СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/693/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (вх. №1759 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Семчук О.С. 28.07.2026 без виклику учасників у справі №917/693/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ТРАНС", м. Городок, Городоцький район, Львівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп", м. Полтава
про стягнення коштів
УСТАНОВИВ:
ТОВ "РВС-ТРАНС" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Хімагростеп" про стягнення 191338,00 грн заборгованості за Договором № 081021 від 08.10.2021 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та в міжнародному сполученні.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача, на користь позивача, суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 17300,00грн та при задоволенні позову, стягнути з відповідача 3000,00грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем адвокату.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі №917/693/26 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС" 191338,00грн заборгованості, 2662,40грн витрат по сплаті судового збору, 17300,00грн витрат на правову допомогу адвоката та 3000грн - гонорар успіху.
Суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується виконання зобов`язання позивачем з надання послуг з перевезення за Актами на виконання робіт № 187, 189, 191, 250, 251, 252, 267, 274, які підписані відповідачем без зауважень, докази повної оплати отриманих послуг в матеріалах справи відсутні, будь-які докази чи заперечення в спростування означеного суду не надано, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 191338,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 17300,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу та 3000,00грн у якості відшкодування гонорару успіху суд зазначив, що відповідач не надав суду ні заперечень щодо стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні заяви про зменшення їх розміру.
Суд установив, що в доданому до позовної заяви Акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 04.04.2026 визначено вартість послуг в розмірі 17300,00грн, сплата яких підтверджується квитанцією № 01-04 від 04.04.2026.
За висновками суду, враховуючи задоволення позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню у розмірі 17300,00грн.
Щодо заявлених до стягнення 3000,00грн у якості гонорару успіху на підставі п. 2.2 Договору, суд зазначив, що втручання в договірні відносини адвоката і клієнта (ст. 627 ЦК України) можливе лише у разі обґрунтованого клопотання іншої сторони про неспівмірність.
Враховуючи те, що оплата гонорару успіху передбачена пунктом 2.3 Договору про правову допомогу, який надсилався відповідачу в додатках до позовної заяви та те, що вимога про стягнення з відповідача 3000грн, у разі задоволення позовних вимог, визначена в позові, а відповідач не надав щодо її задоволення ніяких заперечень, суд задовольнив зазначену вимогу позивача.
17.08.2026 ТОВ "Хімагростеп" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1.Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Змінити рішення Господарського суду Полтавської області від 28 липня 2026 року у справі № 917/693/26 в частині розподілу судових витрат.
3. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС", з 17300,00грн до 5000,00грн.
4. Відмовити у стягненні з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС" 3000,00грн гонорару успіху.
5. Визначити загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС", у розмірі 5000,00грн.
6. Судові витрати за подання цієї апеляційної скарги покласти на позивача в частині, що стосується оскаржуваної частини рішення.
Апелянт посилається на те, що провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи не супроводжувався проведенням судових засідань із викликом сторін, проведенням експертиз, дослідженням значного обсягу складних доказів у судових засіданнях, підготовкою та поданням значної кількості процесуальних документів, вирішенням складних правових питань та участю представника позивача у судових засіданнях.
За доводами апелянта, характер та складність цієї справи не можуть свідчити про необхідність витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17300,00грн.
Апелянт зазначає, що сам факт укладення договору між адвокатом та клієнтом та визначення у такому договорі певної вартості послуг не означає автоматичного покладення всієї цієї суми на іншу сторону спору. Зазначення у договорі фіксованого розміру винагороди не доводить того, що 17300,00грн є розумною та співмірною сумою саме для цієї конкретної справи.
На переконання скаржника, суд обмежився констатацією наявності договору, акта та доказу оплати та дійшов висновку про стягнення всієї заявленої суми, разом з тим, при вирішенні питання про розподіл витрат необхідно оцінювати їх співмірність зі складністю справи, часом та обсягом виконаної роботи, а також ціною позову та значенням справи. У даному випадку 17300,00грн становить близько 9 % від суми основної позовної вимоги у 191338,00грн, що з огляду на фактичний обсяг процесуальної роботи та характер розгляду справи є явно завищеним розміром компенсації.
Отже, апелянт вважає, що сума 17300,00грн не відповідає критерію розумності та співмірності.
Апелянт не заперечує, що він в суді першої інстанції не скористався відповідним процесуальним правом та не подавав заперечень щодо заявлених витрат та заяви про їх зменшення. Разом з тим зазначає, що зазначена обставина не звільняє суд від обов`язку належним чином мотивувати судове рішення та перевірити відповідність заявлених витрат вимогам законодавства, якщо суд вирішує питання про їх розподіл.
За доводами апелянта, апеляційний суд при перегляді рішення має оцінити співмірність заявлених витрат з урахуванням фактичних обставин справи.
Апелянт також вважає, що суд першої інстанції без належного обґрунтування дійшов висновку про стягнення гонорару успіху з відповідача виключно з огляду на те, що така умова містилася у договорі, оскільки сама умова договору про сплату гонорару успіху не доводить, що саме така сума є необхідною, розумною та співмірною витратою, яка повинна бути компенсована іншою стороною.
Апелянт вважає, що розумним та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є 5000,00грн з урахуванням ціни позову - 191 338,00грн; спрощеного позовного провадження; розгляду справи без виклику сторін; відсутності судових засідань; відсутності складних процесуальних дій; відсутності експертиз; відсутності значного обсягу процесуальних документів; відсутності заперечень відповідача; фактичного вирішення справи за письмовими матеріалами.
На переконання скаржника зазначена сума є достатньою для компенсації фактичних витрат позивача на професійну правничу допомогу з урахуванням характеру та складності спору, однак не створює для відповідача обов`язку компенсувати явно завищену суму.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 справу №917/693/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/693/26; відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ТОВ "Хімагростеп" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі №917/693/26 до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хімагростеп" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі №917/693/26; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань до 22.09.2026. Справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України враховуючи те, що ціна позову у даній справі становить 191338,00 грн, що є меншим від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову, та те, що рішення оскаржується в частині розподілу судових витрат.
Позивач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Разом з тим, аналіз ч. 3 ст. 263 ГПК України свідчить, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Згідно ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східний апеляційний господарський суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В позовній заяві позивач зазначив, що з метою ознайомлення з матеріалами справи, досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви та повного юридичного супроводу справи в суді та на стадії примусового виконання судового наказу, позивачем понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 17300,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 3300,00грн - за огляд, вивчення та попередню правову оцінку документів та інших доказів за їх місцезнаходженням, 200,00грн - за проведення переговорів на предмет повернення боргу, 700,00грн - за аналіз судової практики, 600,00грн - за проведення арифметичних розрахунків, 9500,00грн - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, 3000,00грн - за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи її повного юридичного супроводу, в т.ч. забезпечення виконання судового рішення. Сторони домовилися, що у випадку вирішення спору на користь ТОВ "РВС-ТРАНС" позивач сплачує адвокату премію (гонорар успіху) у сумі 3000,00грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви позивачем було додано Договір № б/н від 01.04.2026 про правничу допомогу, відповідно до п.1.1.якого Повірений зобов?язується від імені і за рахунок Довірителя здійснити наступні дії: Надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ "Хімагростеп". З цією метою:
1. Здійснити огляд, дослідження, аналіз та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням (6 год).
2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год).
3. Здійснити арифметичні розрахунки (1 год.).
4. Здійснити аналіз судової практики (1год).
5. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (11 год.).
5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення, в т.ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, заяви по суті, надавати письмові пояснення, тощо (6 год.)
За здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 17 300,00 грн (п. 2.1 Договору).
Розрахунок здійснюється в момент передачі Довірителю підготовленої позовної заяви (п.2.2. Договору).
При задоволенні позову, довіритель сплачує Повіреному 3 000,00 грн у якості гонорару успіху (п. 2.2 Договору).
З доданого до позовної заяви Акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 04.04.2026 вбачається, що Повірений надав, а представник Довірителя Качмар Олег Тарасович прийняв наступні послуг - правова допомога у спорі, що виник з ТОВ "Хімагростеп":
- Огляд, вивчення та попередня правова оцінка доказів за їх місцезнаходженням (витрачений час 6 год. 10 хв).
- Проведення заходів досудового врегулювання спору проведення переговорів на предмет повернення боргу (витрачений час 0 год. 20 хв.).
- Проведення арифметичних розрахунків (витрачений час 0 год. 30 хв.).
- Аналіз судової практики (витрачений час 0 год. 50 хв.).
- Підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду. підготовка позовної заяви (витрачений час 11 год. 45 хв.).
- Вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді (витрачений час 6 год. 00 хв).
1.2. Загальна вартість Послуг складає 17300,00 грн.
Підписанням цього Акту Сторони підтвердили факт належного надання послуг Повіреним, відповідно положень Договору та оплату наданих послуг готівкою, згідно прибуткового касового ордера (крім гонорару успіху). Довіритель не має претензій до Повіреного стосовно наданих послуг, вказаних у п. 1.1. Цього Акту. Повірений не має претензій до Довірителя щодо забезпечення його, в межах п.3.2.1 Договору засобам необхідними для виконання доручення.
Сплата на суму 17300грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 01-04 від 04.04.2026.
В матеріалах справи наявні докази на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Лози В.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність).
Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності, господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
За приписами частини шостої цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".
Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат (стягнення витрат на професійну правничу допомогу) суд першої інстанції за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, з урахуванням того, що відповідачем відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надано, врахувавши результат розгляду спору (задоволення позову) не знайшов правових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які, в свою чергу, визнав співмірними, обґрунтованими та документально підтвердженими, з урахуванням чого дійшов висновку про покладення на відповідача в повному обсязі судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в розмірі 17300грн.
Проте, Східний апеляційний господарський суд з зазначеним висновком не погоджується, враховуючи наступне.
Суд погоджується з висновками Господарського суду Полтавської області, що витрати позивача на правничу допомогу відповідають положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо видів адвокатської діяльності, змісту договору про надання правової допомоги та матеріалам даної справи.
Разом з тим, аналіз переліку дій адвоката, визначених пунктом 1.1 Договору та деталізованих в Акті приймання-передачі наданих послуг від 04.04.2026, свідчить про те, що частина заявлених позивачем послуг за своїм правовим змістом та суттю поглинається одна одною, а частина є передчасною, з огляду на наступне.
Стосовно послуг із "огляду, дослідження, аналізу та попередньої правової оцінки доказів за їх місцезнаходженням" (визначено вартість у складі загальної суми із розрахунку часу 6 год. 10 хв. - 3 300,00 грн), "аналізу судової практики" (час 0 год. 50 хв. - 700,00 грн) та "проведення арифметичних розрахунків" (час 0 год. 30 хв. - 600,00 грн) колегія суддів заначає, що вказані дії є невід`ємними складовими елементами, логічним підготовчим етапом та інтегральною частиною процесу безпосередньо "підготовки позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду" (вартість якої сторони визначили у сумі 9 500,00 грн). Кваліфіковане складання позову у господарській справі за самою своєю суттю є неможливим без вивчення первинних документів, перевірки актуальних правових позицій Верховного Суду та розрахунку суми боргу. Виокремлення цих дій у самостійні платні підвиди послуг свідчить про штучне збільшення обсягу виконаної роботи та призводить до подвійного стягнення плати з відповідача за один і той самий результат - сформовану позовну заяву.
Щодо послуги з "вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення" (визначено час 6 год. - 3 000,00 грн), колегія суддів констатує її передчасність та необґрунтованість. Дана справа є малозначною, провадження у ній відкрито та розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судових засідань. Після направлення позову адвокат позивача не подавав до суду жодних додаткових процесуальних документів (заяв по суті спору, клопотань тощо), а стадія примусового виконання судового рішення на момент розгляду справи по суті ще не настала та регулюється окремими процесуальними нормами. Отже, докази фактичного надання цих послуг саме в межах розгляду даної справи в суді першої інстанції в матеріалах справи відсутні.
Водночас, такі послуги як "проведення заходів досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів" (витрачений час 0 год. 20 хв. - 200,00 грн) та безпосередньо "підготовка позовної заяви та пакету документів" (витрачений час 11 год. 45 хв. - 9 500,00 грн) є реальними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та відповідають критеріям розумності їхнього розміру.
За таких обставин, з урахуванням поглинання одних послуг іншими та виключення передчасних витрат, справедливим, співмірним та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є сума 9 700,00 грн. У стягненні решти суми правничої допомоги в розмірі 7 600,00 грн слід відмовити.
При цьому, апеляційний господарський суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі.
Разом з тим, сам факт детального визначення сторонами у договорі про надання правничої допомоги переліку окремих дій адвоката, орієнтовного часу їх виконання та їх похвилинна фіксація в акті приймання-передачі наданих послуг не зобов`язують суд беззастережно покладати всю суму розрахованої таким чином винагороди на іншу сторону спору. Суд втручається не у договірні відносини між адвокатом і клієнтом, а виключно вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами процесу, оцінюючи їх співмірність та обґрунтованість, враховуючи при цьому, що розмір гонорару має бути розумним та виправданим.
Суд апеляційної інстанції не вважає також обґрунтованими доводи апелянта щодо визначення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн, оскільки такий розмір не забезпечить належної і справедливої компенсації дійсно понесених та процесуально виправданих витрат позивача на етапі досудового врегулювання спору та безпосередньої підготовки тексту позовної заяви разом із пакетом доданих до неї документів.
Щодо додаткової винагороди за позитивний результат ("гонорар успіху ") у розмірі 3000,00грн, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
З огляду на зазначені вище мотиви та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, задоволення вимоги щодо стягнення гонорару за позивний результат розгляду справи у розмірі 3000,00грн, у цьому конкретному випадку, є необґрунтованим, а також таким, що не відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору, складності справи та справедливості.
Оцінивши обсяг та реальність фактично наданих послуг, враховуючи характер спору, відсутність підвищеної складності справи, а також кількість поданих позивачем процесуальних документів, колегія суддів дійшла висновку про неможливість покладення на ТОВ "Хімагростеп" всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 17 300,00 грн та додаткової винагороди у вигляді гонорару успіху в розмірі 3 000,00 грн. Натомість, реальним, справедливим, співмірним та розумним розміром компенсації, що підлягає стягненню з відповідача, є витрати позивача на правову допомогу в сумі 9 700,00 грн. У задоволенні решти заявлених вимог щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 7 600,00 грн та гонорару успіху у розмірі 3 000,00 грн слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового рішення. Оскільки місцевий господарський суд не здійснив належного дослідження обґрунтованості заявлених витрат, а автоматично поклав їх у повному обсязі на відповідача, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 600,00грн, а також у частині стягнення 3000,00грн гонорару успіху підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі № 917/693/26 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ "Хімагростеп" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі №917/693/26 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Хімагростеп" на користь ТОВ "РВС-ТРАНС" 7600,00грн витрат на правову допомогу адвоката та 3000грн гонорару успіху та ухвалити нове рішення про відому у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі залишити без змін.
Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2026 у справі №917/693/26 в наступній редакції:
" 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (проспект Миру, 16А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 39291937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ТРАНС" (вул. Залізнична, 12, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500, код ЄДРПОУ 41363193) 191338,00грн заборгованості, 2662,40грн витрат по сплаті судового збору, 9700,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін