КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/8006/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа №752/17772/25
08 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Музичко С.Г.
- Сушко Л.П.
при секретарі - Козачук А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмили Василівни на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Данілової Т.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 а на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за договором № 448902-КС-003 про надання кредиту від 09.11.2024 року у загальному розмірі 159 250,00 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 77 000,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 250,00 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес позика" (ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 448902-КС-003 від 09.11.2024 року про надання кредиту в розмірі 159 250,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Савченко Людмила Василівна подала апеляційну скаргу в загальному порядку, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати заочне рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" у повному обсязі.
В окремо поданому клопотанні представник відповідача адвокат Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмила Василівна просить зупинити провадження у справі № 752/17772/25 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у військовий стан, із долученням довідки форми 5 № 4989 від 31.07.2026 року, копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 26.10.2011 року.
В обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі зазначає, що відповідач у справі ОСОБА_5 перебуває на військовій службі в лавах Збройних сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв?язку з воєнною агресією російської федерації проти України. Вказане є підставою для зупинення апеляційного провадження у справі (пункт 2 частина перша статті 251 ЦПК України, пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).
У письмових запереченнях на клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" адвокат Покрищук Антон Вікторович просить суд не зупиняти провадження у справі та здійснювати надалі судовий розгляд посилаючись на те, що самі по собі довідки, листи, виписки про перебування особи на військовій службі у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження по справі.
До того ж, відповідач у справі не позбавлений права діяти в апеляційному суді через свого представника, який є залученим до участі в розгляді справи, так як і не позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке підтримала в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Савченко (дошлюбне прізвище Войтович ) Людмила Василівна, та заперечення сторони позивача проти клопотання, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Основні засади забезпечення національної безпеки і оборони держави визначені Конституцією України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися, як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Тобто, це є обов`язок суду, а не право зупинити провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення, Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини, тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Відповідач у справі ОСОБА_5 додав до клопотання про зупинення провадження у справі довідку № 4989 від 31.07.2026 року, яка засвідчує, що солдат ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 оперативно-тактичного з?єднання - 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 23 липня 2026 року по теперішній час; військовий квиток серії НОМЕР_2 від 26.10.2011 року.
Указані докази перебування у складі віськового формування, яке у період воєнного стану діє у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, відповідач ОСОБА_5 надав до суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що це перешкоджає здійсненню ним належного судового захисту своїх інтересів та відновленню його порушеного права.
З урахуванням наведеного та редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, у суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (див.: пункти 73, 96, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
Указана норма є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.
Колегія суддів апеляційного суду ураховує, що обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця, як учасника цивільного процесу. Застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто, ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин, прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
Тобто, якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
На вказаному наголошено, зокрема, у пунктах 102-105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
При цьому у пунктах 107, 108 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду. Проте, в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.
Такого клопотання від військовослужбовця ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, а зупинення апеляційного провадження є імперативною вимогою процесуального закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмили Василівни та зупинення апеляційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Колегія суддів наголошує, що у разі припинення існування обставин, які викликали необхідність зупинення апеляційного провадження у справі (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України), чи у разі повідомлення ОСОБА_6 ем про свій намір та можливість продовжити розгляд справи, апеляційне провадження у справі буде поновлено.
Частиною другою статті 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 251, статтею 381 ЦПК України, суд-
у х в а л и в:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмили Василівни про зупинення апеляційного провадження задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмили Василівни на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Данілової Т.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: