Рішення № 140652294 у справі № 902/97/26 від 09.09.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2026 р. Cправа № 902/97/26(229/1815/24)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

позивача - Власюка І.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: громадянина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення боргу за договором купівлі-продажу

в межах справи № 902/97/26

за заявою: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/97/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі № 902/97/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О., попереднє засідання призначено на 06.05.2026.

Водночас, у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом громадянина ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу.

06.05.2026 Ірпінським міським судом Київської області у справі № 229/1815/24 постановлено ухвалу, якою цивільну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу передано на розгляд до Господарського суду Вінницької області за підсудністю.

Супровідним листом Ірпінського міського суду Київської області від 27.05.2026 справу № 229/1815/24 направлено до Господарського суду Вінницької області.

08.06.2026 матеріали справи надішли до Господарського суду Вінницької області.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали даної справи (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/97/26(229/1815/24) від 08.06.2026 передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

У зв`язку з перебуванням судді Лабунської Т.І. у відпустці, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/97/26(229/1815/24), за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою від 15.06.2026 (суддя Яремчук Ю.О.) відкрито провадження у справі № 902/97/26(229/1815/24). Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 02.07.2026 на 10:00 год.

29.06.2026 суддя Лабунська Т.І. приступила до роботи, після виходу з відпустки.

29.06.2026 на підставі заяви судді Яремчука Ю.О., згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище справу № 902/97/26(229/1815/24) передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 30.06.2026 справу № 902/97/26(229/1815/24) за позовом громадянина ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. для розгляду в межах справи № 902/97/26 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , судове засідання у справі призначено на 02.07.2026.

23.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.06.2026 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.07.2026 розгляд справи по суті відкладено на 09.09.2026.

В судове засідання на визначену дату з`явився позивач (в режимі відеоконференції), який позов підтримав та просив суд його задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, незважаючи на про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується довідкою про доставку електронного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, останній не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні 09.09.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Позов мотивовано тим, що 12.11.2023 між ОСОБА_2 (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу обладнання №12112023 від 12.11.2023, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити наступне Обладнання: генератор Нарва, ПК касовий, грошова скринька, сканер штрих - кодів, термопрінтер, клавіатура, холодильна вітрина для десертів Умка, ваги електронні, каво машина Грімар, кавомолка, стенд торговий дерев`яний в кількості 4 штук, стенд торговий Житомирські ласощі, вивіска магазину Johnny Teacher (надалі за текстом - Обладнання).

Відповідно до умов договору загальна ціна обладнання, що передається за цим Договором, складає 207 350, 00 грн., що на момент укладання угоди еквівалентно 5500,00 дол. США, без ПДВ., що сплачуєтсья поетапно, в готівковій формі, наступним шляхом:

1 етап - сума в розмірі 75400,00 грн., що еквівалентно 2000 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 грудня 2023 року;

2 етап - сума в розмірі 75400,00 грн., що еквівалентно 2000 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 січня 2024 року;

3 етап - сума в розмірі 56550,00 грн., що еквівалентно 1500 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 лютого 2024 року.

Таким чином, відповідач згідно договору купівлі-продажу обладнання №12112023 від 12.11.2023 зобов`язаний оплатити Позивачу ціну Обладнання на загальну суму 207 350,00 грн., що на момент укладення договору еквівалентно 5 500,00 дол. США.

Станом на 15.02.2024 зобов`язання відповідача перед позивачем по оплату боргу не виконано.

Позивачем була направлена засобами поштового зв`язку відповідачу письмова претензія №1 від 16 лютого 2024 щодо оплати наявного боргу згідно Договору, однак вказана претензія була проігнорована та невиконана.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 207 350,00 грн., що на момент укладання угоди еквівалентно 5500,00 дол. США, без ПДВ.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав.

У відзиві на позовну заяву від 23.06.2026 відповідач вказує, що обладнання з моменту укладення Договору і до сьогодні відповідачу не передавалося, жодних актів прийому-передачі сторонами не підписувалося, і майно фактично перебуває у володінні позивача (продавця).

З огляду на зміну життєвих обставин відповідача ( ОСОБА_2 ), це обладнання йому більше не потрібне.

Також відповідач вказує, що позивач жодного разу письмово чи в інший спосіб не викликав Відповідача ( ОСОБА_2 ) для огляду обладнання, його відвантаження, передачі чи підписання Акту прийому-передачі. Досудова претензія №1 від 16.02.2024 року, на яку посилається Позивач, містила виключно односторонню фінансову вимогу «повернути кошти».

Крім того, відповідач вказує, що позивач звернувся до суду зі своїми вимогами лише 08 червня 2026 року, тобто з пропущенням законного строку на 47 днів. Згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ, кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач заперечує усі доводи відповідача та вказує, що у п. 2.4 договору купівлі-продажу обладнання №12112023 від 12.11.2023 вказано про те, що право власності на обладнання переходить до покупця в момент і за умови виконання останнім повної оплати ціни обладнання, вказаної в п. 2.1. Договору та приймання обладнання на підставі підписаного Акту приймання-передачі обладнання.

У пункті 4.1.1. Договору зазначено про те, що продавець зобов`язаний передати Обладнання Покупцю на визначених Договором умовах протягом 5 календарних днів із дня здійснення повної оплати ціни обладнання, вказаної в п. 2.1. даного Договору.

З даних умов Договору прямо вказано та обумовлено між сторонами договору про те, що першим фактом є оплата за обладнання відповідачем позивачу, а потім його передача позивачем відповідачу.

Окрім того усе дане обладнання було придбано позивачем у відповідача за Договором купівлі-продажу обладнання №15102023 від 15.10.2023 на аналогічних умовах, з однаковим змістом умов договору. Про усі нюанси, технічні характеристики, ціну та іншу інформацію щодо даного обладнання відповідач володів в повному обсязі.

Позивач оплатив дане обладнання за Договором 2 в повній мірі, а лише потім Відповідач передав його у власність за актом прийому-передачі та фактично.

У запереченні на відповідь на відзив вказано, що відповідач не погоджується з доводами, викладеними позивачем у відповіді на відзив, оскільки вони не спростовують обставин, наведених у відзиві, ґрунтуються на вибірковому тлумаченні умов Договору та не відповідають положенням цивільного законодавства України, усталеній практиці Верховного Суду та принципам справедливості й добросовісності.

Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що відповідно до пунктів 2.4 та 4.1.1 Договору передача обладнання мала відбутися лише після його повної оплати, а тому він має право вимагати стягнення повної вартості обладнання незалежно від того, що саме обладнання відповідачу ніколи не передавалося.

Однак, на думку відповідача, п. 4.1.1 Договору лише визначає строк передачі обладнання після здійснення повної оплати, однак не змінює взаємного характеру зобов`язань сторін та не надає продавцю права одночасно утримувати майно у своєму володінні й вимагати стягнення його повної вартості.

Крім того, відповідач стверджує, що до матеріалів справи не подано жодного належного та допустимого доказу того, що позивач будь-коли пропонував відповідачу здійснити прийняття обладнання, визначав місце та час його передачі, запрошував до підписання акту приймання-передачі або вчиняв інші дії, необхідні для фактичного виконання договору.

Єдина письмова претензія позивача містила виключно вимогу про сплату коштів та не містила пропозиції прийняти обладнання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

12.11.2023 між фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) та фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 12112023.

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити наступне Обладнання: генератор Нарва, ПК касовий, грошова скринька, сканер штрих - кодів, термопрінтер, клавіатура, холодильна вітрина для десертів Умка, ваги електронні, каво машина Грімар, кавомолка, стенд торговий дерев`яний в кількості 4 штук, стенд торговий Житомирські ласощі, вивіски магазину Johnny Teacher.

Призначення Обладнання - функціонування закладу громадського харчування (кав`ярні) (п. 1.2. Договору).

Адреса знаходження Обладнання - Київська область. Бучанський район, м. Ірпінь, вул. НовоОскольська, 2Л, приміщення 33 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна ціна обладнання, що передається за цим Договором, складає 207 350, 00 гривень (двісті сім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), що на момент укладання угоди еквівалентно 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США. без ПДВ.

Оплата Покупцем ціни Обладнання здійснюється у готівковій формі, на підтвердження чого Продавцем видається письмова розписка (п.2.2. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем Продавцю поетапно, в готівковій формі, наступним шляхом:

1 етап - сума в розмірі 56 550, 00 гривень (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), що еквівалентно 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США. без ПДВ не пізніше 15 грудня 2023 року;

2 етап - сума в розмірі 56 550,00 гривень (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), що еквівалентно 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, без ПДВ не пізніше 15 січня 2024 року

3 етап - сума в розмірі 94 250,00 гривень (дев`яносто чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок), що еквівалентно 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США. без ПДВ не пізніше 15 лютого 2024 року.

Право власності на Обладнання переходить до Покупця в момент і за умови виконання останнім повної оплати ціни Обладнання, вкачаної в п. 2.1. Договору та приймання обладнання на підставі підписаного Акту приймання-передачі обладнання (п.2.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Продавець зобов`язаний передати Обладнання Покупцю на визначених Договором умовах протягом 5 календарних днів із дня здійснення повної оплати піни Обладнання, вказаної в п. 2.1. даного Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами, тобто з дати, зазначеної над текстом даного Договору, та діє до виконання Сторонами у повному обсязі своїх зобов`язань, передбачених даним Договором.

Договір підписаний сторонами.

16.02.2024 ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 (вказана адреса зазначена як адреса для листування та фактичного проживання відповідно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) претензію № 1 з вимогою протягом 7 банківських днів перерахувати заборгованість в сумі 207 350,00 грн., що на момент укладення договору еквівалентно 1500,00 дол. США на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 , або ж передати їх в готівковій формі, як передбачено умовами Договору, про що свідчать наявні у матеріалах справи опис вкладення поштового відправлення, накладна та фіскальний чек.

Відповідач не відреагував на вказану претензію.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

П. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 627 Цивільного кодексу України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

У силу вимог ч. 1. ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено матеріалами справи, 12.11.2023 між ОСОБА_2 (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу обладнання №12112023 від 12.11.2023, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити наступне Обладнання: генератор Нарва, ПК касовий, грошова скринька, сканер штрих - кодів, термопрінтер, клавіатура, холодильна вітрина для десертів Умка, ваги електронні, каво машина Грімар, кавомолка, стенд торговий дерев`яний в кількості 4 штук, стенд торговий Житомирські ласощі, вивіска магазину Johnny Teacher (надалі за текстом - Обладнання).

Суд враховує, що відповідно до умов пункту 2.1., 2.3. Договору сторонами узгоджено, що загальна ціна обладнання, що передається за цим Договором, складає 207 350,00 грн., що на момент укладання угоди еквівалентно 5500,00 дол. США (п`ять тисяч п`ятсот доларів США 00 центів), без ПДВ.

Розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем Продавцю поетапно, в готівковій формі, наступним шляхом:

1 етап - сума в розмірі 75400,00 грн., що еквівалентно 2000 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 грудня 2023 року;

2 етап - сума в розмірі 75400,00 грн., що еквівалентно 2000 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 січня 2024 року

3 етап - сума в розмірі 56550,00 гривень, що еквівалентно 1500 доларів США, без ПДВ не пізніше 15 лютого 2024 року.

Тобто, як убачається з умов Договору № 12112023 від 12.11.2023, сторони погодили конкретні строки та порядок оплати вартості обладнання.

Отже, відповідач був обізнаний з обсягом свого грошового зобов`язання та строками його виконання.

Водночас, у справі відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу обладнання № 12112023 від 12.11.2023, так як матеріали справи не містять доказів оплати обладнаня.

Також згідно з наявними документами у справі, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 16 лютого 2024 щодо оплати наявного боргу згідно Договору.

У вказаній претензії позивач просить відповідача протягом 7 банківських днів перерахувати заборгованість в сумі 207 350,00 грн., що на момент укладення договору еквівалентно 1500,00 дол. США на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 , або ж передати їх в готівковій формі, як передбачено умовами Договору.

Судом враховано, що матеріали справи не містять відповіді відповідача на претензію № 1 від 16.02.2026.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № 12112023 від 12.11.2023 останній платіж мав бути здійснений не пізніше 15 лютого 2024 року.

Отже, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу обладнання № 12112023 від 12.11.2023 щодо своєчасної оплати обладнання.

Судом взято до уваги те, що доказів, які б спростовували вищенаведене, у тому числі доводи позивача про невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару, суду не подано.

Що стосується заперечень відповідача щодо того, що обладнання йому більше не потрібне, то відповідно до статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що сама по собі втрата відповідачем зацікавленості в придбанні обладнання або відсутність у нього подальшої потреби в такому обладнанні не є передбаченою законом самостійною підставою для припинення договірного зобов`язання.

Що стосується посилання відповідача на пропущення позивачем строку на пред`явлення кредиторських вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).

Що стосується передачі обладнання, то умовами договору передбачено, що першочерговою є оплата за обладнання відповідачем, а потім передача позивачем обладнання відповідачу.

Відтак суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати обладнання, а тому сума заборгованості складає 207 350,00 грн.

Суд також враховує, що умовами Договору купівлі-продажу обладнання № 12112023 від 12.11.2023 вартість обладнання визначена з установленням валютного еквівалента в доларах США.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 у справі №500/5194/16 сформульовано висновок щодо застосування ч. 2 ст. 533 ЦК України у спірних правовідносинах, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умови договору в частині оплати обладнання, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з нього боргу в сумі 207 350, 00 грн., що на момент укладання угоди еквівалентно 5500,00 дол. США.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

За таких обставин, решту аргументів відповідача, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Отже, оцінивши подані докази на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 119, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Єнакіївським MB УМВС України у Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Старосинявський РВ УМВС України у Хмельницькій області 21 лютого 2007 року, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) борг в сумі 207 350, 00 грн. (двісті сім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), що на момент укладання угоди еквівалентно 5500,00 дол. США (п`ять тисяч п`ятсот доларів США 00 центів), без ПДВ та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 658,80 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім грн. 80 коп.)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4

Повне рішення складено та підписано - 16 жовтня 2026 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_2. ( АДРЕСА_2 )