ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/16055/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М.
Провадження № 22-ц/817/1136/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретар - Ліщак І.С.
з участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Трача В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Трача Віктора Івановича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року, постановлену суддею Сташків Н.М. про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі №607/16055/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Чистилівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
8 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року у справі №607/16055/13-ц.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року у справі №607/16055/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Чистилівської сільської ради та виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та 1/2 частину будинковолодіння на АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначав, що, ухвалюючи вказане рішення, суд виходив із того, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом від 05 квітня 2000 року, складеним на її користь спадкодавцем ОСОБА_6 , яким останній заповів їй житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , а також усе інше належне йому майно.
Водночас, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року у справі №607/14002/14-ц, яке набрало законної сили 02 липня 2021 року за результатами апеляційного перегляду, встановлено, що заповіт ОСОБА_6 від 05 квітня 2000 року в частині розпорядження усім іншим майном, де б воно не було і з чого б не складалося, є підробленим.
Зазначена обставина існувала на час розгляду справи №607/16055/13-ц, однак не була і не могла бути відома ОСОБА_1 та суду під час ухвалення рішення від 23 грудня 2013 року.
Встановлення факту підроблення відповідної частини заповіту свідчить про те, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем за заповітом щодо всього майна померлого ОСОБА_6 , зокрема житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та 1/2 частини будинковолодіння на АДРЕСА_2 , що є підставою для відмови у задоволенні її позову.
За відсутності заповіту на вказане майно та спадкоємців попередніх черг за законом ОСОБА_1 має право на спадкування за правом представлення після смерті свого дядька ОСОБА_6 .
Щодо дотримання строку звернення до суду вказував, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 січня 2020 року у справі №607/14002/14-ц та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2021 року його представник отримав 30 червня 2026 року на підставі поданої до суду заяви. Вважав наведені обставини поважними причинами пропуску процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У зв`язку із вищенаведеним, ОСОБА_1 просив поновити строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року у справі №607/16055/13-ц та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на зазначене спадкове майно.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року у цивільній справі №607/16055/13-ц.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Трач В.І. просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Вказує, що суд першої інстанції передчасно відмовив у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, неправильно застосувавши положення статті 424 ЦПК України та не з`ясувавши обставин, які мають значення для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду.
Зазначає, що суд, посилаючись на пропуск встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили, не врахував моменту, коли заявнику стало або могло стати відомо про існування нововиявлених обставин, та не надав оцінки поважності причин пропуску строку.
Вважає, що положення статті 424 ЦПК України допускають неоднозначне тлумачення щодо можливості поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому суд мав застосувати положення статті 127 ЦПК України та перевірити наведені заявником причини його пропуску.
Крім того, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Натомість суд першої інстанції вирішив питання про відкриття провадження без повідомлення учасників справи, чим позбавив заявника можливості надати пояснення щодо причин пропуску процесуального строку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року - без змін.
Зазначає, що рішення суду від 23 грудня 2013 року у справі №607/16055/13-ц набрало законної сили 18 лютого 2014 року, тоді як із заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся лише 08 липня 2026 року, пропустивши встановлений законом трирічний строк.
Вважає, що відповідно до частини третьої статті 424 ЦПК України зазначений строк є присічним та не підлягає поновленню незалежно від поважності причин його пропуску. Тому доводи скаржника про те, що про нововиявлені обставини йому стало відомо лише у 2026 році, не мають правового значення.
Встановлення такого строку спрямоване на забезпечення принципів правової визначеності та остаточності судових рішень, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за заявою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Трача В.І., які доводи апеляційної скарги підтримали, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Водночас пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
Частиною третьою статті 424 ЦПК України прямо передбачено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Отже, процесуальний закон встановлює два часові обмеження для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами: тридцятиденний строк, перебіг якого пов`язаний із моментом, коли особа дізналася або могла дізнатися про відповідні обставини, та граничний трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили, який є присічним і поновленню не підлягає.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2023 року у справі №554/1494/16-ц, зазначивши, що недотримання умови щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в межах трьох років з дня набрання рішенням законної сили є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Цей строк є присічним, а тому поновленню не підлягає.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №261/4637/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі №753/11003/13-ц та від 25 січня 2023 року у справі №2-1014/98.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року у справі №607/16055/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 .
Вказане рішення набрало законної сили 18 лютого 2014 року після його залишення без змін судом апеляційної інстанції.
Із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся 08 липня 2026 року, тобто після спливу встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку, який закінчився 18 лютого 2017 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявнику стало відомо про існування нововиявлених обставин лише після отримання його представником 30 червня 2026 року судових рішень у справі №607/14002/14-ц, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Наведені обставини могли б мати значення для визначення початку перебігу тридцятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, однак не впливають на перебіг встановленого частиною другою цієї статті трирічного строку.
Посилання скаржника на положення статті 127 ЦПК України також є безпідставними, оскільки можливість поновлення процесуального строку за наявності поважних причин його пропуску не поширюється на строки, щодо яких законом прямо встановлено заборону поновлення.
Тому суд першої інстанції, встановивши факт звернення із заявою поза межами присічного трирічного строку, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження без оцінки поважності причин його пропуску.
Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції порядку розгляду заяви у зв`язку з вирішенням питання про відкриття провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Згідно з частиною четвертою статті 427 ЦПК України після відкриття провадження суддя призначає дату, час і місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
Таким чином, вирішення питання про відкриття провадження є окремою процесуальною стадією, яка передує розгляду заяви по суті та не вимагає проведення судового засідання з викликом учасників справи.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 листопада 2024 року у справі №182/63/21, відповідно до якої розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті здійснюється після відкриття відповідного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Натомість вирішення питання про відкриття провадження є попередньою процесуальною стадією, для якої положення статті 427 ЦПК України не передбачають обов`язкового проведення судового засідання.
Оскільки суд першої інстанції встановив наявність передбаченої законом підстави для відмови у відкритті провадження, необхідності призначати судове засідання для вирішення питання про поважність причин пропуску строку не було.
При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлення законодавцем граничного строку для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямоване на забезпечення принципу правової визначеності, складовою якого є остаточність судового рішення.
За змістом правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 грудня 2023 року у справі №554/1494/16-ц, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не може використовуватися для необмеженого в часі перегляду остаточних судових рішень, оскільки це суперечило б принципу правової визначеності.
З огляду на те, що встановлений законом трирічний строк для подання заяви про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року сплив 18 лютого 2017 року, а ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою лише 08 липня 2026 року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
За наявності зазначеної процесуальної перешкоди підстав для дослідження обставин, на які заявник посилається як на нововиявлені, та перевірки їх істотності для вирішення спору немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та не дають підстав для її скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
На підставі наведеного і керуючись статтями 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трача Віктора Івановича - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.