РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року справа № 580/8701/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши по суті у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Номекс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Номекс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) від 03.09.2026 №б/н (вх. від 03.09.2026 №47970/26) та ухвали суду від 04.09.2026 просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2026 №10479/23-00-07-04-01, винесене ГУ ДПС у Черкаській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2026 №10480/23-00-07-04-01, винесене ГУ ДПС у Черкаській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2026 №10481/23-00-07-04-01, винесене ГУ ДПС у Черкаській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним не було порушено норми вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МАРАНТ» (код ЄДРПОУ 41031428) за серпень, вересень 2025 року, тому збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 396499 грн, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9824 грн та збільшення суми податку на прибуток приватних підприємств на суму 366901 грн - є протиправним, необґрунтованим, тому позивач вважає, що оскаржувані ППР підлягають до скасування. Вказує, що висновки ГУ ДПС у Черкаській області, які вказані в акті перевірки, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, базуються на припущеннях, не підтверджуються належними та допустимими доказами, сформовані без урахування змісту первинних документів, які ц повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку під час господарських взаємовідносин з ТОВ «МАРАНТ».
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МАРАНТ» (код ЄДРПОУ 41031428) за серпень, вересень 2025 року. Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що «ПП «Номекс» не надано доказів того, чи здійснювались ним заходи перевірки контрагента-постачальника ТОВ «МАРАНТ» з відкритих та загальнодоступних баз даних щодо спроможності виконання капітальних робіт. Вказано, що у контрагента позивача ТОВ «МАРАНТ» відсутні власні сайти або інші електронні чи друкарські джерела інформації (що в умовах сучасної здійснення підприємницької діяльності є важливою ознакою), в яких зокрема вказано номенклатура та ціна послуг, які підприємство можуть поставити, термінів та на яких умовах, контакти товариств, відгуки покупців. Таким чином, фактично створення ПП «Номекс» відбулось удавано, цілеспрямовано та з метою невиконання або неналежне виконання установлених ПКУ вимог, тому здійснення з ним господарських взаємовідносин тягне за собою притягнення на такого платника податків до податкової відповідальності. За наслідками встановлених обставин відповідачем складено акт перевірки, відповідно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які відповідач вважає правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що приватне підприємство «Номекс» зареєстроване як юридична особа 17 травня 2004 року, код ЄДРПОУ 32940648, а також із 07.10.2004 зареєстроване платником податку.
Основними видами діяльності ПП «Номекс» є: 43.32. Установлення столярних виробів; 31.01. Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 31.09. Виробництво інших меблів; 33.20. Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11. Знесення; 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21. Електромонтажні роботи; 43.22. Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29. Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31. Штукатурні роботи; 43.33. Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34. Малярні роботи та скління; 43.39. Інші роботи із завершення будівництва; 43.91. Покрівельні роботи; 43.99. Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.65. Оптова торгівля офісними меблями; 46.66. Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; 46.69. Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарнотехнічним обладнанням; 46.74. Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.75. Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 49.42. Надання послуг перевезення речей (переїзду); 68.20. Надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна; 73.11. Рекламні агентства; 81.21. Загальне прибирання будинків; власного чи орендованого 81.22. Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29. Інші види діяльності з прибирання; 95.11. Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 95.24. Ремонт меблів і домашнього начиння.
Для здійснення підприємницької діяльності ПП «Номекс» має будівельну ліцензію, орендує офісне та складське приміщення у ФОП ОСОБА_1 , для перевезення вантажів орендує автомобіль - фургон малотоннажний-В: (марка Renault MASTER) у Петкова Ю.О.: складське приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська, 28.
Відповідачем на підставі направлення від 22.04.2026 №1687/23-00-07-04-01 та наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 22.04.2026 №1133-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Номекс» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «МАРАНТ» (Код ЄДРПОУ 41031428) за серпень, вересень 2025 року, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області Мазуровою І.Ю. у період з 23.04.2026 по 29.04.2026 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Номекс» за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 355, оф. 3.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем оформлено акт від 06.05.2026 №6969/23-00-07-04-01/32940648, в якому встановлені порушення позивачем наступних вимог:
- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, норм п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 294321 грн за 2025 рік;
- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 317199 грн, в т.ч. за серпень 2025 року на суму 265202 грн., за вересень 2025 року на суму 51997 гривень;
- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) на суму 9824 грн. за вересень 2025 року.
Позивачем 15.05.2026 подано заперечення на акт Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.05.2026 №6969/23-00-07-04-01/32940648, за наслідками розгляду якого ГУ ДПС у Черкаській області прийнято висновок про результати розгляду заперечень, яким висновки вищезазначеного акту документальної позапланової перевірки залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 24.06.2024 №7513/23-00-07-04-01/21355701, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 01.06.2026 №10479/23-00-07-04-01, яким ПП «Номекс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень, вересень 2025 року на суму 396499 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 79300 грн;
- від 01.06.2026 №10480/23-00-07-04-01, яким ПП «Номекс» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2025 року на суму 9824 грн;
- від 01.06.2026 №10481/23-00-07-04-01, яким ПП «Номекс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства за серпень, вересень 2025 року на суму 367901 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73580 грн.
Позивач вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням І сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно частини другої статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.
На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Судом із матеріалів справи встановлено, що між ПП «Номекс» та ТОВ «МАРАНТ» були укладені наступні договори:
- договір 16/04 від 28.04.25 на будівництво «Капітальний ремонт будівлі (санітарні вузли) Черкаської загальноосвітньої школі І -ІІІ ступенів номер 8 за адресою м. Черкаси вул. Смілянська 88/2»;
- договір 17/04 від 28.04.25 на будівництво «Капітальний ремонт будівлі (концертний зал) Черкаського міського палацу молоді Черкаської міської ради Черкаської області по вул.Сумгаїтська, 12 в м. Черкаси (коригування)»;
- договір 05/08 від 05.05.25 року на будівництво «Капітальний ремонт будівлі Черкаської СШ І-ІІІ ступенів №20 Черкаської міської ради Черкаської області по вул. Бидгощська, 3 в м. Черкаси».
На виконання вимог вищезазначених договорів контрагентом ТОВ «МАРАНТ» у продовж серпня, вересня 2025 року виконано будівельні роботи (капітальний ремонт), які передбачені договорами, а позивачем прийнято ці роботи та оплачено їх, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальними кошторисами на будівельні роботи, платіжними інструкціями, податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН та іншими документами, копії яких містяться у матеріалах адміністративної справи.
Передача матеріалів (ТМЦ) для виконання капітального ремонту від Замовника до Підрядника здійснювалась їх представниками безпосередньо на об`єкті виконання робіт, та оформлено актами приймання-передачі матеріалів. Відповідальні особи при передачі матеріалів з боку ПП «Номекс» був директор Петков Ю.О., з боку ТОВ «МАРАНТ» був директор Шилов Д.О. Оскільки право власності на матеріали зберігалося за позивачем, вони обліковувалися на балансі ПП «Номекс» на рахунку 20 «Виробничі запаси».
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що будівельні роботи (капітальний ремонт) були фактично (реально) виконані ТОВ «МАРАНТ» та належним чином задокументовані, що свідчить про їх прямий зв`язок із господарською діяльністю підприємств, а наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ «МАРАНТ», відповідно, підтверджують рух активів та зміну майнового стану у процесі здійснення господарських операцій.
Податковим органом не спростовував той факт, що ТОВ «МАРАНТ» на момент вчинення господарських операцій було у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстровано платником ПДВ, його установчі документи не були визнані у судовому порядку недійсними.
У постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №380/12821/22 зазначено, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій. Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила наступне: «…97. Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. 103. Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. 104. Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. 106. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-IX). 107. Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону №466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 380/12821 вказано, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів осіб з відповідною спеціальною освітою, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.
Також судом зазначає, що у постановах Верховного Суду від 18.03.2024 у справі №480/1798/22 та від 27.03.2024 у справі №380/12821/22 зазначено, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
При цьому, суд зазначає, що контролюючим органом до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «МАРАНТ»,.
Враховуючи, що наявними у матеріалах справи належним чином складеними первинними документами підтверджено факт реального виконання господарськи відносин між позивачем та ТОВ «МАРАНТ», відповідно, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.06.2026 №10479/23-00-07-04-01, №10480/23-00-07-04-01 та №10481/23-00-07-04-01 є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
Стосовно посилання відповідача на те, що позов підлягає залишенню без розгляду,
У зв`язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.06.2026 №10479/23-00-07-04-01, №10480/23-00-07-04-01 та №10481/23-00-07-04-01.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь приватного підприємства «Номекс» сплачений судовий збір в сумі 14794 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 01 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ