УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №930/2827/25
провадження №К/990/35115/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №930/2827/25
за позовом ОСОБА_1
до Старшого сержанта Довганя Івана Івановича поліцейського відділу поліції №5 міста Немирова Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 06.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до старшого сержанта ОСОБА_2 поліцейського відділу поліції №5 міста Немирова Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування постанови повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 06.01.2026 підстав його отримання 24 січня 2026 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 06.01.2026 у даній справі залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 КАС України, оскільки визнано неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку подання апеляційної скарги на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 06.01.2026. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 06.01.2026.
22 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у цій справі, яку ухвалою Верховного Суду від 14.09.2026 залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до касаційного суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.
13 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява, до якої долучено другий примірник касаційної скарги. Отже, позивач усунув недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Суду від 14.09.2026.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, Судом установлено наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху вдруге.
Так, відповідно до частини четвертої статі 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
До касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Натомість разом із касаційною скаргою було подано заяву про звільнення від сплати судового збору, до якої додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.11.2025 від 27.11.2025 №0228-25-37590 за період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року (відсутня інформація щодо джерел/сум виплачених доходів).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина третя статті 8 Закону №3674-VI).
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 .
У зв`язку із цим позивачу необхідно навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази зокрема, про отримання чи неотримання інших видів доходу. Такими доказами можуть бути банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад за комунальні послуги тощо, а також інші документи, що підтверджують майновий стан скаржника
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду від 05.10.2026 у справі №990/435/26
Отже, відсутні підстави для задоволення вказаної заяви про звільнення від сплати судового збору.
Більше того, в цій заяві позивач покликається на положення неіснуючого Закону України «Про судові державні побори» / «Про судові державні побори з пенсіонерів» тощо, що має ознаки зловживання процесуальними правами та недобросовісного користування ними.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали судів, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги в цій частині шляхом подання Верховного Суду доказів про отримання (неотримання) ним інших видів доходу або документ про сплату судового збору у розмірі у розмірі 3 328 грн чи документ, який підтверджує звільнення від сплати цього платежу.
Крім того, відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026, позаяк надійшла до суду 22.07.2026 в поштовому конверті, з якого неможливо встановити дату отримання оператором поштового зв`язку відправлення від таких відправників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
В касаційній скарзі позивач, окрім іншого, просить: «Відновити моє порушене апеляційним судом право на касаційне звернення, оскільки ухвалу апеляційного суду я отримав 28.06.2026, що підтверджується з конверту, який надається».
Колегія суддів звертає увагу, що з наданого до касаційної скарги конверта не вдається встановити дату отримання позивачем примірника оскаржуваної ухвали. Інших доводів стосовно неможливості звернутися до суду касаційної інстанції в строк, передбачений КАС України, скаржник не зазначає, інших доказів не надає.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати касаційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
На підставі наведеного, колегія суддів не визнає поважними причини пропуску строку касаційного оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у цій справі.
Недоліки касаційної скарги в цій частині слід усунути шляхом подання до Верховного Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Окрім наведеного, вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 2 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеним положенням процесуального закону скаржником не зазначено в касаційній скарзі поштового індексу, реєстраційного номера облікової картки платника податків, засобів зв`язку тощо.
Недоліки касаційної скарги в цій частині слід усунути шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції, яка буде відповідати вимогам, пункту 2 частини другої статті 330 КАС України, із обов`язковим зазначенням, зокрема, реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 та доказів присвоєння такого номера позивачу.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано];
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №930/2827/25.
2. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №930/2827/25 та відмовити в задоволенні клопотання про відновлення порушеного апеляційним судом права на касаційне звернення.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №930/2827/25 - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
5. Роз`яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги в частині, що стосується строків звернення до суду, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено; у разі неусунення інших недоліків касаційної скарги - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
С.А. Уханенко
М.В. Білак
Судді Верховного Суду