ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/2841/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 (головуючий суддя в І-й інстанції - Кульчицький С.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати належного розміру суддівської винагороди за період з 01.02.2023 по 28.02.2023;
- стягнути з відповідачів недоплачену суддівську винагороду за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно в сумі 96 624,00 грн.
- зобов`язати відповідачів подати у 15 днів (п`ятнадцятиденний) строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 - без змін.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №580/2841/23 набрало законної сили 18.10.2023.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 1 місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання.
29 червня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо не виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/2841/23 в частині не проведення нарахування суддівської винагороди.
Заява мотивована тим, що станом на час подання заяви рішення суду, яке містить зобов`язальний характер не виконане навіть частково, а саме суддівська винагорода не нарахована та не виплачена. Дії відповідача по виконанню судового рішення повинні бути направлені на нарахування та виплату суддівської винагороди. Відповідач повинен надати докази, що він вжив заходів, щодо нарахування та виплати коштів. Будь-яких належних доказів нарахування відповідачем суддівської винагороди за рішенням суду від відповідача не надходило.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі №580/2841/23 - повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України (про визнання бездіяльності відповідача протиправною) задовольнити повністю.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач у добровільному порядку не виконує. Встановлені в указаному судовому рішенні правовідносини продовжують існувати на даний час.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 15 вересня 2026 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 жовтня 2026 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 14 жовтня 2026 року о 10:45 у справі №580/2841/23 в режимі відеоконференції. Забезпечено проведення відеоконференції за участю ОСОБА_1 Канівському міськрайонному суду Черкаської області.
У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги.
З огляду на викладене, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався ще у 2024, коли 13.02.2024 вперше звернувся з заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача, при цьому позивач постійно вчиняє дії шляхом подання заяв та апеляційних скарг в порядку виконання судового рішення, однак із заявою про визнання протиправною бездіяльність відповідача по виконанню рішення суду у порядку ст. 383 КАС України він звернувся до суду лише 29.06.2026, тобто з порушенням десятиденного строку для звернення із цією заявою.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенція). За судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону України).
Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною другою статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження . На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
На підставі частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Частиною п`ятою статті 383 КАС України визначено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, частина п`ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, виходив з того, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з цією заявою.
Суд зауважує, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Якщо заявник вирішив звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України, він, крім дотримання вимог самої заяви, зобов`язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.
Так, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.02.2023 року по 28.02.2023 року включно з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №580/2841/23 набрало законної сили 18.10.2023.
13.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо виконання рішення суду у справі №580/2841/23 і зобов`язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач у добровільному порядку не виконує, тому, на думку заявника, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/2841/23, повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою від 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 року, зокрема, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду в адміністративній справі №580/2841/23.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області при виконанні судового рішення в адміністративній справі №580/2841/23 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду від 03 червня 2024 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року залишено без змін.
В подальшому, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 1 місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання.
Вищезазначене свідчить, що про порушення своїх прав щодо не виконання відповідачем у повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду, позивач дізнався ще у 2024, коли 13 лютого 2024 року вперше звернувся з заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Також, матеріали справи свідчать, що позивач постійно вчиняє дії шляхом подання заяв та апеляційних скарг в порядку виконання судового рішення, однак із заявою про визнання протиправною бездіяльність відповідача по виконанню рішення суду у порядку ст. 383 КАС України він звернувся до суду лише 29.06.2026, тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого для звернення з такою заявою.
Доводи апелянта, що невиконання рішення суду має триваючий характер, а тому строк на подання заяви за ст. 383 КАС України не пропущено, є помилковими, оскільки концепція триваючого правопорушення стосується матеріальних правовідносин, проте вона не може безмежно поширюватися на процесуальний інститут судового контролю.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З огляду на вищевикладене суд погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України, що є підставою для повернення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, позивачу відповідно до ч.5 ст.383 КАС України.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано 15 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина