстрована в Державному земельному кадастрі саме у такому вигляді.
Спадкодавець за життя з цим погодилась і проти вказаних обставин не заперечувала.
Після смерті ОСОБА_4 до її спадкоємця ОСОБА_1 перейшло право власності в силу вимог ст. 1268 ЦК України на вказану земельну ділянку саме в такому виді.
При цьому перешкодою в отриманні Свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно як вказано вище є лише зазначення різного цільового призначення земельної ділянки у правовстановлюючому документі (Державний акт про право власності на земельну ділянку) та у Державному земельному кадастрі.
Те що, ОСОБА_8 помилкового було передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях колективної власності колишнього КСП «Правда» с. Щурівці Ізяславського району, а не № 233 як зазначено в рішенні органу місцевого самоврядування, з врахуванням вищевикладеного жодним чином не перешкоджає позивачу оформити свої спадкові права на спірну земельну ділянку після усунення технічної помилки в Державному земельному кадастрі щодо її цільового призначення.
Нотаріус з цих підстав позивачу не відмовляла.
Крім того суд звертає увагу, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137 накладається на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104 і реєстрації права власності, права оренди та в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104 перешкоджають позивачу в реалізації своїх спадкових прав.
Також за даними Публічної кадастрової карти обидві земельні ділянки кадастрові номери [номер приховано]:05:009:0137 та [номер приховано]:05:009:0104 внесені до Публічної кадастрової карти, виділені в натурі на місцевості мають відповідні поворотні точки, координати і знаходяться між собою на значній відстані.
Тобто земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0137, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , виділена в натурі на місцевості, зареєстрована в Державному земельному кадастрі, внесена до Публічної кадастрової карти, спадкодавець ОСОБА_4 за життя проти місцезнаходження своєї земельної ділянки згідно даних Державного земельного кадастру не заперечувала і з цим погоджувалась.
Також колегія суддів звертає увагу, що позивачем не вказано кому було передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_2 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях колективної власності колишнього КСП «Правда» с. Щурівці Ізяславського району, яка мала бути передана ОСОБА_8 , адже в разі скасування права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104, йому необхідно буде передати земельну ділянку № НОМЕР_2 згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях колективної власності колишнього КСП «Правда» с. Щурівці Ізяславського району, яка на даний час має кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0233 згідно публічної кадастрової карти та схеми розподілу земельних часток (паїв), однак така передача може призвести до порушень прав власника земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0233, який до участі в справі не залучений.
В зв`язку з цим колегія суддів вважає, що реєстрація права власності ОСОБА_8 , а в послідуючому його спадкоємця ОСОБА_2 , на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:05:009:0104 і речових прав орендаря за відсутністю накладення спірних земельних ділянок жодним чином не порушують права позивача, а відтак суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до обґрунтувань апеляційної скарги тими ж обставинами, що і у позовній заяві , переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду, яким надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанцій в мотивувальній частині даної постанови, а тому вказані доводи апелянта слід відхилити.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року
Суддя А.М. Костенко
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк