№ 201/9391/25
провадження 2/201/766/2026
УХВАЛА
14 жовтня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді Антонюка О.А.
з секретарем Могиліною Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування - служба в справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 29 липня 2025 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання, розглядаються клопотання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.
Ухвалою суду за клопотанням сторони позивача залишені без розгляду вимоги позову про позбавлення батьківських прав і про призначення опікуна.
В судове засідання від ОСОБА_3 (мати відповідача) надійшло клопотання про притягнення її до участі в справі в якості третьої особи, оскільки вимоги позову можуть торкатися інтересів вказаної особи в такій якості: вона виховує і утримує неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , це син її сина ОСОБА_2 , який служить в ЗСУ і пропав безвісти, саме вона може захистити інтереси цієї дитини, стосовно якого позивач заявив вимоги про позбавлення батьківських прав і призначення опікуна, стягнення аліментів, рішення може вплинути на її та дитини права, вона, на її думку, може мати безпосереднє відношення до вказаного в позові спірного питання і розгляд справи можливий саме за участю цієї особи.
Представник позивача і сам позивач заперечували проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його безпідставним, спробою затягнути розгляд справи.
З`ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити, оскільки позивач заявив вимоги саме до відповідача ОСОБА_2 і вказав конкретну третю особи, яка має безпосереднє відношення до спірного питання і предмету спору, заявлені особи мають опосередковане відношення до спору сторін і не позбавлені можливості заявити свої самостійні вимоги в цьому чи іншому провадженні або позові, в них може бути предмет спору і коло доказів іншими, правовідношення охоплювати права та обов`язки інших сторін, а не заявника; вимоги заявлені саме стосовно певної конкретної обставини та предмету і сторони та учасники спору вже визначені; з огляду на це права вказаних осіб в цьому судовому засіданні не можуть бути охоплені вимогами позову і предметом спору (а сторони і треті особи повинні бути пов`язані саме предметом спору і позовом саме цього позивача), а отже і підстав для притягнення вказаної особи до участі в розгляді цієї справи немає.
Крім того, вирішення вказаного питання можливе лише на стадії підготовчого засідання або до першого судового засідання при слуханні справи по суті. На даний час підготовче засідання вже пройшло і проведено, закрите, перше засіданні по суті також пройшло. Отже правових підстав для задоволення вказаного клопотання немає.
Також заявником ставиться питання про залучення до участі в справі прокурора на виконання вимог ч. 6 ст. 56 ЦПК України.
Суд вважає за можливе відмовити в задоволенні і цього клопотання, оскільки вказана норма передбачає участь прокурора в справах про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна, а в цій справі таких позовних вимог немає і позивач не ставить питання про позбавлення відповідача батьківських прав, призначення опікуна і інш..
Таким чином, вказане клопотання не основане на законі і не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Ця справа може бути пов`язана з іншими питаннями і спорами сторін, іншими правовідносинами чи справами в цьому чи іншому суді, але це не означає їх залучення до участі в справі та/або об`єднання в одне провадження.
Поставлене питання не тягне за собою обов`язок залучення вказаної особи для участі в розгляді справі, вимоги (конкретні чи опосередковані) до вказаної особи не заявлені, відносини сторін урегульовані законом, з огляду на заявлене клопотання, предмет спору, докази, об`єкти дослідження і інш. різні, переконливих і основаних на законі доказів на підтвердження вказаних клопотань суду не надано, в справі достатньо матеріалів, що свідчать про можливість та необхідність участі в розгляді справи саме сторін та вже залучених осіб.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
При таких обставинах суд вважає, що клопотання не ґрунтується на вимогах закону, тому в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 49, 52-54, 182, 222, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про притягнення її до участі в справі в якості третьої особи на боці відповідача по цивільній справі про стягнення аліментів відмовити.
В задоволенні клопотання про залучення до участі в справі прокурора відмовити.
Ухвала набрала законної сили 14 жовтня 2026 року.
Ухвала згідно ЦПК України окремо від рішення оскарженню не підлягає.
Суддя -