Справа № 214/2168/25
4-с/214/27/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ковтун Н.Г.
секретаря Фартушної Є.К.
за участі стягувача ОСОБА_1 (дистанційно)
представника стягувача ОСОБА_2 (дистанційно)
представника ДВС Фелдеші А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на дій державного виконавця Саксаганського віділу державної виконавчої служби в м. Кривому Рогу Криворізького районного Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця зазначила, що на примусовому виконанні Саксаганського ВДВС перебуває виконавче провадження № 80375164 з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина.
Під час виконання розрахунку заборгованості по аліментам станом на 1.03.2026 р., на думку заявника, державним виконавцем були враховані платежі, які не є аліментам.
На підставі викладеного просить:
визнати неправомірними дії виконавця щодо проведення розрахунку;
-скасувати розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні
-зобов`язати державного виконавця здійснити новий розрахунок, в який не вносити платежі, у яких відсутня пряма вказівка на сплату аліментів або погашення заборгованості.
В судовому засіданні стягувач та її представник скаргу підтримали, надали уточнені пояснення та вказали на те, що на виконання судового наказу від 19.032025 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 стягненню аліменти з боржника ОСОБА_3 в розмірі 14 частини. Боржник надав виконавцю документи що переказу коштів, які включені у розрахунок заборгованості по аліментів, однак частин6а цих переказів переводились боржником на прохання дітей для їх потреб: купівлю кросівок, шкільне приладдя, відпочинок, їжу. Ці суми внесені в розрахунок безпідставно. Аліментами є лише перекази 14.03.2025, 14.04.2025, 15.05.2025, 13.06.2025, 18.07.2025 по 20500 грн, 14.08.2025 - 20 000 грн, 19.09.2025 - 19500 грн.
Усі інші перекази не є аліментами та враховані безпідставно, тому просить скаргу задовольнити.
Крім цього провадження, є інше рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/8 частини на утримання іншого сина. Це рішення також примусово виконується.Боржник до суду не з`явився, письмових звернень до суду не надав
Державний виконавець Фелдеші А зі скаргою не погодилась та вказала на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу, боржником були надані платіжні документи про переказ коштів з позначенням "виплата аліментів, виплати на утримання дітей", які були зараховані як добровільно сплачені аліменти з часу набрання рішення законної сили до моменту відкриття виконавчого провадження, з врахуванням розміру заробітку боржника та верхньої межі щомісячних нарахувань. Усі суми були підсумовані та рознесені по місячно, відповідно від розрахунку аліментів на кожний місяць окремог. Дані відомості були відображені у Розрахунку. з яким не погоджується стягувач.Крім того, у виконавчій служби перебуває на виконання інше судове рішення про стягнення аліментів в розмірі 18 частині на іншу дитину, тому квитанції за період з листопада 2025 рок віднесені в інше виконавче провадження.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами скарги, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в саксаганському ДВС знаходиться виконавче провадження 80375164 щодо виконання су3дового наказу від 19.03.2025 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в розмірі /4 частини заробітку, починаючи з 18.03.2025. 6.03.2026 року держвиконавцем винесена Постанова про звернення стягнення на заробітну плату. 13.03.2026 боржником ОСОБА_5 державному виконацю надана заява про долучення до матеріалів виконавчого провадженя довідки про доходи та квітанцій про сплату ним аліментів на окристь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 за період з 14.03.2025 по 7.10.2025 на суму 156700 грн для здійснення перерахунку заборгованнгості..
Державним виконавцем Фелдеші А. здійснено Розрахунок заборгованності з березня 2025 по лютий 2026, куди включені усі сплачені боржником суми, зхдійснено розраунок платежів за кожним місяцем, про що листом повідомлено стягувача.
Боржник, на підтвердження перерахування аліментів надав квитанції про карткові перекази ОСОБА_1 сум з позначенням призначення платежу: "виплата аліментів,, на утримання дітей, виплата аліментів на утримання",
Стягувач не заперечує, що отримувала в ці місяці суми , однак вважає, що частина цих, які менше ніж 19500 грн є переказами на прохання дітей та їх витрати під час відпочинку, купівлю кросівок. приладдя, тому ці суми не можуть включені в розрахунок аліментів.
Суд не вбачає в таких діях державного виконавця порушення прав стягувача , оскільки такі дії вчинені в межах Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Відповідно до пункту 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Суд вважає релевантним застосування у даних правовідносинах висновки Верховного суду а саме:
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 545/1241/20 (провадження № 61-11846св24) зазначено, що: «35. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 на обґрунтування доводів скарги послався на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дітей, сплачених на банківську картку стягувача ОСОБА_2 та на банківську картку сина ОСОБА_1. Боржник звертав увагу суду на те, що грошові перекази були здійснені з метою виконання обов`язку з утримання дітей з частковою позначкою «аліменти». 36. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій порушили частину третю статті 195 СК та частину восьму статті 71 Закону № 1404-VIII (див. пункт 27). 37. В порушення статей 30-35 ЦК та статті 179 СК (див. пункти 31-34) суди не врахували, що з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. 38. Поряд із цим встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що ОСОБА_1 здійснив перерахування коштів по сплаті аліментів на рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_1. 39. Зокрема, платіжна інструкція Р24А[номер приховано]С2960 (а.с.38) містить інформацію про переказ коштів в сумі 1100 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти; платіжна інструкція Р24А850295162С46516 (а.с.42) містить інформацію про переказ коштів в сумі 11200 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти. 40. Вказані суми (див. пункт 39) повинен був врахувати державний виконавець при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. 41. Інші платіжні інструкції (а.с.35-37, 39-41) посилання на аліменти у призначенні платежу не містять. 42. Таким чином суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права. […] 46. Проте скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі платіжні інструкції, на які посилається скаржник, підтверджують перерахування коштів як аліментів (див. пункти 39-41)».
Постанова від 05 серпня 2025 року справа № 390/2379/24 щодо визначення призначена платежу з врахуванням позначки щодо його призначення.
Суд звертає увагу, що кошти були перераховані на рахунок стягувача боржником, усі перекази мали позначку цільового призначення.
Питання їх витрат не є предметом судового розгляду в даному провадження, але суд зазначає , що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс)).
Розпорядження аліментами за цільовим призначенням є гарантією реалізації права дитини на належне утримання. Особа, на ім`я якої виплачуються аліменти, зобов`язана використовувати їх виключно в інтересах дитини, зокрема на харчування, одяг, взуття, медичне обслуговування, здобуття освіти, всебічний розвиток та створення гідних умов життя.
Відтак суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 260, 353, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , в особі представника Самородової О.П. на дій державного виконавця Саксаганського віжджіду державної виконавчої служби в м. Кривому Рогу Криворізького районногу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управлінн юстиції (м. Дніпро) про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.
Суддя: Н.Г.Ковтун