СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Харків Справа №922/752/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
за участі секретаря судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників сторін:
позивача - Рябова С.П. (в залі суду) - довіреність №19/4-02/38 від 31.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002372 від 14.08.2019
відповідачів 1, 2 (ПАТ "Агрофірма "8 Березня", ОСОБА_1 ) - Статівко С.В. (в залі суду) - паспорт серія НОМЕР_1 від 29.08.1997, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
відповідача 3 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скарги Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" (вх. №1836Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2026
у справі №922/752/26 (суддя Кухар Н.М., повне рішення складено 06.08.2026)
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" м.Харків
до відповідачів:
1) Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", с. Кіндрашівка, Куп`янський р-н, Харківська область
2) ОСОБА_1 , м. Харків
3) Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс", м.Харків
про стягнення 13.973.350,68 грн
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" 09.03.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором №1531 від 29.06.2021 у сумі 13.973.350,68 грн, яка станом на 03.03.2026 складається з: простроченої заборгованості за основною сумою боргу (кредитом) - 13.500.000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими до 29.06.2022 (включно), - 473.350,68 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.202 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (код ЄДРПОУ 32015641, місцезнаходження юридичної особи: вул.Садова, с.Кіндрашівка, Куп`янський район, Харківської області, 63720), ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області від 29.08.1997, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ), Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 23916055, місцезнаходження юридичної особи: майдан Конституції, буд.2/2, м.Харків, 61003) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження філії: майдан Конституції, 22, м.Харків, 61005) - заборгованість за Кредитним договором №1531 від 29.06.2021 в сумі 13.973.350,68 грн, яка станом на 03.03.2026 складається з: простроченої заборгованості за основною сумою боргу (кредитом) - 13.500.000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими до 29.06.2022 (включно) - 473.350,68 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (код ЄДРПОУ 32015641, місцезнаходження юридичної особи: вул.Садова, с.Кіндрашівка, Куп`янський район, Харківської області, 63720) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження філії: майдан Конституції, 22, м.Харків, 61005) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 69.866,76 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області від 29.08.1997, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 `??? ?`hicке????thicar???? ?thicійське??
Приватне акціонерне товариство "Укртехсервіс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2026 у справі №922/752/26 в частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів процентів за користування кредитом у розмірі 473.350,68 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в цій частині в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції не здійснив належної перевірки розрахунку заборгованості за процентами у сумі 473.350,68 грн, зокрема правильності застосування змінюваної процентної ставки з урахуванням її щоквартального перегляду та строків правомірного користування кредитними коштами за кожним із дев`яти наданих траншів, обмежившись констатацією наявності відповідних відомостей у розрахунку Банку;
- у матеріалах справи наявні розбіжності щодо початкового розміру базової процентної ставки, яка у відзиві на позов зазначена на рівні 14,3% річних, тоді як у рішенні суду - 13,8% річних. При цьому позивачем не надано первинних джерел щодо значень індексу UIRD (3m) на відповідні дати перегляду ставки, що унеможливлює перевірку правильності нарахованих процентів;
- судом порушено вимоги статей 74, 79, 86, 236, 238 ГПК України щодо розподілу тягаря доказування, оцінки доказів та обґрунтованості судового рішення, оскільки не здійснено самостійної перевірки достовірності розрахунку процентів та не надано належної оцінки запереченням відповідачів. Водночас банківські виписки та меморіальні ордери, на які послався суд, підтверджують рух кредитних коштів, але самі по собі не доводять правильності застосування змінюваної процентної ставки;
- судом не надано належної правової оцінки обставинам звернення позичальника із заявами про застосування мораторію, передбаченого пунктами 23- 25 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та обґрунтованості відмов Банку в його застосуванні, з урахуванням перебування місцезнаходження позичальника на території бойових дій, припинення ним господарської діяльності та принципів добросовісності й розумності;
- для встановлення правильності нарахування процентів необхідним є витребування у позивача деталізованого розрахунку за кожним траншем із зазначенням відповідних значень індексу UIRD (3m), а за необхідності - призначення судової економічної експертизи, оскільки наявні, на думку скаржника, розбіжності та неповнота доказів не дозволяють підтвердити обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу 3-го відповідача залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі. Витребувано матеріали справи №922/752/26 з Господарського суду Харківської області.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Укртехсервіс"; встановлено строк до 25.09.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 25.09.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 13.10.2026 (з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 про виправлення описки). Явку учасників справи визнано не обов`язковою.
07.09.2026 на вимогу ухвали на адресу Східного апеляційного господарського суду із Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/752/26.
25.09.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10502), в якому позивач не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необгрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Аргументуючи свою правову позицію у справі, АТ "Ощадбанк" зазначає, що розрахунок заборгованості за процентами здійснено відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням установленого сторонами порядку визначення та щоквартального перегляду змінюваної процентної ставки, фактичних залишків кредитної заборгованості й строків правомірного користування кредитними коштами. Банк наголошує, що початкова базова процентна ставка згідно з пунктом 3.5.2 кредитного договору становила 13,8% річних, тоді як зазначення скаржником у відзиві на позов ставки 14,3% є помилковим відтворенням договірної умови та не свідчить про недостовірність розрахунку. При цьому застосовані процентні ставки відображені у наданому розрахунку заборгованості, а значення індексу UIRD (3m), на підставі якого вони визначалися, є загальнодоступними. Водночас відповідачами не надано контррозрахунку та не наведено конкретних обставин, які б підтверджували неправильність здійснених Банком нарахувань. Щодо доводів про застосування мораторію позивач зазначає, що за результатами розгляду відповідних заяв позичальника Банком прийнято мотивовані рішення про відмову в його застосуванні у зв`язку з ненаданням необхідних підтверджувальних документів, а питання правомірності такої відмови є предметом окремого судового провадження у справі №922/2811/26. На переконання Банку, посилання на мораторій не спростовують наявності та розміру кредитної заборгованості. Заперечуючи проти витребування додаткових доказів і призначення судової економічної експертизи, позивач посилається на те, що відповідні клопотання не заявлялися під час розгляду справи судом першої інстанції, а скаржником не обґрунтовано неможливості їх своєчасного заявлення та необхідності проведення експертного дослідження.
13.10.2026 до суду надійшло клопотання представника ПрАТ "Укртехсервіс" - адвоката Вишневецької Т.А. (вх.№11166) про розгляд апеляційної скарги за її відсутності за наявними у справі матеріалами. У поданому клопотанні представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.
У судовому засіданні 13.10.2026 взяли участь представник відповідача-1 Статівко С.В., який одночасно є відповідачем-2 у справі, та представниця позивача Рябова С.П. Статівко С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, водночас висловив незгоду з рішенням суду першої інстанції в цілому та просив його скасувати в повному обсязі. Представниця позивача Рябова С.П. заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначила про готовність Банку розглядати пропозиції щодо врегулювання кредитної заборгованості, зокрема шляхом її реструктуризації, на будь-якій стадії.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача та представників присутніх сторін, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
29.06.2021 між АТ "Державний ощадний банк України", в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10020/0536, яке підпорядковане філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_2 (надалі - АТ "Ощадбанк", Банк, позивач у справі) та ПАТ "Агрофірма "8 Березня", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32015641 (надалі - ПАТ "Агрофірма "8 Березня", Позичальник, відповідач-1 у справі) було укладено Договір кредитної лінії №1531 за програмою фінансової державної підтримки суб`єктів мікро-, малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" (надалі - державна програма "Доступні кредити 5-7-9%"), що діє зі змінами та доповненнями, внесеними 16.09.2021 додатковим Договором №1 до Договору кредитної лінії №1531 від 29.06.2021 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 Кредитного договору).
Іншими умовами Кредитного договору сторони визначили таке:
- кредит надається Позичальнику на поповнення оборотного капіталу у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом кредитування 13.500.000,00 грн та остаточним строком повернення не пізніше 28.06.2024 (включно) (пункти 3.1, 3.2, 3.8 Кредитного договору);
- за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за змінюваною базовою процентною ставкою, розмір якої визначається за формулою: БПС = UIRD (3m) + Маржа, де UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, а Маржа становить 7%. На момент укладення договору базова процентна ставка становила 13,8% річних та підлягала застосуванню до її першого перегляду. Перегляд ставки здійснюється Банком щоквартально, у період з 1 по 7 число першого місяця відповідного кварталу, із застосуванням значення індексу UIRD (3m) станом на 1 січня, 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня відповідного року. При цьому максимальний розмір базової процентної ставки обмежується умовами державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" (підпункти 3.5.1- 3.5.4 Кредитного договору);
- кредитні кошти надаються окремими траншами у безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника на підставі відповідних заяв останнього та за умови виконання передбачених договором вимог (пункти 3.9, 3.10 Кредитного договору);
- Позичальник зобов`язаний здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше 365-го календарного дня з моменту його отримання незалежно від розміру діючого ліміту кредитування (підпункт 3.11.1 Кредитного договору);
- проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно методом факт/факт за базовою процентною ставкою на основну суму боргу протягом строку правомірного користування кредитними коштами. До цього строку включається день видачі кредиту. У разі своєчасного погашення основної суми боргу день її фактичного повернення до розрахунку процентів не включається, а в разі прострочення - нарахування процентів за правомірне користування припиняється в останній день, коли відповідна сума могла бути повернута без порушення встановленого договором строку, з включенням цього дня до розрахунку. Аналогічний порядок застосовується до частини основної суми боргу, щодо якої встановлено окремий строк повернення (підпункт 3.16.1 Кредитного договору);
- у межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" та за умови належного виконання кредитних зобов`язань Позичальник має право на компенсацію процентів або їх частини шляхом щомісячної оплати відповідних сум Фондом розвитку підприємництва. Надання такої компенсації призупиняється, зокрема, у разі прострочення виконання зобов`язань зі сплати процентів та/або повернення кредиту понад 15 календарних днів (пункти 3.6, 3.18 Кредитного договору);
- Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання взятих на себе зобов`язань, а Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови Кредитного договору та передбачені ним зобов`язання (підпункти 4.2.1, 4.3.1 Кредитного договору);
- повідомлення, вимоги та інший обмін інформацією між сторонами здійснюються у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином у разі їх вручення адресату кур`єром, особисто під розпис або направлення цінним листом з описом вкладення чи рекомендованим листом із повідомленням про вручення за визначеною договором адресою. Повідомлення також можуть направлятися електронною поштою або факсимільним зв`язком із подальшим направленням у паперовій формі. Датою направлення повідомлення вважається дата його особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника (пункт 8.4 Кредитного договору);
- Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (за бажанням) і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 8.6 Кредитного договору).
З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором 29.06.2021 укладено два Договори поруки, які містять аналогічні за змістом положення та діють зі змінами і доповненнями, внесеними відповідними Додатковими договорами №1 від 16.09.2021, а саме:
- Договір поруки №1540, укладений між АТ "Ощадбанк", ПАТ "Агрофірма "8 Березня" та ОСОБА_1 (далі - Поручитель-1, відповідач-2);
- Договір поруки №1541, укладений між АТ "Ощадбанк", ПАТ "Агрофірма "8 Березня" та ПрАТ "Укртехсервіс" в особі голови правління - генерального директора Сіренко Олени Василівни, яка діяла на підставі Статуту (далі - Поручитель-2, відповідач-3).
Іншими умовами Договорів поруки сторони передбачили таке:
- Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором солідарно з Боржником відповідати за виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому самому обсязі, що й Боржник, зокрема щодо повернення кредиту або його частини, сплати процентів, комісійних винагород та відшкодування збитків, завданих невиконанням умов Кредитного договору (пункти 2.1, 2.2 Договорів поруки);
- порукою в повному обсязі забезпечуються також зміни умов зобов`язань за Кредитним договором, у тому числі внаслідок внесення до нього змін, без необхідності отримання додаткової згоди Поручителя (пункт 2.3 Договорів поруки);
- у разі повного чи часткового невиконання або неналежного виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором Кредитор набуває права вимоги до Боржника та Поручителя щодо сплати заборгованості, а останні з моменту порушення зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. При цьому Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від Боржника та Поручителя спільно, так і від будь-кого з них окремо, у повному обсязі або частково (підпункти 3.2.2, 3.2.3 Договорів поруки);
- з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя, кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення вимоги кредитором не позбавляє останнього права вимагати у поручителя виконання зобов`язання (п. 3.2.4 Договору поруки);
- порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (п.3.2.6 Договору поруки).
- у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористатися своїм правом та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі (пп. 3.2.7 Договору поруки);
- виконання зобов`язання Поручителем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитора, а зобов`язання Поручителя вважається виконаним у день надходження відповідних коштів на рахунок Кредитора, визначений Кредитним договором або вимогою Кредитора (підпункт 3.3.5 Договорів поруки);
- Поручитель зобов`язаний незалежно від зміни свого фінансового стану безумовно та безвідклично виконати в повному обсязі зобов`язання за Кредитним договором та Договором поруки (підпункт 4.2.1 Договорів поруки);
- Договори поруки набувають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють протягом десяти років. Строк дії поруки для цілей застосування частини четвертої статті 559 ЦК України становить десять років із моменту підписання договорів сторонами та їх скріплення печатками (за бажанням). Порука припиняється після закінчення зазначеного строку або з моменту повного виконання зобов`язань за Кредитним договором (пункти 10.1.1, 10.3.1, 10.3.2 Договорів поруки);
- повідомлення, вимоги та інший обмін інформацією між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом особистого вручення під розпис, доставки посильним або направлення цінним листом чи листом із повідомленням про вручення та описом вкладення за визначеною договором адресою. Датою направлення таких повідомлень вважається дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника (п.11.1 Договорів поруки).
Як установлено судом першої інстанції, на виконання умов Кредитного договору та на підставі відповідних заяв ПАТ "Агрофірма "8 Березня" у період з 30.06.2021 по 23.12.2021 Банк надав Позичальнику кредитні кошти окремими траншами шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок, визначений Кредитним договором, а саме:
- 30.06.2021 - 800.000,00 грн;
- 02.07.2021 - 2.000.000,00 грн;
- 05.07.2021 - 1.437.367,00 грн;
- 08.07.2021 - 3.380.500,00 грн;
- 12.07.2021 - 3.382.133,00 грн;
- 17.09.2021 - 2.500.000,00 грн;
- 10.11.2021 - 3.382.133,00 грн;
- 25.11.2021 - 3.380.500,00 грн;
- 23.12.2021 - 2.000.000,00 грн.
Загальна сума наданих протягом зазначеного періоду траншів становить 22.262.633,00 грн, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами (№ [номер приховано] (#753472988021) від 30.06.2021, №[номер приховано] (#754880188021) від 02.07.2021, №[номер приховано] (#756344662521) від 05.07.2021, №[номер приховано](#758896540021) від 08.07.2021, №[номер приховано] (#761552608221) від 12.07.2021, №[номер приховано] (#811646363521) від 17.09.2021, №[номер приховано] (#85[телефон приховано]) від 10.11.2021, №[номер приховано] (#861191426521) від 25.11.2021, №[номер приховано] (#884147409321) від 24.12.2021 ) та випискою з рахунку Позичальника № НОМЕР_3 .
Водночас Позичальником здійснювалося часткове погашення основної суми боргу: 09.11.2021 - у розмірі 3.382.133,00 грн, 24.11.2021 - 3.380.500,00 грн та 23.12.2021 - 2.000.000,00 грн, загалом на суму 8.762.633,00 грн.
Таким чином, з урахуванням здійснених погашень залишок заборгованості за основною сумою кредиту становив 13.500.000,00 грн.
Разом із тим Позичальник у встановлені Кредитним договором строки не забезпечив повного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів за користування ними, чим порушив умови підпунктів 3.5, 3.11.1, 3.16, 4.3.1 Кредитного договору.
У зв`язку з допущеним Позичальником простроченням виконання кредитних зобов`язань на підставі пункту 3.18 Кредитного договору було призупинено надання компенсації процентів у межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%2. Останнє зарахування компенсаційних коштів у сумі 165.221,51 грн за березень 2022 року здійснено 02.08.2022. Загальна сума компенсованих процентів становила 1.330.320,49 грн.
Відповідно до наданого Банком розрахунку за період з 30.06.2021 по 29.06.2022 (включно) за користування кредитними коштами нараховано проценти в загальному розмірі 1.803.671,17 грн, з яких 1.330.320,49 грн погашено за рахунок державної компенсації, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами становить 473.350,68 грн.
Таким чином, згідно з розрахунком Банку станом на 03.03.2026 загальна заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 13.973.350,68 грн, з яких 13.500.000,00 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту та 473.350,68 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими до 29.06.2022 (включно).
На підтвердження наявності та розміру заявленої заборгованості позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості станом на 03.03.2026 та виписки з рахунків Позичальника № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
У зв`язку з порушенням ПАТ "Агрофірма "8 Березня" зобов`язань за Кредитним договором АТ "Ощадбанк" 21.03.2024 направив відповідачам повідомлення №55/5.2-02/36917/2024, №55/5.2-02/37005/2024 та №55/5.2-02/37009/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості, попередивши про можливе вжиття заходів її примусового стягнення, зокрема шляхом звернення до суду.
Крім того, 22.10.2025 Банк направив поручителям - ОСОБА_1 та ПрАТ "Укртехсервіс" - вимоги №55/5.2-02/135797/2025 та №55/5.2-02/135798/2025 про виконання забезпеченого порукою зобов`язання, якими запропонував протягом десяти днів із дати їх направлення погасити заборгованість ПАТ "Агрофірма "8 Березня" за Кредитним договором у повному обсязі.
Зазначені повідомлення та вимоги були направлені Банком за відповідними адресами відповідачів цінними листами з описами вкладення та повідомленнями про вручення, проте повернулися відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується відповідними довідками АТ "Укрпошта". Вимоги Банку залишилися невиконаними, заборгованість не погашена.
18.12.2025 ПАТ "Агрофірма "8 Березня" в особі Статівка С.В. звернулося до АТ "Ощадбанк" із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за Кредитним договором, яка надійшла до Банку 19.12.2025 (вх.№175898/2025).
За результатами розгляду зазначеної заяви Банк прийняв рішення про відмову в застосуванні мораторію, про що повідомив заявника листом від 15.01.2026 №55/5.2-05/6097/2026, направленим цінним листом з описом вкладення на зазначену в заяві адресу ОСОБА_1 . Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист отримано адресатом особисто 16.01.2026.
09.03.2026 ПАТ "Агрофірма "8 Березня" повторно звернулося до Банку із заявою про застосування мораторію за Кредитним договором (вх.№33034/2026), за результатами розгляду якої Банк листом від 03.04.2026 №55/5.2-05/47201/2026 повідомив про відмову в його застосуванні. Зазначений лист направлено на адресу ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення, що підтверджується відповідними поштовими документами.
Посилаючись на невиконання Позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, а також на забезпечення виконання цих зобов`язань Договорами поруки, АТ "Ощадбанк" звернулося до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором.
Зі змісту поданих відповідачами відзивів на позовну заяву вбачається, що останні частково визнали позовні вимоги, а саме щодо солідарного стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 13.500.000,00 грн. Водночас відповідачі заперечували проти стягнення 473.350,68 грн процентів за користування кредитом, нарахованих до 29.06.2022 (включно), посилаючись на неможливість перевірити правильність їх обчислення за наданим Банком розрахунком, зокрема з урахуванням передбаченого Кредитним договором порядку перегляду змінюваної процентної ставки та її застосування до кожного наданого траншу за відповідні періоди.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи, зокрема кредитним договором, меморіальними ордерами, банківськими виписками та розрахунком заборгованості, підтверджено належне виконання АТ "Державний ощадний банк України" зобов`язань щодо надання кредитних коштів та порушення ПАТ "Агрофірма "8 Березня" обов`язку з їх своєчасного повернення і сплати процентів за користування кредитом. Суд визнав обґрунтованим здійснений Банком розрахунок процентів, зазначивши, що він відповідає умовам кредитного договору щодо змінюваної процентної ставки, порядку її перегляду та строків правомірного користування кожним траншем, а також враховує суми отриманої державної компенсації. Відхиляючи заперечення відповідачів щодо неможливості виконання кредитних зобов`язань унаслідок військової агресії російської федерації, суд виходив із недоведеності наявності форс-мажорних обставин, які унеможливлювали виконання конкретного зобов`язання, та зазначив, що такі обставини не звільняють боржника від обов`язку повернення кредитних коштів. При цьому суд врахував, що Банк не заявляв вимог про стягнення штрафних санкцій та сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Установивши факт порушення позичальником забезпеченого порукою зобов`язання та врахувавши умови договорів поруки, якими передбачено солідарну відповідальність поручителів із боржником, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з усіх відповідачів заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 13.973.350,68 грн.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Ощадбанк" про солідарне стягнення з ПАТ "Агрофірма "8 Березня" як позичальника та ОСОБА_1 і ПрАТ "Укртехсервіс" як поручителів заборгованості за Договором кредитної лінії №1531 від 29.06.2021 у загальному розмірі 13.973.350,68 грн, з яких 13.500.000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 473.350,68 грн - проценти за користування кредитними коштами.
Водночас рішення суду першої інстанції оскаржується ПрАТ "Укртехсервіс" виключно в частині задоволення позовних вимог про стягнення 473.350,68 грн процентів за користування кредитом та відповідного розподілу судових витрат. У частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 13.500.000,00 грн рішення місцевого господарського суду апелянтом не оскаржується.
Отже, предметом апеляційного перегляду у цій справі є правомірність нарахування та обґрунтованість стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 473.350,68 грн.
При цьому висловлене ОСОБА_1 у судовому засіданні прохання про скасування рішення місцевого господарського суду в повному обсязі не змінює меж апеляційного перегляду, оскільки ні ПАТ "Агрофірма "8 Березня", ні ОСОБА_1 самостійних апеляційних скарг не подавали, а під час розгляду справи судом першої інстанції визнавали позовні вимоги в частині основної суми кредитної заборгованості. Передбачених частиною 4 статті 269 ГПК України підстав для виходу за межі вимог апеляційної скарги ПрАТ "Укртехсервіс" колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим колегії суддів належить перевірити дотримання Банком погодженого сторонами порядку визначення та перегляду змінюваної процентної ставки, правильність її застосування до фактичної заборгованості за відповідними траншами протягом установлених договором періодів користування кредитними коштами, а також достатність наданих доказів на підтвердження здійснених нарахувань з урахуванням сум державної компенсації процентів. Окремої оцінки потребують доводи апелянта щодо застосування мораторію на виконання кредитних зобов`язань та правового значення відповідних звернень позичальника, а також заперечення стосовно повноти дослідження судом першої інстанції доказів і необхідності витребування додаткових документів чи призначення судової економічної експертизи.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її тип, розмір процентів та порядок їх сплати визначаються кредитним договором.
Відповідно до частини четвертої статті 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати її з визначеною договором періодичністю відповідно до погодженого сторонами порядку розрахунку.
Водночас частинами 5, 6 статті 1056-1 ЦК України визначено вимоги до індексу, який використовується у формулі розрахунку змінюваної процентної ставки, зокрема щодо загальнодоступності його значень, об`єктивності та незалежності їх визначення, а також передбачено встановлення у кредитному договорі максимального розміру процентної ставки, що може застосовуватися.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
За приписами частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Перевіряючи наявність договірних підстав для нарахування процентів за користування кредитом та правомірність визначеного Банком періоду їх нарахування, колегія суддів виходить з такого.
У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду, виходячи з того, що проценти за кредитом є платою за правомірне користування кредитними коштами, дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.
У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду також розмежувала проценти за правомірне користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, та проценти, які нараховуються у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 цього Кодексу. При цьому закінчення строку кредитування не припиняє обов`язку позичальника сплатити проценти, нараховані протягом такого строку, проте виключає подальше нарахування процентів як плати за правомірне користування кредитними коштами.
Як вбачається з умов укладеного сторонами Кредитного договору №1531 від 29.06.2021, відповідно до підпунктів 3.5.1-3.5.4 за користування кредитом Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за змінюваною базовою процентною ставкою, яка визначається за формулою БПС = UIRD (3m) + Маржа, де UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, а Маржа становить 7%. На момент укладення договору базова процентна ставка визначена в розмірі 13,8% річних та підлягала застосуванню до її першого перегляду. Подальший перегляд ставки здійснюється Банком щоквартально, у період з 1 по 7 число першого місяця відповідного кварталу, із застосуванням значення індексу UIRD (3m) станом на 1 січня, 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня відповідного року.
Водночас сторони погодили окремі строки повернення кредитних коштів за кожним наданим траншем. Так, підпунктом 3.11.1 Кредитного договору передбачено обов`язок Позичальника здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше 365-го календарного дня з моменту його отримання незалежно від розміру діючого ліміту кредитування.
Згідно з підпунктом 3.16.1 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу протягом строку правомірного користування кредитними коштами. До зазначеного строку включається день видачі кредиту, тоді як день його фактичного повернення у разі своєчасного погашення до розрахунку не включається. У випадку прострочення повернення кредитних коштів нарахування процентів за правомірне користування припиняється в останній день, коли відповідна сума могла бути повернута без порушення встановленого договором строку, із включенням цього дня до розрахунку.
Таким чином, умовами Кредитного договору сторони визначили як порядок обчислення процентної ставки, так і часові межі її застосування, пов`язавши нарахування процентів із фактичним залишком кредитної заборгованості та строком правомірного користування кожним окремим траншем.
Судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що Банк надав Позичальнику дев`ять траншів у період з 30.06.2021 по 23.12.2021, а протягом листопада - грудня 2021 року Позичальником здійснювалося часткове погашення основної суми кредиту.
Заявлені до стягнення проценти нараховані Банком за період з 30.06.2021 по 29.06.2022 (включно). Зазначений період охоплює 365 календарних днів із дати надання першого траншу 30.06.2021, тоді як щодо наступних траншів, отриманих пізніше, станом на 29.06.2022 погоджений сторонами 365-денний строк ще не сплив.
Отже, визначений Банком період нарахування процентів не виходить за межі погоджених сторонами строків правомірного користування кредитними коштами, оскільки 365-денний строк за першим траншем, наданим 30.06.2021, закінчувався 29.06.2022, а щодо наступних траншів станом на зазначену дату такий строк ще не сплив. При цьому здійснені Позичальником часткові погашення враховані Банком при визначенні фактичного залишку основної суми кредиту, на який нараховувалися проценти.
За таких обставин умови Кредитного договору та наведені положення законодавства передбачають правові підстави для нарахування Банком процентів за користування кредитними коштами протягом погоджених сторонами строків.
Перевіряючи обґрунтованість визначеної Банком заборгованості за процентами у розмірі 473.350,68 грн та відповідні доводи апеляційної скарги щодо правильності її розрахунку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статей 76, 79 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування, а обставина вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у сукупності.
У постанові від 23.03.2023 у справі №910/3105/21 Верховний Суд зазначив, що розрахунок заборгованості, складений Банком в односторонньому порядку, сам по собі не є первинним документом та за відсутності первинних документів не може підтверджувати суму видачі кредиту, розміри окремих траншів, дати і суми їх погашення та загальний розмір заборгованості. Водночас банківські виписки з особових рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, які підтверджують рух коштів за відповідними рахунками і проведені банківські операції.
Отже, перевірка правильності нарахування процентів за кредитним договором передбачає встановлення на підставі відповідних документів фактичних сум та дат надання і погашення кредитних коштів, а також співвіднесення цих даних із погодженими сторонами процентними ставками та періодами їх застосування.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру заборгованості АТ "Ощадбанк" надало розрахунок станом на 03.03.2026, виписки з рахунків Позичальника № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та відповідні меморіальні ордери.
Наданий Банком розрахунок складається з двох частин, які відображають рух заборгованості за основною сумою кредиту та за процентами. Перша частина містить дати та суми наданих траншів, здійснених погашень і залишки кредитної заборгованості після відповідних операцій. Друга частина відображає дати нарахування та погашення процентів, застосовані процентні ставки, суми нарахувань, здійснених платежів і залишок заборгованості за процентами.
Згідно з цими даними протягом 2021 року Банк надав Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 22.262.633,00 грн, з яких 8.762.633,00 грн погашено шляхом здійснення трьох платежів у листопаді - грудні 2021 року. При цьому після останньої операції з надання кредитних коштів 24.12.2021 залишок основної суми боргу становив 13.500.000,00 грн і надалі протягом спірного періоду не змінювався. Зазначені відомості узгоджуються з наведеними у матеріалах справи даними банківських виписок та меморіальних ордерів.
Стосовно застосованих процентних ставок колегія суддів зазначає, що з наданого Банком розрахунку вбачається їх зміна відповідно до встановленої договором щоквартальної періодичності. Так, 30.06.2021 застосовано початкову ставку 13,8% річних, з 01.07.2021 - 13,90%, з 01.10.2021 - 14,14%, з 01.01.2022 - 14,41%, з 01.04.2022 - 14,22% річних.
За передбаченою підпунктом 3.5.1 Кредитного договору формулою застосованим Банком процентним ставкам 13,90%, 14,14%, 14,41% та 14,22% з урахуванням фіксованої маржі 7% відповідають розрахункові значення індексу UIRD (3m) 6,90%, 7,14%, 7,41% та 7,22% відповідно. Інших конкретних значень індексу на відповідні дати апелянт не навів.
Колегія суддів враховує, що Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) є загальнодоступним ринковим показником, який розраховується на основі депозитних ставок банків - учасників за методикою, розробленою спільно з Національним банком України. Історичні значення цього індексу оприлюднені у відкритому доступі на офіційному вебсайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/files/UIRD.xls). Отже, визначення величини UIRD (3m) не залежить від одностороннього розсуду кредитора, а відповідність застосованих Банком процентних ставок умовам Кредитного договору може бути перевірена за незалежним від нього джерелом.
При цьому посилання апелянта на необхідність складання дев`яти окремих графіків зміни процентної ставки не враховує погодженого сторонами порядку її визначення. Згідно з умовами Кредитного договору базова процентна ставка переглядається щоквартально та застосовується до фактичної суми кредитної заборгованості протягом відповідного періоду. Надання кредиту окремими траншами впливає на розмір заборгованості, яка є базою нарахування процентів, та строк правомірного користування відповідними сумами, однак не передбачає визначення різних процентних ставок залежно від дати видачі кожного траншу.
Перевірка наведених Банком показників свідчить, що здійснені нарахування відповідають змінам фактичного залишку основної суми кредиту та застосованим у відповідні періоди процентним ставкам. Зокрема, за 30.06.2021 на суму першого траншу 800.000,00 грн за ставкою 13,8% річних нараховано 302,47 грн процентів. За січень 2022 року на залишок кредиту 13.500.000,00 грн за ставкою 14,41% річних протягом 31 календарного дня нараховано 165.221,51 грн, що відповідає передбаченому договором методу факт/факт.
Відповідно до розрахунку Банку загальна сума процентів, нарахованих за період з 30.06.2021 по 29.06.2022 (включно), становить 1.803.671,17 грн. Водночас із розрахунку та встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що за рахунок компенсаційних виплат у межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" погашено 1.330.320,49 грн процентів, останнє зарахування яких у сумі 165.221,51 грн за березень 2022 року здійснено 02.08.2022.
Співставлення зазначених сум із помісячними нарахуваннями свідчить, що загальна сума погашених процентів 1.330.320,49 грн відповідає процентам, нарахованим за період з 30.06.2021 по 31.03.2022. Таким чином, непогашений залишок процентної заборгованості в розмірі 473.350,68 грн утворився за рахунок нарахувань за квітень - червень 2022 року.
Зокрема, відповідно до розрахунку Банку за квітень 2022 року нараховано 157.783,56 грн, за травень 2022 року - 163.043,01 грн, за період з 01.06.2022 по 29.06.2022 - 152.524,11 грн, що в сукупності становить 473.350,68 грн.
Правильність зазначених нарахувань підтверджується їх арифметичною перевіркою за умовами Кредитного договору. Протягом усього зазначеного періоду залишок основної суми кредиту становив 13.500.000,00 грн, застосована процентна ставка - 14,22% річних, а кількість календарних днів користування кредитними коштами - 90. Відповідно, нарахування процентів за формулою 13.500.000,00 грн х 14,22% х 90/365 становить 473.350,68 грн.
Таким чином, здійснена колегією суддів арифметична перевірка наведених Банком нарахувань підтверджує правильність обчислення заявленої до стягнення заборгованості за процентами у розмірі 473.350,68 грн з урахуванням фактичного залишку основної суми кредиту, застосованої процентної ставки та кількості календарних днів користування кредитними коштами.
Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на розбіжність між початковими процентними ставками 13,8% та 14,3% річних як на підставу для висновку про недостовірність розрахунку. Зміст підпункту 3.5.2 Кредитного договору передбачає початкову базову процентну ставку 13,8% річних, яка застосована Банком при нарахуванні процентів за перший день користування кредитними коштами. Зазначення у відзиві на позовну заяву іншого показника - 14,3% - не змінює погодженої сторонами умови договору та не свідчить про застосування Банком цієї ставки у спірному розрахунку.
Крім того, початкова ставка 13,8% річних застосовувалася Банком лише за 30.06.2021 до суми першого траншу 800.000,00 грн. Навіть за умови застосування за цей день ставки 14,3% річних різниця в нарахуванні становила б 10,96 грн. Водночас заявлена до стягнення заборгованість сформувалася за квітень - червень 2022 року із застосуванням ставки 14,22% річних, тому наведена апелянтом розбіжність щодо початкової ставки не впливає на правильність визначення спірної суми процентів.
Недолучення Банком до матеріалів справи окремих архівних публікацій індексу UIRD (3m) не спростовує правильності застосованих процентних ставок, оскільки колегія суддів зіставила їх із відповідними історичними значеннями індексу, оприлюдненими у відкритому доступі на офіційному вебсайті Національного банку України, та встановила їх відповідність передбаченій Кредитним договором формулі.
При цьому висновок про доведеність процентної заборгованості в розмірі 473.350,68 грн ґрунтується на сукупній оцінці наданих Банком документів, перевірці застосованих процентних ставок та арифметичної правильності нарахувань, а не на відсутності контррозрахунку відповідачів. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо недоведеності розміру процентної заборгованості не спростовують висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо впливу обставин воєнного стану на виконання кредитних зобов`язань та правових наслідків звернення Позичальника із заявами про застосування мораторію, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У постанові від 06.02.2026 у справі №910/881/24 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для застосування положень статті 617 ЦК України необхідним є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання конкретного зобов`язання. Саме по собі існування таких обставин не свідчить про їх безпосередній вплив на виконання стороною своїх договірних обов`язків.
Як видно з матеріалів справи, відповідачі посилалися на неможливість здійснення ПАТ "Агрофірма "8 Березня" господарської діяльності внаслідок військової агресії російської федерації та ведення бойових дій на території Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, де розташоване підприємство Позичальника.
Разом із тим наведені обставини не припиняють кредитного зобов`язання та самі по собі не звільняють Позичальника від обов`язку повернути отримані кредитні кошти і сплатити проценти за правомірне користування ними. Передбачені статтею 617 ЦК України наслідки стосуються відповідальності за порушення зобов`язання, тоді як предметом позову у цій справі є стягнення основної суми кредиту та договірних процентів, нарахованих за період правомірного користування кредитними коштами. Вимог про стягнення неустойки або сум, передбачених статтею 625 ЦК України, Банк не заявляв.
Водночас обставини, пов`язані з веденням бойових дій на території здійснення господарської діяльності Позичальника, мають окреме правове значення у зв`язку із запровадженням спеціального мораторію на нарахування та сплату коштів за кредитними зобов`язаннями.
Так, Законом України від 27.03.2025 №4340-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктами 23-36, з яких пунктами 23-29 урегульовано підстави, порядок та правові наслідки застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за кредитними зобов`язаннями суб`єктів господарювання в період дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 23 зазначеного розділу позичальник, який є суб`єктом господарювання, має право протягом дії воєнного стану звернутися до кредитора із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі, за сукупності передбачених цим пунктом умов.
Зокрема, застосування мораторію пов`язується з розміром сукупного річного доходу позичальника за 2021 рік, укладенням кредитного договору до набрання чинності Законом №4340-IX, наявністю визначеного законом забезпечення кредитного зобов`язання майном, яке перебуває на відповідних територіях бойових дій чи тимчасової окупації або вибуло з володіння позичальника за передбачених законом обставин, часткою такого майна в загальній оціночній вартості забезпечення, зменшенням доходу позичальника або площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у його користуванні, а також установленими обмеженнями щодо виплати дивідендів.
Пунктом 24 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено вимоги до змісту заяви про застосування мораторію та передбачено обов`язок позичальника додати до неї документи, що підтверджують зазначені у заяві відомості.
За змістом пункту 25 цього розділу кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів приймає рішення про застосування мораторію або відмову в його застосуванні. У разі неподання документів, які підтверджують наведені позичальником відомості, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити у застосуванні мораторію. Таке рішення повинно бути вмотивованим та може бути оскаржене до господарського суду.
Правові наслідки застосування мораторію визначені пунктом 26 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У разі прийняття кредитором рішення про його застосування або неприйняття протягом установленого двадцятиденного строку жодного з передбачених пунктом 25 рішень, з дня отримання кредитором заяви позичальник звільняється від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором кредиту, зупиняється нарахування такого зобов`язання, а також вчинення дій щодо примусового стягнення кредитної заборгованості з позичальника та осіб, які є поручителями чи майновими поручителями за відповідним договором. Зазначені наслідки діють протягом воєнного стану та одного року з дня його припинення або скасування.
При цьому пунктом 27 передбачено продовження строку дії кредитного договору та договорів забезпечення на строк мораторію, а також зупинення перебігу відповідних строків позовної давності та строків звернення з вимогами до поручителів. Пунктом 28 врегульовано наслідки встановлення недостовірності інформації, зазначеної позичальником у заяві, як підстави для скасування мораторію.
Згідно з пунктом 29 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі встановлення судом безпідставності рішення кредитора про відмову в застосуванні мораторію останній вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором відповідної заяви позичальника.
Отже, застосування мораторію не обмежується припиненням подальшого нарахування процентів, а передбачає також тимчасове обмеження виконання та примусового стягнення вже існуючого грошового зобов`язання, у тому числі з поручителів. Разом із тим такі наслідки пов`язуються законом не лише з фактом звернення позичальника із заявою, а й з установленою процедурою її розгляду та наявністю передбачених законом підстав для застосування мораторію.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Агрофірма "8 Березня" звернулося до АТ "Ощадбанк" із заявою від 18.12.2025 про застосування мораторію за Кредитним договором №1531 від 29.06.2021, яка надійшла до Банку 19.12.2025 за вх.№175898/2025. За результатами її розгляду Банк прийняв рішення про відмову в застосуванні мораторію, викладене в листі від 15.01.2026 №55/5.2-05/6097/2026, який було вручено Статівку С.В. 16.01.2026.
09.03.2026 Позичальник повторно звернувся до Банку з аналогічною заявою, зареєстрованою за вх. №33034/2026, за результатами розгляду якої Банк листом від 03.04.2026 №55/5.2-05/47201/2026 повідомив про відмову в застосуванні мораторію.
Таким чином, за результатами розгляду обох заяв Банк прийняв рішення, передбачені пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у межах установленого цим пунктом строку. Відтак передбачена пунктом 26 підстава для застосування мораторію у зв`язку з неприйняттям кредитором відповідного рішення протягом 20 робочих днів у цьому випадку відсутня.
Сам факт звернення Позичальника із заявами та віднесення території його місцезнаходження до територій бойових дій не підтверджує дотримання всієї сукупності умов, передбачених пунктом 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Для встановлення таких обставин необхідним є дослідження відповідних відомостей про фінансові показники Позичальника, склад та вартість забезпечення кредитного зобов`язання, правовий статус заставленого майна й інших обставин, визначених законом. Доказів дотримання зазначеної сукупності умов відповідачами у цій справі не надано.
При цьому наявність рішень Банку про відмову в застосуванні мораторію сама по собі не засвідчує їх правомірності, оскільки пунктами 25, 29 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачено можливість судової перевірки обґрунтованості таких рішень та визначено правові наслідки встановлення їх безпідставності.
Колегія суддів також враховує наявність окремого судового провадження у справі №922/2811/26 за позовом ПрАТ "Укртехсервіс" до АТ "Ощадбанк", у якому порушено питання про визнання безпідставним рішення Банку від 12.06.2026 про відмову в застосуванні мораторію за заявою Позичальника від 15.05.2026, визнання мораторію застосованим із дня отримання зазначеної заяви та зобов`язання Банку застосувати його до зобов`язань за Кредитним договором №1531 від 29.06.2021.
Предметом вказаного провадження є правомірність відмови Банку в застосуванні спеціального мораторію та наявність передбачених законом підстав для його застосування, тоді як предметом апеляційного перегляду у справі №922/752/26 є правомірність стягнення процентної заборгованості за Кредитним договором. Відтак зазначені спори пов`язані одним кредитним зобов`язанням, однак мають різні безпосередні предмети судового розгляду.
Подання позову про оскарження відмови Банку саме по собі не породжує наслідків, передбачених пунктом 26 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які пов`язуються із прийняттям кредитором рішення про застосування мораторію, неприйняттям кредитором жодного з рішень, передбачених пунктом 25, протягом двадцяти робочих днів або встановленням судом безпідставності відмови (пункти 26, 29). Правомірність відмов Банку у застосуванні мораторію не є предметом розгляду у цій справі; щодо відмови від 12.06.2026 такий спір розглядається у справі №922/2811/26, рішення в якій не ухвалене. Доказів прийняття Банком рішення про застосування мораторію або судового встановлення безпідставності відмови до матеріалів цієї справи не надано. За таких обставин колегія суддів не встановила обставин, з якими закон пов`язує настання наслідків мораторію щодо кредитного зобов`язання та осіб, які його забезпечують, а отже, не вбачає підстав вважати, що мораторій обмежує можливість стягнення заборгованості за процентами у цій справі.
При цьому спірні проценти в розмірі 473.350,68 грн нараховані за період до 29.06.2022 (включно), тобто до звернення Позичальника із заявами про застосування мораторію. Отже, наведені в апеляційній скарзі обставини не спростовують правомірності виникнення відповідного грошового зобов`язання і за встановлених у цій справі обставин не впливають на право Банку стягнути ці проценти.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги щодо воєнних обставин та звернень Позичальника із заявами про застосування мораторію не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність і розмір заборгованості за процентами та за встановлених у цій справі обставин не є підставою для відмови у задоволенні заявленої Банком вимоги.
Стосовно викладеного в апеляційній скарзі прохання про витребування у Банку деталізованого розрахунку процентів за кожним траншем та призначення судової економічної експертизи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 81, 99 ГПК України витребування доказів судом передбачає обґрунтування неможливості їх самостійного отримання учасником справи, а призначення судової експертизи допускається за наявності визначених законом умов, зокрема необхідності спеціальних знань, без яких установити обставини справи неможливо. При цьому скаржник не заявляв відповідних клопотань під час розгляду справи судом першої інстанції та не навів обставин, які перешкоджали їх своєчасному заявленню, з урахуванням вимог статті 269 ГПК України.
Водночас, як встановлено колегією суддів за результатами дослідження наявних у справі доказів, надані Банком документи дозволяють перевірити правильність нарахування процентів шляхом співставлення фактичних залишків кредитної заборгованості, застосованих процентних ставок та відповідних періодів нарахування з умовами Кредитного договору. Така перевірка не потребує спеціальних знань у сфері бухгалтерського чи банківського обліку. За відсутності обставин, які неможливо встановити на підставі наявних доказів, колегія суддів не вбачає підстав для витребування додаткових документів та призначення судової економічної експертизи.
За результатами апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що нарахування Банком процентів за користування кредитними коштами здійснено на передбачених Кредитним договором підставах, у межах погодженого сторонами строку кредитування, а заявлений до стягнення розмір процентної заборгованості 473.350,68 грн підтверджується наявними у справі доказами та відповідає умовам договору щодо порядку визначення процентної ставки, періодів її застосування і фактичного залишку кредитної заборгованості.
Наведені апелянтом доводи щодо неправильності розрахунку процентів, впливу обставин воєнного стану та звернення Позичальника із заявами про застосування мораторію не спростовують висновків місцевого господарського суду та за встановлених у справі обставин не є підставою для відмови у стягненні спірної заборгованості. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б зумовлювали скасування або зміну рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегією суддів не встановлено.
Оскільки позовні вимоги в оскаржуваній частині визнано обґрунтованими, підстав для зміни розподілу судового збору, здійсненого судом першої інстанції відповідно до статті 129 ГПК України (по 69.866,76 грн з кожного з відповідачів), немає. Доводи апеляційної скарги щодо розподілу судових витрат є похідними від доводів про необґрунтованість стягнення процентів і задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 276 цього Кодексу апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Укртехсервіс" та зміни чи скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2026 у справі №922/752/26.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2026 у справі №922/752/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 16.10.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко