СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/452/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/452/26 у справі № 922/452/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" (вул. Гоголя, буд. 26, м. Васильків, Київська обл., 08600; код ЄДРПОУ 36629177)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" (вул. Шевченка, буд. 111, м.Харків, 61013; код ЄДРПОУ 30991072)
про розірвання договору та стягнення 13 927 471,68 грн
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" (вул. Шевченка, буд. 111, м.Харків, 61013; код ЄДРПОУ 30991072)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" (вул. Гоголя, буд. 26, м. Васильків, Київська обл., 08600; код ЄДРПОУ 36629177)
про стягнення 6 323 991,60 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" 13.02.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол", в якій просить суд:
- розірвати Договір поставки від 11.05.2021 за № 46/21;
- стягнути з ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" на користь ТОВ "Торговий дім Фінпром" 13 927 471,68 грн, з яких 8 154 432, 00 грн боргу, 4 752 925,32 грн інфляційні втрати та 1 020 114,36 грн три проценти річних.
- до моменту виконання рішення на суму боргу 8 154 432,00 грн здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму непогашених збитків.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 11.03.2026, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що постачальником виконано умови Договору поставки продукції № 46/21 від 11.05.2021, поставлено товар на загальну суму 51 208 596,00 грн, натомість покупцем лише сплачено 37 711 465,20 грн, що виключає можливість стягнення попередньої оплати, як того просить позивач.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у позові ТОВ "Торговий дім "Фінпром" до ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" про розірвання договору та стягнення 13 927 471,68 грн - відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Фінпром" на користь ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" - заборгованість за договором поставки продукції № 46/21 від 11.05.2021 в розмірі 6 323 991,60 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 75 887,90 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 (повний текст складено 24.08.2026) задоволено заяву ТОВ "Сокол" (вх. № 19734 від 12.08.2026) про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Фінпром" на користь ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 133 000,00 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Фінпром" (вх. № 1868) задоволено частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі № 922/452/26 скасовано.
Первісний позов ТОВ «Торговий дім «Фінпром» до ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» задоволено частково.
Розірвано договір поставки продукції №46/21 від 11.05.2021, укладений між ТОВ «Торговий дім «Фінпром» та ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол».
Стягнуто з ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на користь ТОВ «Торговий дім «Фінпром» 13 762 189, 92 грн, з яких 8 154 432, 00 грн попередньої оплати, 4 638 575,79 грн інфляційних втрат та 969 182,13 грн 3% річних.
Постановлено здійснювати з 01.10.2026 до моменту виконання рішення нарахування 3% річних на непогашений залишок 8 154 432,00 грн попередньої оплати за формулою: С Ч 3 Ч Д : К : 100, де С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен день прострочення.
У задоволенні первісного позову в частині стягнення 114 349,53 грн інфляційних втрат та 50 932,23 грн 3% річних, а також у частині вимоги про зазначення в постанові подальшого нарахування інфляційних втрат до моменту її виконання відмовлено.
Провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» до ТОВ «Торговий дім «Фінпром» про стягнення 6 323 991,60 грн заборгованості за договором поставки продукції №46/21 від 11.05.2021 закрито.
Стягнуто з ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» на користь ТОВ «Торговий дім «Фінпром» 167 808,68 грн судового збору за подання первісного позову та 201 370,41 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Харківської області доручено видати відповідні накази.
Разом з тим, постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Фінпром" (вх. № 1936) задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі № 922/452/26 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" (вх. № 19734 від 12.08.2026) про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.
02.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "Торговий дім "Фінпром" надійшла заява (вх. № 10816) про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі у справі № 922/452/26, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «Завод елеваторного обладнання «СОКОЛ» на користь ТОВ «Торговий дім ФІНПРОМ» 220 000,00 грн витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій. Розгляд заяви та ухвалення додаткової постанови заявник просить здійснювати без участі представника ТОВ «Торговий дім ФІНПРОМ».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 прийнято заяву ТОВ "Торговий дім "Фінпром" про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Розгляд заяви ТОВ "Торговий дім "Фінпром" про ухвалення додаткового рішення вирішено здійснити без повідомлення учасників справи. ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" у строк до 09.10.2026 встановлено подати заперечення на заяву ТОВ "Торговий дім "Фінпром" про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності).
Розглянувши заяву ТОВ «Торговий дім «Фінпром» про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 922/452/26, дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (п. 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами ст. 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75- 79 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ТД «Фінпром» (позивачем за первісним позовом) в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України, подано заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Позивачем за первісним позовом до своєї заяви про стягнення судових витрат надано копії наступних документів: Договір про правничу допомогу №33 від 27.10.2025; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026; рахунок-фактура № 33 від. 27.10.2025; платіжна інструкція № 15262 від 28.10.2026; Договір про правничу допомогу №05 від 13.03.2026; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026; рахунок-фактура №05 від 13.03.2026; платіжна інструкція № 378 від 13.03.2026; Договір про правничу допомогу №12 від 12.08.2026; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 02.10.2026; рахунок-фактура №12 від 12.08.2026; платіжна інструкція № 1195 від 12.08.2026; Ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ТД «Фінпром» від 12.08.2026, виданий адвокату Миколюку М. Д. адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП».
Також, матеріали справи містять Ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ТД «Фінпром» від 12.02.2026, виданий адвокату Миколюку М. Д. адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП».
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Торговий дім «Фінпром» (Клієнт), в особі директора Пампух Тетяни Василівни, з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП» в особі керуючого партнера Миколюка Миколи Дмитровича (Адвокат), укладено Договір про правничу допомогу №33 від 27.10.2025.
Пунктом 1.1. Договору №33 передбачено, що адвокатське об`єднання на платній основі надає правничу допомогу Клієнту, а Клієнт сплачує Адвокату обумовлений цим Договором гонорар.
У пункті 1.2. Договору №33 Сторони домовилися про наступний не виключний перелік правничої допомоги, що надається Адвокатом Клієнту:
- підготовка та подання Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта позовної заяви про розірвання договору поставки продукції від 11.05.2021 №46/21 та повернення коштів;
- представництво Клієнта в суді;
- вчинення Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта інших процесуальних дій, в тому числі підготовка та подання процесуальних документів не вказаних у цьому пункті, необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.
Правнича допомога надається Адвокатами членами адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» та адвокатами залученими об`єднанням на договірній основі (п.1.3. Договору №33).
Пунктом 1.5. встановлено, що по факту надання правничої допомоги сторони складають акт приймання передачі правничої допомоги.
Розділ другий Договору №33 присвячений гонорару адвоката.
Так, п. 2.1., 2.2. Договору №33 встановлено, що винагорода Адвоката за надання правничої допомоги Клієнту є гонораром Адвоката. Гонорар адвоката є фіксованою сумою, розмір якої не змінюється в залежності від часу, витраченого Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт.
З урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката сторони погодили розумний гонорар Адвоката за цим Договором в розмірі 100 000,00 грн (п. 2.3.).
Гонорар сплачується Клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання до початку надання правничої допомоги але не пізніше 5-ти днів з дати укладення цього договору (п. 2.4.).
Розділ третій Договору №33 визначає зобов`язання сторін.
Згідно з п. 3.1.-3.3. Адвокатське об`єднання зобов`язане належно та своєчасно надати професійну правничу допомогу обумовлену в договорі. Клієнт зобов`язується своєчасно та в повному розмірі оплатити надану професійну правничу допомогу. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати усі умови даного Договору
Відповідно до п. 6.1.-6.3 Договір про правничу допомогу №33 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2026. Після закінчення строку дії Договору припиняються зобов`язання сторін за ним. Одночасно з закінченням строку цього Договору припиняються повноваження адвоката щодо надання правничої допомоги Клієнту за Договором.
Договір про правничу допомогу №33 від 27.10.2025 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
До Договору про правничу допомогу №33 від 27.10.2025 надано рахунок-фактуру №33 від 27.10.2026, де зазначено платником ТОВ «Торговий дім «Фінпром» за замовлення: «Договір від 27.10.2025 №33». Послуга, що підлягає сплаті, визначена як гонорар адвоката у розмірі 100 000,00 грн.
28.10.2025 ТОВ «ТД «Фінпрпом» сплатило АО «МКБ ГРУПП» вказану у рахунку-фактурі №33 суму, що підтверджується платіжною інструкцією №15262. В призначені платежу вказано: «гонорар адвоката зг.рах.№ 33 від 27.10.2025 без ПДВ».
Також заявником долучено до матеріалів справи Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026, де зазначено наступне.
Адвокатом надано Клієнту наступну правничу допомогу в суді першої інстанції:
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду Харківської області позовну заяву про розірвання договору поставки продукції від 11.05.2021 №46/21 та повернення оплачених коштів. Справа №922/452/26;
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта відповідь на відзив ТОВ «Завод елеваторного обладнання «Сокол» у справі №922/452/26;
- здійснено представництво Клієнта в суді першої інстанції у справі №922/452/26;
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта інші процесуальні документи.
Гонорар Адвоката за надану Клієнту правничу допомогу по договору №33 від 27.10.2025 становить 100 000,00 (сто тисяч) грн.
Клієнт не має претензій до Адвоката щодо якості повноти та своєчасності наданої правничої допомоги.
Оплата гонорару Адвоката здійснена Клієнтом в повному обсязі до початку надання правничої допомоги.
Сторони не мають претензій одна до одної про, що свідчать їх підписи.
Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Також між ТОВ «Торговий дім «Фінпром» (Клієнт), в особі директора Пампух Тетяни Василівни, з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП» в особі керуючого партнера Миколюка Миколи Дмитровича (Адвокат), укладено Договір про правничу допомогу №05 від 13.03.2026.
Пунктом 1.1. Договору №05 передбачено, що адвокатське об`єднання на платній основі надає правничу допомогу Клієнту, а Клієнт сплачує Адвокату обумовлений цим Договором гонорар.
У пункті 1.2. Договору №05 Сторони домовилися про наступний не виключний перелік правничої допомоги, що надається Адвокатом Клієнту у справі №922/452/26:
- підготовка та подання Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта відзиву на зустрічну позовну заяву;
- представництво Клієнта в суді;
- вчинення Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта інших процесуальних дій, в тому числі підготовка та подання процесуальних документів не вказаних у цьому пункті, необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.
Правнича допомога надається Адвокатами членами адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» та адвокатами залученими об`єднанням на договірній основі (п.1.3. Договору №05).
Пунктом 1.5. встановлено, що по факту надання правничої допомоги сторони складають акт приймання передачі правничої допомоги.
Розділ другий Договору №05 присвячений гонорару адвоката.
Так, п. 2.1., 2.2. Договору №05 встановлено, що винагорода Адвоката за надання правничої допомоги Клієнту є гонораром Адвоката. Гонорар адвоката є фіксованою сумою, розмір якої не змінюється в залежності від часу, витраченого Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт.
З урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката сторони погодили розумний гонорар Адвоката за цим Договором в розмірі 50 000,00 грн (п. 2.3.).
Гонорар сплачується Клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання до початку надання правничої допомоги але не пізніше 5-ти днів з дати укладення цього договору (п. 2.4.).
Розділ третій Договору №05 визначає зобов`язання сторін.
Згідно з п. 3.1.-3.3. Адвокатське об`єднання зобов`язане належно та своєчасно надати професійну правничу допомогу обумовлену в договорі. Клієнт зобов`язується своєчасно та в повному розмірі оплатити надану професійну правничу допомогу. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати усі умови даного Договору
Відповідно до п. 6.1.-6.3 Договір про правничу допомогу №33 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2026. Після закінчення строку дії Договору припиняються зобов`язання сторін за ним. Одночасно з закінченням строку цього Договору припиняються повноваження адвоката щодо надання правничої допомоги Клієнту за Договором.
Договір про правничу допомогу №05 від 13.03.2026 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
До Договору про правничу допомогу №05 від 13.03.2026 надано рахунок-фактуру №05 від 13.03.2026, де зазначено платником ТОВ «Торговий дім «Фінпром» за замовлення: «Договір від 13.03.2026 №05». Послуга, що підлягає сплаті, визначена як гонорар адвоката у розмірі 50 000,00 грн.
13.03.2026 ТОВ «ТД «Фінпрпом» сплатило АО «МКБ ГРУПП» вказану у рахунку-фактурі №05 суму, що підтверджується платіжною інструкцією №378. В призначені платежу вказано: «гонорар адвоката зг рах.№05 від 13.03.2026 без ПДВ».
Також заявником долучено до матеріалів справи Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026, де зазначено наступне.
Адвокатом надано Клієнту наступну правничу допомогу в суді першої інстанції:
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду Харківської області відзив на зустрічну позовну заяву у справі №922/452/26;
- здійснено представництво Клієнта в суді першої інстанції у справі №922/452/26.
Гонорар Адвоката за надану Клієнту правничу допомогу по договору №05 від 13.03.2026 становить 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн.
Клієнт не має претензій до Адвоката щодо якості повноти та своєчасності наданої правничої допомоги.
Оплата гонорару Адвоката здійснена Клієнтом в повному обсязі до початку надання правничої допомоги.
Сторони не мають претензій одна до одної про, що свідчать їх підписи.
Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Також між ТОВ «Торговий дім «Фінпром» (Клієнт), в особі директора Пампух Тетяни Василівни, з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП» в особі керуючого партнера Миколюка Миколи Дмитровича (Адвокат), укладено Договір про правничу допомогу №12 від 12.08.2026.
Пунктом 1.1. Договору №12 передбачено, що адвокатське об`єднання на платній основі надає правничу допомогу Клієнту, а Клієнт сплачує Адвокату обумовлений цим Договором гонорар.
У п. 1.2. Договору №12 Сторони домовилися про наступний не виключний перелік правничої допомоги, що надається Адвокатом Клієнту у справі №922/452/26:
- підготовка та подання Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта апеляційної;
- представництво Клієнта в апеляційному суді;
- вчинення Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта інших процесуальних дій, в тому числі підготовка та подання процесуальних документів не вказаних у цьому пункті, необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.
Правнича допомога надається Адвокатами членами адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» та адвокатами залученими об`єднанням на договірній основі (п.1.3. Договору №12).
Пунктом 1.5. встановлено, що по факту надання правничої допомоги сторони складають акт приймання передачі правничої допомоги.
Розділ другий Договору №12 присвячений гонорару адвоката.
Так, п. 2.1., 2.2. Договору №12 встановлено, що винагорода Адвоката за надання правничої допомоги Клієнту є гонораром Адвоката. Гонорар адвоката є фіксованою сумою, розмір якої не змінюється в залежності від часу, витраченого Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт.
З урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката сторони погодили розумний гонорар Адвоката за цим Договором в розмірі 70 000,00 грн (п. 2.3.).
Гонорар сплачується Клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання до початку надання правничої допомоги але не пізніше 5-ти днів з дати укладення цього договору (п. 2.4.).
Розділ третій Договору №12 визначає зобов`язання сторін.
Згідно з п. 3.1.-3.3. Адвокатське об`єднання зобов`язане належно та своєчасно надати професійну правничу допомогу обумовлену в договорі. Клієнт зобов`язується своєчасно та в повному розмірі оплатити надану професійну правничу допомогу. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати усі умови даного Договору
Відповідно до п. 6.1.-6.3 Договір про правничу допомогу №33 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2027. Після закінчення строку дії Договору припиняються зобов`язання сторін за ним. Одночасно з закінченням строку цього Договору припиняються повноваження адвоката щодо надання правничої допомоги Клієнту за Договором.
Договір про правничу допомогу №12 від 12.08.2026 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
До Договору про правничу допомогу №05 від 13.03.2026 надано рахунок-фактуру№12 від 12.08.2026, де зазначено платником ТОВ «Торговий дім «Фінпром» за замовлення: «Договір від 12.08.2026 №12». Послуга, що підлягає сплаті, визначена як гонорар адвоката у розмірі 70 000,00 грн.
12.08.2026 ТОВ «ТД «Фінпрпом» сплатило АО «МКБ ГРУПП» вказану у рахунку-фактурі №12 суму, що підтверджується платіжною інструкцією №1195. В призначені платежу вказано: «гонорар адвоката зг рах№12 від 12.08.2026 без ПДВ».
Також заявником долучено до матеріалів справи Акт приймання - передачі правничої допомоги від 02.10.2026, де зазначено наступне.
Адвокатом надано Клієнту наступну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції:
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі №922/452/26;
- підготовлено та подано від імені та в інтересах Клієнта до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/452/26;
- вчинення Адвокатом від імені та в інтересах Клієнта інших процесуальних дій, в тому числі підготовка та подання процесуальних документів, необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи в суді апеляційної інстанції;
- представництво Клієнта в Східному апеляційному господарському суді у справі №922/452/26.
Гонорар Адвоката за надану Клієнту правничу допомогу по договору №05 від 13.03.2026 становить 70 000,00 (сімдесят тисяч) грн.
Клієнт не має претензій до Адвоката щодо якості повноти та своєчасності наданої правничої допомоги.
Оплата гонорару Адвоката здійснена Клієнтом в повному обсязі до початку надання правничої допомоги.
Сторони не мають претензій одна до одної про, що свідчать їх підписи.
Акт приймання - передачі правничої допомоги від 02.10.2026 підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Оцінивши подані заявником докази, зміст укладених договорів про надання правничої допомоги, характер виконаних адвокатом робіт, їх відповідність матеріалам справи та з урахуванням усталених правових позицій Верховного Суду щодо критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів доходить до такого висновку.
Подані документи: Договір про правничу допомогу №33 від 27.10.2025; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026; рахунок-фактура № 33 від. 27.10.2025; платіжна інструкція № 15262 від 28.10.2026; Договір про правничу допомогу №05 від 13.03.2026; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 06.08.2026; рахунок-фактура №05 від 13.03.2026; платіжна інструкція № 378 від 13.03.2026; Договір про правничу допомогу №12 від 12.08.2026; Акт приймання - передачі правничої допомоги від 02.10.2026; рахунок-фактура №12 від 12.08.2026; платіжна інструкція № 1195 від 12.08.2026; Ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ТД «Фінпром» від 12.08.2026, виданий адвокату Миколюку М. Д. адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП» - є належними, допустимими та достовірними доказами фактичного понесення позивачем витрат у фіксованому розмірі на загальну суму 220 000,00 грн. Зміст договорів та актів приймання - передачі правничої допомоги свідчить про визначений обсяг правничої допомоги, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції. Акти приймання - передачі правничої допомоги підтверджують виконання адвокатом відповідних процесуальних дій та їх співвіднесення з матеріалами справи.
Колегія суддів зазначає, що фіксований характер гонорару відповідає положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Судове втручання у розмір винагороди адвоката можливе виключно у випадку доведеної її неспівмірності фактично наданим послугам або очевидної надмірності, що випливає з ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Більше того, апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «ТД «Фінпром» (вх. № 1868) частково та скасував рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2026, задовольнивши позовні вимоги за первісним позовом частково та закривши провадження у цій справі за зустрічним позовом ТОВ «ЗЕО «Сокол» до ТОВ «Торговий дім «Фінпром». Також, апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу за вх. № 1936 і скасував додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2026.
Зазначене, відповідно до ст. 129 ГПК України, зумовлює покладення на відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, тобто позивача за первісним позовом. Заявлена до компенсації сума є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та відповідає критеріям, визначеним практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо реальності, необхідності та розумності судових витрат.
Разом з тим, ТОВ «ЗЕО «Сокол» надіслало заперечення на заяву ТОВ «ТД «Фінпром» про прийняття додаткового рішення в яких зазначає, що:
- 09.10.2026, у межах установленого строку, ТОВ «ЗЕО «Сокол» сформувало заперечення та намагалося підписати і надіслати їх через підсистему «Електронний суд». Однак унаслідок некоректної роботи системи повноваження керівника ТОВ «ЗЕО «Сокол» Мешія Сергія Анатолійовича не були розпізнані, а під час підписання документа відображалося повідомлення: «Ви не маєте право підпису», що унеможливило його своєчасне подання з причин, які не залежали від відповідача. Зазначені обставини підтверджуються доданим знімком екрана, на якому зафіксовано формування документа 09.10.2026 та відповідне повідомлення системи. Заперечення подаються 13.10.2026; допущений пропуск є незначним, не спричинив затягування розгляду справи та не порушує прав інших учасників, у зв`язку із чим просимо визнати причини несвоєчасного подання поважними та прийняти заперечення до розгляду;
- у заяві про прийняття додаткового рішення зазначено 110 годин за договором № 33, 51 годину за договором № 05 та 72 години за договором № 12, тобто загалом 233 години, тобто більше 29 повних робочих днів, або майже півтора робочих місяця безперервної роботи. Водночас акти приймання-передачі не містять цих відомостей, а заявник не подав обліку часу, звітів чи іншого документа, з якого можна встановити дату, тривалість і зміст кожної виконаної дії. Заявник не розподілив час між підготовкою окремих процесуальних документів, участю в засіданнях та іншими діями, не обґрунтував необхідність заявленої кількості годин і не пояснив, чому виконані роботи потребували витрат саме у розмірі 220 000,00 грн. Загальні формулювання про підготовку «інших процесуальних документів» та здійснення «інших процесуальних дій» не дають змоги перевірити їх фактичний обсяг і необхідність. Договори № 33 і № 05 мають різний основний предмет, однак обидва охоплюють представництво у тій самій справі та інші процесуальні дії. Заявник не розмежував ці супровідні послуги між договорами. Щодо договору № 12 не пояснено, яка частина роботи в апеляції була новою порівняно з уже сформованою у першій інстанції правовою позицією та чому апеляційний перегляд потребував 72 годин роботи.
- Акти за договорами № 33 і № 05 підписані 06.08.2026, тобто в день ухвалення рішення Господарським судом Харківської області. Отже, заявник мав можливість подати їх до суду першої інстанції у п`ятиденний строк. У заяві від 02.10.2026 не наведено причин, які об`єктивно перешкоджали такому поданню. Наведене заявником пояснення про підписання акта після завершення надання допомоги прямо стосується лише договору № 12 щодо апеляційного перегляду і не пояснює неподання доказів за договорами № 33 і № 05.
Проаналізувавши заперечення ТОВ «ЗЕО «Сокол» та клопотання про поновлення пропущено строку для подання заперечень, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1,2, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів доходить висновку по те, що надані ТОВ «ЗЕО «Сокол» докази некоректної роботи підсистеми «Електронний суд» підтверджують неможливість подання заперечень в межах встановленого судом строку. Несправність через яку система не розпізнала повноваження керівника ТОВ «ЗЕО «Сокол» виникла незалежно від волі заявника, а тому є обставиною, яка не залежала від волі ТОВ «ЗЕО «Сокол».
Відтак, колегія суддів визнає причини, що призвели до пропуску строку на подання заперечень, поважними та приймає заперечення до розгляду.
Щодо тверджень про кількість часу, витраченого на надання правничої допомоги, та перелік процесуальних документів, складених представником позивача за первісним позовом.
Апеляційний суд частково погоджується з доводами про те, що Договори про надання правничої допомоги №33, №05, №12 та складені до них Акти приймання-передачі не містять зазначеної кількості годин, що були витрачені адвокатом, та не містять чіткого розподілу часу необхідного для виконання відповідних дій (підготовки різних процесуальних документів, часу витраченого на представництво у судах, тощо).
Проте, суд звертає увагу на те, що усі вищевказані договори містять фіксований гонорар адвоката.
Так, з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката сторони погодили розумний гонорар Адвоката за Договором №33 в розмірі 100 000,00 грн (п. 2.3.); за Договором №05 в розмірі 50 000,00 грн (п. 2.3.); за Договором № 12 в розмірі 70 000,00 грн(п. 2.3.).
Судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зробила наступний правовий висновок щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом:
«139. Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
146. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.»
За сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 08.09.2021 у справі № 910/10872/19 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21), у разі встановлення договором фіксованого розміру гонорару (або базової фіксованої ставки за етап) детальний погодинний опис виконаних робіт не є обов`язковим. Для розподілу судових витрат підлягає доведенню факт виконання робіт, а не кількість витрачених адвокатом годин.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає вищенаведені доводи про відсутність вказаної кількості часу, витраченого на надання правничої допомоги, та перелік процесуальних документів, складених представником позивача за первісним позовом, - необґрунтованими, адже сторонами у договорах чітко визначено фіксований розмір гонорару в сумі 100 000,00 грн, 50 000,00 грн, 70 000,00 грн за виконання основних етапів роботи, що згідно з викладеною вище судовою практикою вимагає підтвердження лише факту виконання таких робіт, а не кількості витрачених на них годин.
Щодо твердження про пропуск строку на подання доказів про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач за первісним позовом не подавав до суду першої інстанції докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки за наслідками розгляду справи у суді першої інстанції у задоволенні первісного позову відмовлено, а тому позивач за первісним позовом, як сторона, що програла спір, не мала права на відшкодування цих витрат за рахунок відповідача за первісним позовом.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки Східний апеляційний господарський суд постановою від 01.10.2026 у справі №922/452/26 скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив первісний позов, то у позивача за первісним позовом виникло право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції.
Апелянтом у тексті апеляційної скарги за вх. № 1868 було попередньо визначено орієнтовний розмір понесених судових витрат у сумі 150 000,00 грн в суді першої інстанції та 70 000,00 грн в суді апеляційної інстанції. На наступний день після проголошення постанови від 01.10.2026 у справі №922/452/26 апелянтом подано заяву (вх. № 10816) про ухвалення додаткового рішення.
Відтак, ТОВ «ТД «Фінпром» з дотримання приписів ГПК України вчасно подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/452/26.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відповідних доводів ТОВ «ЗЕО «Сокол» про неподання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу за Договорами № 33 і № 05 у суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами ст. 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених витрат на правову допомогу у сумі 220 000,00 є завищеним з огляду на наступне.
Апеляційний суд зазначає, що спір про виконання договору поставки № 46/21 від 11.05.2021 між позивачем і відповідачем за первісним позовом вже був предметом розгляду у справі № 911/2567/22. Так, у справі № 911/2567/22 суди встановили, що ТОВ «ТД «Фінпром» перерахувало постачальникові кошти, повернення яких вимагає у цій справі, на загальну суму 8 154 432,00 грн. Таким чином, факт перерахування зазначених коштів і їх віднесення до відповідних специфікацій уже встановлено у справі № 911/2567/22.
Відтак, під час розгляду справи №922/452/26 обставина щодо здійснення ТОВ «ТД «Фінпром» перерахунку коштів відповідачу за первісним позовом, та обставина щодо недопоставки товару ТОВ «ТД «Фінпром» не потребувала нового доведення у цій справі.
А тому, апеляційний суд вважає, що апелянт не потребував надмірного часу на формування правової позиції, складання і написання первісного позову, оскільки його вимоги ґрунтуються на встановлених обставинах у справі №911/2567/22.
Оцінюючи розмір заявлених витрат крізь призму критеріїв реальності, необхідності та розумності, апеляційний суд враховує характер спору, розгляд справи у двох судових інстанціях, обсяг здійснених адвокатом процесуальних дій, а саме: підготовку та подання первісного позову, відповіді на відзив, відзиву на зустрічну позовну заяву, а також подання десяти заяв / клопотань під час розгляду справи у суді першої інстанції; участь адвоката у судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції; підготовку та подання апеляційної скарги на рішення, підготовку та подання апеляційної скарги на додаткове рішення, а також подання трьох заяв під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції та участь у судових засіданнях за апеляційними скаргами з вх. № 1868, №1936 у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд також враховує результат апеляційного перегляду, за наслідками якого рішення і додаткове рішення суду першої інстанції скасовано. Первісний позов задоволено частково, а провадження щодо зустрічної позовної заяви закрито.
Колегія суддів також бере до уваги, що предметом спору у справі було розірвання Договору поставки від 11.05.2021 за № 46/21; стягнення з відповідача за первісним позовом 13 927 471,68 грн за порушення умов Договору№ 46/21 та вимога позивача за первісним позовом - здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу (8 154 432,00 грн) до моменту виконання рішення. Також, суд зазначає, що справа №922/452/26 не є справою значної складності.
При цьому, виходячи з критеріїв співмірності, необхідності та обґрунтованості витрат на правову допомогу, а також дотримання балансу інтересів обох сторін, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги заявника, колегія суддів зазначає, що розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що підлягають стягненню з ТОВ «ЗЕО «Сокол» на користь ТОВ «ТД «Фінпром» є 120 000,00 грн (50 000,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 70 000,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції).
Таким чином, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку не призводить до надмірного збагачення заявника, а відповідає принципам справедливості, пропорційності та ефективного судового захисту, закріпленим у Господарському процесуальному кодексі України та сформульованим у практиці Верховного Суду і Європейського суду з прав людини.
Отже, з огляду на те, що апеляційна скарга ТОВ «Торговий дім «Фінпром» (вх. № 1868) була задоволена частково, а рішення суду першої інстанції скасовано, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача за первісним позовом як на сторону, яка програла спір, відповідно до ст. 129 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» (вх. № 10816) про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» (вул. Шевченка, буд. 111, м.Харків, 61013; код ЄДРПОУ 30991072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» (вул. Гоголя, буд. 26, м. Васильків, Київська обл., 08600; код ЄДРПОУ 36629177) витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем за первісним позовом у суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» (вул. Шевченка, буд. 111, м.Харків, 61013; код ЄДРПОУ 30991072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» (вул. Гоголя, буд. 26, м. Васильків, Київська обл., 08600; код ЄДРПОУ 36629177) витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем за первісним позовом у суді апеляційної інстанції у розмірі 70 000,00 грн.
4. Видати Господарському суду Харківської області відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.І. Склярук