ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/8798/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 280/8798/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 28 серпня 2025 року № 21 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 28 серпня 2025 року № 22 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області подало апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 280/8798/25 - без змін.
Під час розгляду справи позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У подальшому позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. На обґрунтування заяви позивач зазначає, що необхідність отримання професійної правничої допомоги була зумовлена протиправним застосуванням до нього штрафних санкцій на загальну суму 102 000 грн, а також необхідністю захисту порушених прав у судах першої та апеляційної інстанцій. Позивач вважає заявлений розмір витрат співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, тривалістю судового розгляду та значенням справи для нього.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, розрахунок вартості наданих послуг та акт наданих послуг.
Зазначені документи містять відомості щодо вартості правничої допомоги та наданих адвокатом послуг і підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.
Заперечень щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.
Колегія суддів ураховує, що відповідач не скористався правом подати заперечення щодо обґрунтованості заявлених витрат, їх необхідності або неспівмірності. Водночас відсутність таких заперечень сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, додаткове судове рішення є процесуальним засобом усунення неповноти основного судового рішення, зокрема в частині розподілу судових витрат, питання про які суд мав вирішити, але не вирішив.
Якщо питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, заявлених у встановленому законом порядку, залишилося невирішеним постановою суду апеляційної інстанції, наявні передбачені статтею 252 КАС України процесуальні підстави для ухвалення додаткової постанови.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
складністю справи та виконаних адвокатом робіт;
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт;
обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Таким чином, у разі задоволення позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, витрати на професійну правничу допомогу за умови їх належного підтвердження та співмірності підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -суб`єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати не лише факт укладення договору з адвокатом, а й реальність таких витрат, їх необхідність для розгляду справи та розумність заявленого розміру з огляду на конкретні обставини спору.
Водночас зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, має бути обґрунтованим, а оцінка їх співмірності здійснюється з урахуванням установлених обставин справи та поданих доказів.
Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду була правомірність двох постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 28 серпня 2025 року № 21 та № 22, якими на позивача накладено штрафи по 51 000 грн кожен, тобто на загальну суму 102 000 грн.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. За результатами апеляційного перегляду це рішення залишено без змін.
Отже, позивач був змушений захищати свої права в судовому порядку у зв`язку із застосуванням до нього штрафних санкцій, правомірність яких не підтверджена за результатами судового розгляду.
Наведені обставини свідчать про значення справи для позивача, оскільки оскаржувані постанови створювали для нього обов`язок сплатити значну суму штрафів.
При цьому розгляд справи в суді апеляційної інстанції був зумовлений поданням відповідачем апеляційної скарги на рішення, ухвалене на користь позивача. За результатами апеляційного перегляду доводи відповідача не стали підставою для скасування або зміни судового рішення.
Колегія суддів ураховує, що позивач скористався правом на професійну правничу допомогу, а повноваження його представника підтверджено ордером та договором про надання правничої допомоги.
Оцінюючи заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 5 000 грн, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, предмет і обсяг позовних вимог, ціну спору, необхідність підготовки процесуальних документів та представництва інтересів позивача під час розгляду справи в судах двох інстанцій.
Заявлена сума становить незначну частину загального розміру штрафних санкцій, які були предметом судового оскарження, та не є явно неспівмірною зі значенням справи для позивача.
Водночас сама по собі тривалість судового розгляду або факт задоволення позову не можуть бути єдиними критеріями визначення розміру компенсації. Вирішальне значення мають фактично надані адвокатом послуги, їх зв`язок із розглядом справи та документальне підтвердження вартості.
За умови підтвердження заявлених витрат відповідними документами колегія суддів вважає суму 5 000 грн такою, що відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на обсяг правничої допомоги, характер спору й необхідність захисту прав позивача в судах двох інстанцій.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги результат розгляду справи, характер спірних правовідносин, значення справи для позивача та заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви та стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 280/8798/25- задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 40311343; адреса: 69036, м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, 20-А) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Кальник