Справа № 127/22676/26
Провадження № 2/127/6200/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Позовна заява мотивована тим, що 15.05.2015 року між сторонами у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області був зареєстрований шлюб, актовий запис № 950. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилось двоє синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 року у справі № 127/22832/16-ц шлюб між сторонами було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27.10.2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 27.10.2016 року і до досягнення дітьми трьох років. Вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні, проте відповідач не сплачує аліменти, в результаті чого станом на 01.06.2026 року в нього виникла заборгованість у розмірі 655992,61 грн. На підставі вказаної суми загальний розмір пені становить 6768928,29 грн. Однак, враховуючи те, що сума пені не може перевищувати розмір самої заборгованості, тому розмір пені зменшено до 655991,61 грн. Оскільки постановою державного виконавця від 16.06.2026 року, через наявність заборгованості зі сплати аліментів понад три роки, на боржника накладено штраф у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 327996,30 грн, з урахуванням положень абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені, який підлягає стягненню становить: 655992,61 грн - 327996,30 грн = 327996,31 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила:
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 327996,31 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такі відзиви. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом за останнім зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Судова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
На виконання вимог ухвали суду представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 надіслав суду пояснення, згідно з якими порушення встановленого порядку сплати аліментів за рішенням суду є неприйнятним. Проте, на думку представника, остаточне рішення суду повинно ґрунтуватись на лише винній поведінці одного з батьків, який свідомо нехтує своїми обов`язками відносно дитини та документального доведення його вини. Просив врахувати викладені в письмових поясненнях доводи при постановці остаточного рішення.
Представник третьої особи Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління МЮ України надіслав суду додаткові пояснення, відповідно до яких на виконання ухвали про відкриття провадження у справі від 15.07.2026 року, надсилає витребувані копії матеріалів виконавчого провадження. Проти позовних вимог не заперечив.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10 на звороті, 11).
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 року у справі №127/22832/16-ц, яке набрало законної сили 31.01.2017 року:
- шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 15.05.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №950 - було розірвано;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27.10.2016 року і до досягнення дітьми повноліття;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 27.10.2016 року і до досягнення дітьми трьох років (а.с. 11 на звороті- 12).
На підставі вказаного рішення суду 09.02.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист №127/22832/16-ц, в частині стягнення аліментів на утримання дітей (а.с. 13).
Вказане рішення суду (в частині стягнення аліментів на дітей) було звернуто до примусового виконання та на підставі виконавчого листа №127/22832/16-ц відкрито виконавче провадження №53689589 (а.с. 14).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по вказаному вище виконавчому провадженню вбачається, що за період з 27.10.2016 року по 31.05.2026 року станом на 01.06.2026 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів на дітей становить 655992,61 грн. (а.с. 70, 71).
Слід відзначити, що під час здійснення виконавчого провадження, через наявність заборгованості зі сплати аліментів, було винесено ряд постанов про: арешт коштів боржника від 03.02.2022 року, 23.03.2026 року, 27.05.2026 року (а.с. 15, 16, 17), встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 03.02.2022 року (а.с. 18), встановле6ня тимчасового обмеження у праві полювання від 16.06.2026 року (а.с. 19), встановлення тимчасового обмеження у праві у праві користування вогнепальною зброєю від 16.06.2026 року (а.с. 20), встановле6ня тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 03.02.2022 року (а.с. 21), накладення штрафу від 16.06.2026 року (а.с. 22).
Разом з тим, згідно з відомостями з Державної податкової служби у боржника з 2023 року обліковують доходи (а.с. 51-52) та він наразі проходить військову службу (а.с. 72, 73), а тому суд вважає, що він мав можливість сплачувати аліменти.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) +(An х 1% х Qn), де:
р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.
При цьому, відповідач не підтвердив жодними доказами, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин чи існували поважні причини несплати аліментів.
Отже, у суду є всі підстави вважати, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Позивачем наведено розрахунки пені на заборгованість зі сплати аліментів на дітей (виходячи з періоду виникнення боргу по аліментах) та розмір пені становить 6768928,29 грн. (а.с. 4-6), проте розмір визначено з врахуванням абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України, тобто 327996,31 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
Судом встановлено, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за рішенням суду, виникла заборгованість зі сплати аліментів, тому має місце наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 пені, передбаченої статтею 196 СК України.
Тому, з урахуванням наведеного вище, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в розмірі 3279,96 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 196 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей за період з 27 жовтня 2016 року по 31 травня 2026 року в розмірі 327996,31 грн. (триста двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 31 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 3279,96 грн. (три тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень 96 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складений 16.10.2026 року.
Суддя: