ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/2841/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 (головуючий суддя в І-й інстанції - Кульчицький С.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.02.2023 по 28.02.2023;
- стягнути з відповідачів недоплачену суддівську винагороду за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно в сумі 96 624,00 грн.
- зобов`язати відповідачів подати у 15 днів (п`ятнадцятиденний) строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 - без змін.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №580/2841/23 набрало законної сили 18.10.2023.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 1 місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року прийнято звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 17.11.2025 у справі №580/2841/23.
Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 3 місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року про прийняття звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області по справі №580/2841/23 і встановлення нового строку для подачі звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року - залишено без змін.
24 лютого 2026 року на адресу суду першої інстанції від Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області надійшов звіт про виконання рішення судового рішення у справі №580/2841/23.
В звіті відповідач зазначив, що покладені судом обов`язки в рамках судового рішення 580/3001/23, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області може виконати в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, лише в межах повноважень після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Водночас, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів невиконання судового рішення в повному обсязі обумовлено лише об`єктивними обставинами незалежними від посадових осіб вказаного управління.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року відмовлено в прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 27 лютого 2026 року у справі №580/2841/23.
Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 3 місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання.
Не погоджуючись з ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної частини судового рішення абзац:« Окрім наведеного, ТУ ДСА України в Черкаській області звернулось до головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України з листом № 02-364/25 від 10.02.2025, в якому повідомило перелік судових рішень, прийнятих на користь діючих суддів та суддів у відставці. Серед вказаного переліку зазначено судове рішення у справі № 580/3001/23 від 23.08.2023 про виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 в сумі 75 672 грн.».
В мотивувальній частині ухвали зазначити про не здійснення нарахування відповідачем заборгованості по суддівській винагороді за рішенням суду, оскільки лист (довідка) відповідача від 10.02.2025 №02-364/25, не може бути підтвердженням проведення нарахування.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, а саме, залишено поза увагою, що відповідачем не виконано приписи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №580/2841/23 у повній мірі.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 15 вересня 2026 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 жовтня 2026 року.
Також ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 14 жовтня 2026 року о 10:45у справі №580/2841/23 в режимі відеоконференції. Забезпечено проведення відеоконференції за участю ОСОБА_1 Канівському міськрайонному суду Черкаської області
У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги.
З огляду на викладене, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Приймаючи рішення про відмову у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 27 лютого 2026 року у справі 580/2841/23, суд першої інстанції виходив з того, що територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Черкаській області не повністю виконано рішення суду, зокрема, не подано доказів виплати грошової винагороди судді у повному обсязі після здійснення перерахунку на виконання рішення суду, а саме у частині погашення перед позивачем заборгованості. При цьому, відсутність додаткового фінансування бюджету Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області з боку Державної судової адміністрації України не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного управління. Отже, наявність здійснених відповідачем нарахувань суддівської винагороди за відсутності їх виплати не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
На підставі частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання для всіх учасників справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004 р., «Шаренок проти України» від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
При цьому, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3, 383 КАС України.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд має право брати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 383-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Так, матеріали справи свідчать, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.02.2023 по 28.02.2023 включно з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №580/2841/23 набрало законної сили 18.10.2023.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 580/2841/23 та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом 1 місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про його виконання.
Згідно поданого звіту (27.02.2026), Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області посилається на неможливість виконання рішення суду внаслідок відсутності бюджетних асигнувань за програмою 0501150.
Відповідачем надано численні листи-звернення про необхідність виділення додаткових коштів.
Звіти відповідача свідчать, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Черкаській області не виконано рішення суду: не подано доказів виплати грошової винагороди судді у повному обсязі після здійснення перерахунку на виконання рішення суду, в частині погашення перед позивачем заборгованості.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність додаткового фінансування відповідача з бюджету з боку Державної судової адміністрації України не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного управління.
Таким чином, наявність здійснених відповідачем нарахувань суддівської винагороди за відсутності їх виплати не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі.
В той же час, при подачі звіту, відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення з незалежних від ТУ ДСА в Черкаській області причин, а також зазначено заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, за наявності вищезазначених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту та встановив новий строк Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Черкаській області для подання звіту з огляду на невиконання відповідачем в повному обсязі судового рішення.
З огляду на те, що суд першої інстанції встановив факт невиконання відповідачем рішення суду в частині виплати суддівської винагороди позивачу, не прийняв звіт відповідача та надав новий строк для виконання рішення суду, - є неприйнятними доводи апелянта, що суд першої інстанції не перевірив реальність проведеного нарахування винагороди та не витребував відповідних доказів у відповідача, оскільки нарахування суддівської винагороди на виконання судового рішення не є тотожнім виплаті цієї винагороди.
Суд зауважує, що лист №02-364/25 від 10.02.2025 року, в якому, серед іншого, вказано про необхідність виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди в розмірі 75672 грн на виконання рішення у справі №580/2001/23, - є належним доказом нарахування суддівської винагороди на виконання судового рішення і не потребує додаткового підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку, на чому наполягає позивач.
Тому суд першої інстанції цілком правильно визначив в мотивувальній частині ухвали від 20 липня 2026 року, що ТУ ДСА України в Черкаській області звернулось до головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України з листом № 02-364/25 від 10.02.2025, в якому повідомило перелік судових рішень, прийнятих на користь діючих суддів та суддів у відставці. Серед вказаного переліку зазначено судове рішення у справі № 580/3001/23 від 23.08.2023 про виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 в сумі 75 672 грн.
Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - відмова в проведенні судового засідання з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, розгляд звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення шляхом проведення судового засідання з повідомленням учасників справи має винятковий характер та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які вказують на необхідність особистої участі сторони у судовому засіданні як то за ініціативою суду чи за клопотанням сторони.
Як свідчать матеріали справи, заявляючи клопотання про розгляд звіту у судовому засіданні з повідомленням сторін, позивач фактично обмежився лише його формальним зазначенням у прохальній частині поданого звіту.
Проте, процесуальні клопотання повинні бути мотивованими та містити конкретні підстави їх подання. Саме лише формальне зазначення клопотання про розгляд звіту з повідомленням сторін, без наведення належних та обґрунтованих підстав, не зумовлює обов`язку суду призначати судове засідання з участю сторін з врахуванням вимог ч.1 ст.382-2 КАС України про слухання цієї категорії справ в порядку письмового провадження.
Тобто, в даному випадку вирішення питання про розгляд звіту у судовому засіданні чи в порядку письмового провадження є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин, за наявності відповідних підстав.
Оскільки позивач у поданому клопотанні жодним чином не обґрунтував необхідність особистої участі сторін у судовому засіданні, тому суд першої інстанції, з врахуванням обставин справи за наявними доказами дійшов висновку про доцільність розгляду поданого звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/2841/23 в порядку письмового провадження, що не є порушенням норм процесуального права за вищевказаних обставин цієї справи.
Згідно з пунктом 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі № 580/2841/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 жовтня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч.5 ст.382-1 КАС України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина