Справа № 558/376/26
номер провадження 2-др/558/4/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року селище Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
одноособово суддя Олексюк А. О.,
секретар судового засідання Хом`як О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Садового Миколи Вікторовича, про ухвалення додаткової ухвали та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, про визнання недійсною заяви про відмову від заповіту та спадщини, скасування свідоцтва на спадщину,
у с т а н о в и в:
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Садовий М. В. звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткову ухвалу у цивільній справі № 558/376/26, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн.
Свою заяву представник відповідачки мотивує тим, що ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2026 року закрито провадження у цивільній справі № 558/376/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, про визання недійсною заяви про відмову від заповіту та спадщини, скасування свідоцтва на спадщину, - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК УКраїни, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Питання розподілу судових витрат, пов`язаних з оплатою відповідачкою ОСОБА_1 послуг адвоката, зазначеною ухвалою суду, вирішено не було.
Інтереси відповідачки ОСОБА_1 у справі представляв адвокат Садовий М. В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 132 від 04 вересня 2026 року, за яким ОСОБА_1 сплачено адвокату грошову винагороду (гонорар) у загальному розмірі 12 000 грн., а саме: за надання правової консультації - 1000 грн., за складання відзвиву на позовну заяву - 6000 грн., за представництво інтересів у суді першої інстанції - 5000 грн.
Оскільки провадження у справі закрито 23 вересня 2026 року у зв`язку з відмовою позивача від позову, а докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу подаються в межах, встановленого законом п`ятиденного строку, то підстави для відмови у стягненні таких витрат відсутні.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Садовий М. В. звернувся до суду з заявою про розгляд заяви про ухвалення додаткової ухвали та стягнення витрат на професійну правничу допомогу без участі відповідачки та його, як представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.
Позивач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні вимог заяви відповідачки про ухвалення додаткової ухвали щодо стягнення з нього витрат, понесених ОСОБА_1 на правову допомогу в розмірі 12 000 грн.
Так, позивач ОСОБА_2 вважає, що відповідачкою по справі до заяви про ухвалення додаткової ухвали та стягнення витрат на професійну правничу допомогу не долучено та не надано суду договір про надання правничої допомоги № 132 від 04 вересня 2026, який вказаний в заяві. Разом з тим, згідно матеріалів цивільної справи № 558/376/26 адвокат Садовий М. В., відповідно до ордера серії ВК № 12364 від 28.07.2026 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правничої допомоги № 156 від 28.07.2026 приймав участь в судових засіданнях у Демидівському районному суді Рівненської області. Також до суду відповідачем не подано акт виконаних робіт, надання послуг.
На підвтердження, понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 46 без дати з зазначенням "прийнято від Голянтус О. В. 12000 грн., підстава: надання правничої допомоги. Квитанція до прибуткового касового ордеру № 46 без дати оформлена з грубим порушенням законодавства.
Прибутковий касовий ордер складається в момент фактичного надходження коштів до каси, однак ОСОБА_1 не могла внести готівку в касу адвоката Садового М. В., оскільки вона перебуває за межами України в Польщі вже тривалий час.
Таким чином, подані до заяви відповідача документи, є недопустимими доказами, не свідчать про реальність здійснення операцій.
Окрім того, позивач зазначив, що він є пенсіонером та має на утриманні повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Навчально-науковому інституті будівництва, архітектури та дизайну Національного університету водного господарства та природокористування на денній формі навчання.
Позивач просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши заяву про ухвалення додаткової ухвали та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та докази подані стороною для її обгрунтування, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат відповідачкою до заяви додано наступні докази: довідка про оплату правничої допомоги від 23.09.2026 № 145, квитанція до прибутового касового ордера № 46. Також в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Садовим М. В. та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю адвоката Садового М. В., що підтверджують повноваження адвоката як представника інтересів відповідачки відповідно до ч. 4 ст.62 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частин 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення строною певних обставин, які мають значення до справи, дії сторони щодо досудового врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Беручи до уваги позицію сторони позивача, яка викладена письмово в заяві ( а.с.83) та підтримана позивачем під час розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також позицію сторони відповідача, викладену в заяві про ухвалення додаткової ухвали про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та письмових поясненнях (а. с.75, 97- 99), суд дійшов висновку про наявність законних підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу. Стороною відповідача у відзиві зазначено розмір витрат на правничу допомогу, яку він просив стягнути з позивача в разі розгляду справи судом, представником відповідачки заявлено про намір стягнути витрати на правничу допомогу в підготовчому судовому засідання при вирішенні питання про закриття провадження у справі за відмовою позивача від позову, а також у п`ятиденний строк після постановлення ухвали подано заяву та докази щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат з врахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений представником відповідачки розмір витрат на правничу допомогу, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат відповідачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката Садового М. В. до 5 000 грн, оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для відповідачки ОСОБА_1 , яка змушена була залучити адвоката для надання професійної правничої допомоги. При цьому суд враховує те, що по даній справі було проведено лише два засідання в підготовчому судовому засіданні з участю адвоката Садового М. В., в одному з яких позивачем подано заяву про відмову від позову та винесено ухвалу суду про закриття провадження у справі за відмовою позивача від позову. Адвокатом подано відзив у справі. При цьому суд також враховує тривалість судових засідань, яка була незначною, обсяг виконаної роботи адвокатом під час даних судових засідань.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним компенсувати частково відповідачці ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу шляхом стягнення їх з позивача ОСОБА_2 в розмірі 5000 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 246, 260, 270, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Садового Миколи Вікторовича, про ухвалення додаткової ухвали та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, про визнання недійсною заяви про відмову від заповіту та спадщини, скасування свідоцтва на спадщину.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) 5000 ( п`ять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Алла ОЛЕКСЮК