ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 215/2326/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року (суддя Ільков В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві № 365к від 12 квітня 2023 року, поновити її на роботі на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві або його правонаступника, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 квітня 2023 року до 22 грудня 2023 року в сумі 158181,48 гривень.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року визнано трудові відносини між нею та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві припиненими у зв`язку з розірванням трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. З 01 січня 2023 року розпочато процедуру реорганізації Фонду соціального страхування і його робочих органів шляхом приєднання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів, які є правонаступниками припиненої установи. 22 лютого 2023 року вона отримала попередження від 02 лютого 2023 року про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, а 25 квітня 2023 року копію наказу №365к від 12 квітня 2023 року про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП. Вважала звільнення незаконним і таким, що суперечить рішенню Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року, згідно з яким трудові відносини з нею були припинені на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Крім того відповідач порушив процедуру звільнення, оскільки звільнив її раніше ніж за два місяці від дати попередження про наступне вивільнення.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві від 12 квітня 2023 року №365к про звільнення позивача з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві 18 квітня 2023 року.
В частині позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь позивача 14681,11 грн. витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві 1 073,60 грн. судового збору на користь держави.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2025 року рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року та додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2026 року рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року, додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2025 року скасовано.
Провадження у справі № 215/2326/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.
Роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови заявник має право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено.
Справу №215/2326/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві №365к від 12.04.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу медичних та соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві 18 квітня 2023 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 гривень.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено..
Позивачем подана апеляційна скарга, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу; ухвалити нове рішення, яким: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі у розмірі 63 996,66 грн (шістдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто шість гривень 66 копійок), понесених у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір витрат на правничу допомогу майже у 8 разів, не навівши жодного обґрунтованого розрахунку чи аналізу, чим порушив вимоги ст. 242 та ст. 139 КАС України.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що заявлені позивачем витрати у сумі 63996,66 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи та дійшов висновку про стягнення на користь позивача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи наступні документи (наявні в справі №215/2326/23, а також додаються до цієї заяви): · Договір про надання правової допомоги № 12/21 від 27.11.2021 (далі Договір); · Додаткова угода № 1 від 27.11.2021 (далі - Додаткова угода № 1); · Додаткова угода № 2 від 22.02.2023 (далі - Додаткова угода № 2); · Акт № 5 приймання-передачі правничої допомоги від 20.05.2024 на суму 39 663,32 грн (послуги в суді першої інстанції, далі Акт № 5); · Акт № 6 приймання-передачі правничої допомоги від 10.06.2024 на суму 4 380,00 грн (додаткові послуги в суді першої інстанції, далі - Акт №6); · Акт № 7 приймання-передачі правничої допомоги від 29.11.2024 на суму 19 953,34 грн (послуги в апеляційному суді, далі - Акт №7); · Рахунки, ордери, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, загальна сума витрат на правничу допомогу, понесених у судах, становить 63 996,66 грн. (39 663,32 + 4 380,00 + 19 953,34).
Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що заявлені позивачем витрати у сумі 63996,66 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, тому на користь позивача необхідно стягнути 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував вимоги статей 134, 139 КАС України та обґрунтовано вирішив питання розподілу витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа - Голова комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві Грязьон Анжела Вікторівна про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш