КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/12894/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 760/1740/23
15 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Д`яченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бай Сергія Едуардовича на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Букіної О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про участь у вихованні дітей,-
в с т а н о в и в:
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість по аліментам за договором про участь у вихованні дітей від 06 листопада 2015 року в сумі 236 000,00 грн; пеню в розмірі 227 840,00 грн, 3% річних у розмірі 17 209,68 грн, інфляційну складову суми заборгованості у розмірі 90 987,44 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 06 листопада 2015 року сторони уклали між собою договір про участь у вихованні дитини, яким врегулювали питання утримання їхнього спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з пунктом 2 зазначеного договору, батько - ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати щомісячні аліменти в розмірі 4000 грн до 18 числа кожного місяця, починаючи з дня укладення договору і до досягнення сином повноліття, а у разі продовження навчання - до закінчення навчального закладу. Отримувач: ПАТ «Альфа-Банк». МФО 300346. Код ЄДРПОУ 23494714. Рахунок для поповнення: 2924701. Призначення платежу: сплата аліментів. картковий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_4 .
Згідно з випискою ПАТ «Альфа-Банк», відповідач не виконував свої зобов`язання з березня 2018 року по січень 2023 року, унаслідок чого утворилася заборгованість за 59 місяців. Підстави невиконання умов договору відповідачем відсутні.
Таким чином, відповідач порушив умови договору від 06.11.2015, у зв`язку з чим з останнього підлягає стягненню вищенаведена заборгованість.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по аліментам за договором про участь у вихованні дітей від 06 листопада 2015 року в сумі 236 000,00 грн; пеню у розмірі 227 840,00 грн; 3% річних у розмірі 17 209, 68 грн, інфляційну складову суми заборгованості у розмірі 90 987,44 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 5 720,37 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свого обов`язку зі сплати аліментів в обумовлені договором порядок, розмір і строки не виконав, допустив несвоєчасність сплати платежів та не у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду у відповідача утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 236 000 грн у період з 18 березня 2018 року по 20 січня 2023 року, що підтверджується розрахунком наявним в матеріалах справи, яка підлягає стягненню з відповідача, як така, що не спростована останнім.
У зв`язку з порушенням взятих на себе за договірних зобов`язань, відповідач також має сплатити на користь позивача пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення сплати аліментів ( п. 8 Договору), яка згідно наданого позивачем розрахунку та перевіреного судом за період з 18.03.2018-20.01.2023 становить у розмірі 227 840,00 грн.
Вказаний розмір пені не перевищує розмір заборгованості по аліментам та узгоджується з вимогами ст. 196 СК України.
Оскільки правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них розповсюджується відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Надані стороною позивача розрахунки заборгованості по сплаті 3% річних та інфляційних втрат перевірені судом та не спростовані відповідачем.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 02 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бай С. Е. подав через підсистему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що з травня 2016 року по березень 2020 року сторони спору (Позивач та Відповідач) проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , а згодом в спільно придбаній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 31944034 (міститься в матеріалах справи).
03 березня 2020 року відповідач за згоди позивачки разом із сином виїхав до Королівства Іспанії і перебував там із сином удвох близько півроку. Вказана обставина підтверджується листом від 31.05.2023 року № 91-25655/18/23, згодою позивачки на виїзд дитини (нотаріальна заява від 17.02.2020 р.), договором оренди житла в Королівстві Іспанії, документами про вступ дитини до школи, пропискою за місцем оренди квартири (міститься в матеріалах справи).
29 серпня 2020 року Відповідач разом з дитиною повернулися в Україну та виконуючи свій батьківський обов`язок він забезпечив сина належним житлом, а саме орендував квартиру у АДРЕСА_3 де облаштував сину власну дитячу кімнату. Дитина проживала там разом із Відповідачем до грудня 2022 року, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 07.06.2022 року, оцінкою потреб сім`ї в якому зазначено, що мати дитини проживає за кордоном (ОАЕ), участі у вихованні дитини не приймає, батьком створені усі умови для проживання та виховання, потреби дитини задовольняє батько.
Відповідач самостійно повністю забезпечував матеріально дитину в спірний період часу про, що окрім іншого свідчать і квитанції про оплату лікувальних послуг, гуртових занять.
Варто відзначити і відповідну поведінку позивачки, яка 4 роки і 10 місяців не вживала жодних дій по стягненню аліментів за договором, що пояснюється тим, що вона знала, що саме відповідач утримував дитину, а тому не мала права заявляти вимоги на спірні кошти за спірний період. Інших пояснень просто немає.
Отже, встановивши, що дитина проживала з відповідачем та при наявності беззаперечних об`єктивних доказів утримання ним дитини, суд дійшов помилкового висновку про наявність у нього аліментних зобов`язань, які передбачені укладеним з позивачкою договором.
07 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 адвоката Хороших В.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги.
В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Бай С.Е., який підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Хороших В.П. в судодвому зазасіданні в режимі відеооконференції проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 24 жовтня 2013 року, актовий запис №3320.
06.11.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про участь у вихованні дітей, що посвідчений 06.11.2015 Бондаруком О.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №935, яким урегульовано права і обов`язки Сторін по утриманню та вихованню спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У пункті 2 Договору сторони визначили, що на утримання сина ОСОБА_3 батько зобов`язується сплачувати аліменти в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно до 18 (вісімнадцятого) числа кожного місяця. починаючи від дня укладення цього договору до досягнення сином повноліття (18 років). А у випадку навчання сина - ОСОБА_3 в вищому навчальному закладі денної форми навчання, сплачувати зазначені аліменти до закінчення навчання за такими реквізитами: Отримувач: ПАТ «Альфа-Банк». МФО 300346. Код ЄДРПОУ 23494714. Рахунок для поповнення: НОМЕР_2 . Призначення платежу: сплата аліментів. картковий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 5 цього Договору, кожна сторона зобов?язується виконувати обов?язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов?язків. Сторона, що порушила зобов?язання за цим договором, повинна усунути ці порушення.
Згідно з пунктом 6 Договору, за домовленістю Сторін проводити індексації аліментних виплат, в зв?язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму у разі зміни матеріального та/або сімейного стану, погіршення здоров?я будь-якої зі Сторін, до Договору можуть бути внесені зміни або доповнення шляхом укладення додаткового нотаріально посвідченого договору
У п. 7 Договору зазначено, що у разі невиконання Стороною 2 своїх обов?язків за цим Договором, аліменти, вказані в п. 2 цього Договору, з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Пунктом 8 Договору, передбачено, що у разі прострочення виконання умов цього Договору щодо сплати аліментів, передбачених п. 2 цього Договору, Сторона 2 сплачує на користь Сторони 1 згідно зі статтею 196 СК України неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ч.1 ст.189 СК України).
Відповідно до частини першої статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з частиною другою статті 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі № 362/4462/16-ц, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
У свою чергу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі № 362/4462/16-ц, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Враховуючи наведене, встановивши, що відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати аліментів, обумовленого укладеним між сторонами договором, тобто порушив взяті на себе договірні зобов`язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з нього заборгованості по аліментам, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Посилання заявника на те, що у період з березня 2020 року по грудень 2022 року дитина перебувала на утриманні відповідача, не свідчить про належне виконання останнім зобов`язань, передбачених укладеним між сторонами договором про сплату аліментів.
Відповідно до умов договору про сплату аліментів, реєстраційний № 935 від 06.11.2015, ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у фіксованому розмірі 4000 грн щомісячно. Договором визначено реквізити для перерахування коштів: Отримувач - ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, рахунок для поповнення НОМЕР_2 , картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_2 . Призначення платежу: «сплата аліментів»
Інших умов виконання зобов`язань договором не передбачено. Доказів зміни умов договору або способу виконання зобов`язання сторонами не надано.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бай Сергія Едуардовича залишити без задоволення.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року
Головуючий: Судді: