Справа № 761/32601/24
Провадження № 6/761/868/2026
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві подання приватного виконавця Пилипчука Віталія Григоровича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку та в якому зареєстрована дитина, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
02.10.2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки заочне рішення суду наразі оскаржується.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
07.10.2026 року від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Також заявник подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі". Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Відповідно до роз`яснень, які надані у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.
Таким чином, визначаючи наявність передбачених вказаною статтею підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються умов від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.08.2021 року у справі №185/446/18 Верховний суд зазначив: "Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України). Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі. У справі, що переглядається, апеляційний суд не звернув увагу на те, що зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі. За таких обставин підстави для зупинення провадження згідно пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України відсутні. Тому апеляційний суд зробив неправильний висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі".
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що виконання рішення суду не зупинено в установленому законом порядку, а отже, саме по собі апеляційне оскарження не перешкоджає здійсненню виконавчого провадження та розгляду процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, суд вважає клопотання ОСОБА_2 необгрунтованим, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 251, 355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА