Справа № 420/425/26
УХВАЛА
15 жовтня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., отримавши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 26.11.2024 р., з 01.01.2025 р., з 01.03.2025 р., з 01.12.2025 р. максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 26.11.2024 р. без обмеження максимальним розміром та з 01.01.2025 р., з 01.03.2025 р., з 01.12.2025 р. без обмеження її розміру відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 р. № 4059-ІХ та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" без застосування коефіцієнтів до суми перевищення його пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат; в решті позовних вимог відмовлено.
12.10.2026 р. позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі, в якій вказав, що 01.10.2026 р. відповідачем виконано рішення суду та розмір пенсії склав 36867,33 грн. Однак, 06.10.2026 р. позивач отримав пенсію у розмірі 25950 грн. Просить ухвалити додаткове рішення та вказати "виплачувати щомісяця в повному обсязі пенсію".
За змістом ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки рішення у даній справі ухвалено в порядку письмового провадження, то і заяву про ухвалення додаткового рішення суд вважає за можливе розглянути в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Законодавець зазначає, що вказана стаття передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Отже, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою ст.252 КАС України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд зазначає, що в межах позовних вимог у справі № 420/425/26 розглядалися вимоги щодо протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у зв`язку з тим, що при проведенні індексацій відповідно до вимог Постанов КМУ № 713 від 14.07.2021 р. в сумі 3402,48 грн., № 148 від 16.02.2022 р. в сумі 1500 грн., № 168 від 24.02.2023 р. в сумі 1500 грн., № 185 від 23.02.2024 р. в сумі 1500 грн., № 209 від 25.02.2025 р. в сумі 1500 грн. відповідач обмежив максимальний розмір пенсії і починаючи з 25.02.2025 р. щомісяця недотримує пенсію в розмірі 9402,48 грн.; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області результати перерахунків пенсії від 01.02.2025 р. та 01.03.2025 р., у зв`язку із Постановами КМУ № 713 від 14.07.2021 р. в сумі 3402,48 грн., № 148 від 16.02.2022 р. в сумі 1 500 грн., № 168 від 24.02.2023 р. в сумі 1500 грн., № 185 від 23.02.2024 р. в сумі 1500 грн., № 209 від 25.02.2025 р. в сумі 1500 грн. включити в розмір пенсії позивача з 25.02.2025 р. і виплачувати щомісяця 9402,48 грн. без обмеження максимального розміру пенсії; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у тому, що при проведенні перерахунку пенсії від 19.11.2025 р., у зв`язку з рішенням суду № 420/16367/25 2000 грн. не були включені в розмір пенсії, оскільки відповідач обмежив її максимальний розмір; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області результати перерахунку пенсії від 19.11.2025 р. у зв`язку із виконанням рішення суду № 420/16367/25 включити в розмір пенсії позивача і щомісяця проводити доплату в сумі 2000 грн. без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 19.11.2025 р.
Так, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд задовольнив в позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 26.11.2024 р., з 01.01.2025 р., з 01.03.2025 р., з 01.12.2025 р. максимальним розміром та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 26.11.2024 р. без обмеження максимальним розміром та з 01.01.2025 р., з 01.03.2025 р., з 01.12.2025 р. без обмеження її розміру відповідно до ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 р. № 4059-ІХ та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" без застосування коефіцієнтів до суми перевищення його пенсії понад 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат; в решті позовних вимог відмовлено.
При ухваленні рішення від 24.04.2026 р. судом надано оцінку всім заявленим позивачем позовним вимогам та такі висновки зазначено у мотивувальній частині рішення.
Твердження позивача у заяві зводяться лише до зміни формулювання резолютивної частини рішення, що не є підставою для винесення додаткового рішення.
Окрім того, питання правомірності застосування відповідачем обмеження максимальним розміром з 01.10.2026 р. не було предметом заявлених позовних вимог та не входило до предмета доказування у справі № 420/425/26, а тому суд позбавлений можливості надавати оцінку таким діям у межах цього провадження.
Так, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
При цьому, задоволення позовної вимоги в інший спосіб, ніж просив позивач, не може бути підставою для ухвалення щодо такої вимоги додаткового рішення.
Проаналізувавши вищевказані норми процесуального права та обґрунтування поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавцем чітко визначені підстави для ухвалення додаткового судового рішення, а наведені позивачем підстави не передбачені ст.252 КАС України.
Таким чином, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
За приписами ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмови в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст.248, 252 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/425/26.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко