ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 р. Справа № 440/5075/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2026, суддя Г.В. Костенко, по справі № 440/5075/26
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 23.03.2026 №32-о Про звільнення із займаної посади державного службовця ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації або на рівнозначній посаді, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний стаж державної служби;
- стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.04.2026 по дату винесення судового рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що повідомлення роботодавця від 16.02.2026 стосувалось саме зміни істотних умов праці, а не можливого майбутнього звільнення; запропоновано було зайняти іншу рівнозначну посаду та у термін до 10.03.2026 повідомити про своє рішення щодо пропозиції зайняття іншої рівнозначної посади. В силу абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону №889-VIII, якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви про звільнення або переведення, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. Отже законодавство не вимагає від мене, як державного службовця, обов`язкового подання заяви (письмової згоди) про згоду на переведення на іншу посаду. Підтвердженням згоди позивача на призначення на іншу посаду є продовження виконання службових обов`язків після сплину часу повідомлення та не подання заяви про звільнення (не згоду на переведення). Протиправність наказу про звільнення позивачем також обґрунтовувалась тим, що він прийнятий з порушенням встановленої законом процедури та порядку звільнення державних службовців, а саме без дотримання обов`язкового попереднього (не менше як за 30 календарних днів) письмового попередження про наступне звільнення.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, наказом директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 20.11.2023 №70-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації з 21.11.2023.
Наказом виконувача обов`язків директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 23.03.2026 №32-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації 31.03.2026, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Вважаючи звільнення з посади протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність наказу про звільнення позивачки у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису головного управління без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Дія Закону №889-VIII поширюється на державних службовців, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; інших державних органів (пункти 2, 8 частини другої статті 3 цього Закону).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Частиною 3 ст. 87 Закону №889-VIII визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Таким чином, при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу на суб`єкта призначення або керівника державної служби покладено обов`язок щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.
Процедура вивільнення державних службовців на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII регулюється також нормами КЗпП України, а саме статтями 40, 49-2 КЗпП України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, серед іншого, є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У свою чергу ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, роботодавець є таким, що належно виконав вимоги ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявні вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язок з працевлаштування працівника, який покладається на роботодавця з моменту попередження про вивільнення і триває до дня звільнення, реалізується через надання всіх вакантних посад, які з`явилися в установі протягом цього періоду, а також тих, що існували на день звільнення.
Зміст частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII передбачає, що роботодавець вважається таким, що виконав свій обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі можливі варіанти переведення, що відповідають його професійній кваліфікації.
Із матеріалів справи встановлено, що підставою звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII стало скорочення чисельності або штату державних службовців у зв`язку зі змінами у структурі Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
В обґрунтування наявності підстав для звільнення державних службовців згідно з п. 1 ст. 87 Закону №889-VIII відповідачем зазначено, що відповідно до наказу Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 30.10.2025 № 45-о «Про внесення змін до структури Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації», у тому числі, реорганізовано Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації шляхом його перетворення на Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації з подальшим:
1) зміною функціональних повноважень та штатної чисельності (9 штатних одиниць);
2) ліквідацією відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації (5 штатних одиниць);
3) утворенням відділу організаційної роботи, правового забезпечення та управління відходами Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (4 штатних одиниці);
4) утворенням відділу забезпечення реалізації державної політики Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (4 штатних одиниці).
18.11.2025 розпорядженням тимчасово виконувача обов`язків начальника Полтавської обласної державної адміністрації затверджено структуру Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Внаслідок здійснених змін штатного розпису Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації було ліквідовано та створено Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Наказом виконувача обов`язків директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 04.02.2026 №39 введено в дію з 04.02.2026 структуру Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації з чисельністю 20 штатних одиниць, затверджену начальником Полтавської обласної державної (військової) адміністрації 18.11.2025.
Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 13.02.2026 №48 «Про скорочення чисельності та штату державних службовців, зміну істотних умов державної служби та можливе наступне вивільнення державних службовців Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації» вирішено інформувати про масове вивільнення працівників та здійснити інші заходи, визначені с. ст. 48, 50 Закону України «Про зайнятість населення».
16.02.2026 позивач був повідомлений про наступне можливе звільнення з займаної посади у разі відмови від прийняття пропозиції зайняти посаду начальника відділу організаційної роботи, правового забезпечення та управління відходами Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи, що підтверджується його особистим підписом на попередженні про зміну істотних умов державної служби.
При цьому, виходячи зі змісту вказаного попередження, одночасно із попередженням про зміну істотних умов державної служби позивачу запропоновано зайняти посаду начальника відділу організаційної роботи, правового забезпечення та управління відходами Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
В подальшому відповідач із дотриманням встановленого ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII 30-денного строку на звільнення особи після його ознайомлення з попередженням про наступне звільнення наказом від 23.03.2026 №32-о звільнив ОСОБА_1 з 31.03.2026 з посади начальника відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
У свою чергу, позивач протиправність наказу виконувача обов`язків директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від 23.03.2026 №32-о про його звільнення обґрунтовував, у тому числі, невиконанням відповідачем обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VІІІ, щодо пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.
Стосовно зазначених доводів колегія суддів зазначає наступне.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначений Законом України від 12.05.2015 № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VІІІ).
Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону №389-VІІІ у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
Так, за загальним правилом, відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та ст. ст. 40, 49-2 КЗПП України на роботодавця покладається обов`язок запропонувати державному службовцю (працівникові) іншу рівноцінну або нижчу посаду в разі звільнення у зв`язку зі скороченням чи реорганізацією державного органу (установи).
При цьому, роботодавець вважається таким, що виконав свій обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі можливі варіанти переведення, що відповідають його професійній кваліфікації.
Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду державної служби строково до призначення на посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, оцінюючи дотримання відповідачем порядку звільнення позивача з посади, колегія суддів враховує, що абз. 2 ч. 5 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ встановлено заборону переведення на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, призначених відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 10 цього Закону.
Водночас, вирішуючи питання про співвідношення норм Закону №889-VIII, КЗпП України та Закону №389-VIII, колегія суддів враховує приписи Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2136-IX даний Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності у період дії воєнного стану.
Частиною 3 ст. 1 Закону №2136-IX встановлено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Аналіз наведених норм свідчать про те, що законодавцем під час особливого правового режиму воєнного стану встановлений пріоритет спеціального законодавства, а саме Законів №2136-IX та №389-VIII, над загальними нормами трудового права, КЗпП України та Закону №889-VIII.
Отже, оскільки працевлаштування працівника при звільненні у зв`язку зі скороченням чисельності або штату (реорганізацією) здійснюється виключно шляхом його переведення на іншу вакантну посаду за його згодою, а для осіб, призначених у період воєнного стану без конкурсного відбору, таке переведення прямо заборонено спеціальним Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII, відповідач у спірних правовідносинах в силу дії зазначеної імперативної заборони був звільнений від обов`язку пропонувати позивачу будь-які інші посади державної служби чи посади в органах місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що положення ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та ст. ст. 40, 49-2 КЗпП України щодо обов`язкового запропонування інших посад при звільненні не поширюються та не застосовуються до державних службовців, які були призначені на посади без конкурсного відбору у період дії воєнного стану.
Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції того, що запропонована відповідачем посада - начальника відділу організаційної роботи, правового забезпечення та управління відходами Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи, є рівнозначною, а не нижчою за посаду, яку обіймав позивач, є обгрунтованими.
Втім, помилкова оцінка запропонованої позивачу посади не свідчить про порушення відповідачем процедури звільнення, а отже не впливає та правильність висновків суду першої інстанції.
Стосовно посилань позивача на відсутність обов`язку працівника подання заяви про згоду на переведення на іншу посаду в силу абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону №889-VIII колегія суддів зауважує наступне.
Так, одночасно із попередженням про зміну істотних умов державної служби позивачу було запропоновано зайняти посаду начальника відділу організаційної роботи, правового забезпечення та управління відходами Управління забезпечення реалізації державної політики та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Втім, у встановлений до 10.03.2026 строк заява щодо прийняття вказаної пропозиції від ОСОБА_1 до відповідача не надходила.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону №889-VIII якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
Колегія суддів зазначає, що правовий механізм «мовчазної згоди», передбачений абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону № 889-VIII, регулює виключно відносини щодо продовження проходження державної служби на тій самій посаді, але у змінених істотних умовах, зокрема при зміні:
1) належності посади державної служби до певної категорії посад;
2) основних посадових обов`язків;
3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
Разом з тим, у справі, що розглядається, позивача було звільнено з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII у зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, ліквідацією або реорганізацією державного органу.
У випадку скорочення посади, суб`єкт призначення пропонує державному службовцю іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду. Така пропозиція є запрошенням до зміни посади (переведення), що в силу вимог ст. 41 Закону № 889-VIII вимагає вираженого в письмовій формі волевиявлення працівника, а саме подання особистої заяви про згоду на переведення.
Отже, у спірних правовідносинах ненадання позивачем заяви про згоду на призначення на запропоновану посаду протягом встановленого строку не може розцінюватися як «мовчазна згода» на продовження служби.
Навпаки, відсутність письмової заяви з боку державного службовця у відповідь на пропозицію іншої посади в умовах скорочення штату свідчить про відсутність його згоди на переведення, що є правомірною підставою для прийняття рішення про його звільнення.
З огляду на викладене, посилання позивача на положення абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону № 889-VIII є безпідставними, оскільки вказана стаття не підлягає застосуванню до правовідносин, пов`язаних із вивільненням працівників за процедурою скорочення чисельності або штату.
За наведених підстав, колегія суддів доходить висновку, що відповідач, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу моніторингу довкілля та поводження з відходами Управління природокористування та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації 31.03.2026, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників діяв правомірно за наявності підстав для звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII та із дотриманням встановленої законодавством процедури.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття спірного наказу.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують підтверджене у ході судового розгляду дотримання відповідачем порядку звільнення у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної (військової) адміністрації без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII.
Таким чином, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 по справі № 440/5075/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 16.10.26.