Справа № 449/1874/25 Головуючий у 1 інстанції Борняк Р.О.
Провадження № 22-ц/811/2489/26 Доповідач в 2-й інстанції Савуляк Р. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Іванова О.О.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної ради про належне оформлення трудової книжки, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської районної ради про належне оформлення трудової книжки.
Просив зобов`язати Львівську районну раду внести записи в трудову книжку про: призначення на посаду директора Старояричівського спецавтотранспортного підприємства № 1305 з 01 грудня 1997 року, наказ №34 від 28 листопада 1997 року; відміну наказу Представництва ФДМУ №34 від 28 листопада 1997 року; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора САТП-1305 згідно рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 березня 2000 року, наказ №8 від 18 квітня 2000 року; призначення директора КП «Ортеп» з 11 вересня 2001 року; звільнення з посади директора КП «Ортеп» з 26 жовтня 2009 року.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної ради про належне оформлення трудової книжки.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликався на те, що у даній справі заявлено вимоги про належне оформлення трудової книжки, а у справі № 446/2564/20 позовні вимоги стосувалися стягнення сум індексації, моральної шкоди, визнання записів у трудовій книжці недійсними та зобов`язання вчинити певні дії, тому заявлені позовні вимоги у даній справі не є тотожними позовними вимогам у справі № 446/2564/20.
У рішенні Галицького районного суду м. Львова від 12 жовтня 2022 року справі №446/2564/20 суд дійшов висновку про те, що позовну вимогу про щодо внесення записів у трудову книжку вирішено рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року у справі № 2-а-129/09, однак не враховано, що таке рішення було скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі № 2-а-129/09, хоча виконавчий документ був допущений до негайного виконання.
Крім того, у справі № 461/544/23 суд прийняв до розгляду заявлену ним вимогу про внесення записів у трудову книжку, у задоволенні якої відмовлено по суті спору.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку, однак всупереч вимогам законодавства трудова книжка йому в день звільнення видана не була, а в подальшому видано не оформлену належним чином трудову книжку, в якій відсутні будь-які записи, починаючи з 01 грудня 1997 року по жовтень 2009 року, а намагання вирішити це питання відповідно до вимог чинного законодавства не принесло жодного результату.
З наведених підстав просив скасувати ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
06 жовтня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження у справі.
Сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи без участі сторін.
Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 16 жовтня 2026 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для прийняття заяви ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено, що осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 , у справі немає.
Згідно з роз`ясненнями пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» прийняття відмови від апеляційної скарги не пов`язується з обов`язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв`язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене.
При цьому апеляційний суд відповідно до п.п. 3,4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України має роз`яснити передбачені ч. 4 ст. 364 ЦПК України наслідки прийняття відмови від апеляційної скарги.
Прийнявши відмову від апеляційної скарги, суд закриває апеляційне провадження за цією скаргою, а за наявності інших апеляційних скарг - продовжує апеляційне провадження за цими скаргами (скаргою).
Зважаючи на те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, судом не встановлено наявності обмежень у ОСОБА_1 щодо можливості відмовитися від апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення його заяви про відмову від апеляційної скарги та постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що ч. 5 ст. 364 ЦПК України визначено, що у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Керуючись ст.ст. 260, ч. 1 ст. 362, ст.ст. 364, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної ради про належне оформлення трудової книжки.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що повторне оскарження цього судового рішення особою, що відмовилася від апеляційної скарги, не допускається.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Ухвала складена і підписана 16 жовтня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Ванівський О.М.
Цяцяк Р.П.