Справа № 348/768/26
Провадження № 22-ц/4808/1991/26
Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.
Суддя-доповідач Бойчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,
секретаря Панасюк В.О.,
з участю представника ОСОБА_1 та Бакая О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 14 серпня 2026 року під головуванням судді Міськевич О.Я. у м. Надвірна,
в с т а н о в и в:
В березні 2026 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 25.05.2025 о 16:00 год. в с. Саджавка по вул. Українська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «MUSSTANG», без д.н.з., під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «AUDI A4» була застрахована в ТДВ «СК «ГАРДІАН», згідно полісу серії НОМЕР_2 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність «MUSSTANG» не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Оскільки ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП не досягнув віку адміністративної відповідальності, проте в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 ч. 3 КУпАП складено щодо його матері ОСОБА_2 .
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2025 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05.03.2026 означену постанову Надвірнянського районного суду від 05.08.2025 щодо ОСОБА_2 скасовано та прийнято нову постанову, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, не є реабілітуючою обставиною - тому це не спростовує факт наявності вини особи в ДТП і не звільняє її від зобов`язання відшкодувати шкоду. Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує встановлених обставин ДТП, а також не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у її вчиненні.
Оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 32, ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 17.06.2025 потерпілий ОСОБА_4 звернувся до позивача із відповідною заявою про регламентну виплату. Водночас, 27.05.2025 ОСОБА_3 , яка керувала транспортним засобом потерпілого під час ДТП, на виконання вимог ст. 31 Закону, звернулася до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди. За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу № 123996.
Отже, у силу настання передбачених Законом підстав, у позивача виник обов`язок відшкодувати потерпілому заподіяну відповідачем шкоду.
Оцінювачем ОСОБА_5 19.06.2025 складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 380/06/25, за результатами якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля AUDI A4, н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 133 667,02 грн з урахуванням ПДВ.
Позивач, виконуючи вимоги ст. 43 Закону, на підставі довідки № 1 від 20.06.2025 та Наказу № 3.1/19973 від 23.06.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 118 946,19 грн. Розрахунок та сплата регламентної виплати проводилося на основі: Висновку, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату. Також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 900 грн.
Позивачем була повністю відшкодована шкода потерпілому, завдана відповідачем ОСОБА_1 . Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу, складає 120 846,19 грн.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 14 серпня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних регламентною виплатою, у розмірі 118 946,19 грн, а також вартість послуг експерта у розмірі 1 900,00 грн, а всього 120 846,19 грн та судовий збір у розмірі 3 328 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Зазначає, матеріали справи про адміністративні правопорушення не відповідають обставинам і обстановці, за вказаних на схемі обставинах, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив ДТП немає.
Вказує, що з матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що саме ОСОБА_3 є винуватцем ДТП, враховуючи пошкодження автомобіля «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , з правого боку, та перебування автомобіля на зустрічній смузі руху по якій у напрямку міста Коломиї рухався ОСОБА_1 на мотоциклі «Мустанг».
Вважає, що ОСОБА_1 не винен в ДТП, а тому немає будь яких правових підстав для стягнення з нього та його матері ОСОБА_2 шкоди в порядку регресу.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Представник ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що докази у матеріалах справи про адміністративне правопорушення прямо свідчать про те, що саме неповнолітній ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого ДТП уникнути не вдалося. Таким чином саме за вини неповнолітнього ОСОБА_1 було пошкоджено транспортний засіб (автомобіль «Audi»), яким керувала ОСОБА_3 .
Таким чином вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, з урахуванням всіх обставин, а тому апеляційна скарга жодним чином не підлягає задоволенню.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 , апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_8 надав суду письмові пояснення у яких заперечив, що рішення суду є законним, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в засідання апеляційного суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час і місце слухання справи.
В заяві від 09.10.2026 представник Моторного (транспортного) страхового бюро України просив розглядати справу за його відсутності.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.
Встановлено, що згідно відповіді від НПУ від 03.06.2025, 25.05.2025 о 16:22 год. в с. Саджавка по вул. Українська, Івано-Франківської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «MUSSTANG», без д.н.з., під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та транспортного засобу «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , який порушив п. 2.1.а, 2.1.г, 13.1 ПДР України. Власником транспортного засобу марки «MUSSTANG», без д.н.з., є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Власником транспортного засобу «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 (а.с. 17, 20-23).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «ГАРДІАН», згідно полісу серії НОМЕР_2 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв. (а.с. 18-19).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Оскільки на час вчинення ДТП неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг віку, з якого настає відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, відносно його матері, ОСОБА_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2025 по справі № 348/1718/25 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05.03.2026 постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2025 щодо ОСОБА_2 скасовано та прийнято нову постанову, згідно якої провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. (а.с. 24-28). Постанова набрала законної сили 05.03.2026 (а.с. 29).
Як вбачається зі змісту постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05.03.2026, апеляційний суд враховує доведеність обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що 25.05.2025 близько 16 год. неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи посвідчення водія, керував мотоциклом «Мустанг» без номерних знаків в с. Саджавка по вул. Українській. Зазначені обставини беззаперечно вказують на ознаки вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Ці обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наявність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та у зв`язку з відсутністю страхового полісу у водія ОСОБА_1 , 17.06.2025 власник пошкодженого автомобіля «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_4 звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про регламентну виплату. Водночас, 27.05.2025 ОСОБА_3 , як особа, яка керувала транспортним засобом «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , звернулася до МТСБУ із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди. За результатами звернення ОСОБА_4 та розгляду його заяви, МТСБУ було відкрито регресну справу № 123996. (а.с. 30-33, 121-123).
Оцінювачем ОСОБА_5 19.06.2025 складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 380/06/25, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «AUDI A4», н.з., НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 133 667,02 грн з урахуванням ПДВ. (а.с. 34-116).
На підставі довідки № 1 від 20.06.2025 та наказу № 3.1/19973 від 23.06.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_4 в загальному розмірі 118 946,19 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 20845 від 24.06.2025. Також МТСБУ були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 900 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 24470 від 28.07.2025. (а.с. 117-120, 124-125).
Допитаний судом першої інстанції неповнолітній свідок ОСОБА_9 , в присутності законного представника ОСОБА_10 , суду пояснив, що 25.05.2025 близько 16.00 год. він, як пішохід, рухався по узбіччю дороги, що в с. Саджавка по вул. Українська. В цей момент він побачив, як дорогою рухався автомобіль «AUDI A4», н.з., НОМЕР_1 , чорного кольору, зі сторони м. Коломия в напрямку смт. Ланчин. На зустріч йому рухався мотоцикл «MUSSTANG», без н.з. Вказаний мотоцикл рухався ближче до центральної частини дороги, однак в якийсь момент виїхав на смугу зустрічного руху. Автомобіль сірого кольору, який рухався попереду автомобіля «AUDI A4», встиг об`їхати мотоцикл. Автомобіль «AUDI A4», щоб уникнути зіткнення з мотоциклом, почав вивертати вліво, виїжджаючи на зустрічну для себе смугу, однак автомобіль зіткнувся правою передньою частиною з даним мотоциклом. На запитання представника відповідачів свідок повідомив, що йому відомо, що мотоциклом «MUSSTANG» керував ОСОБА_6 , оскільки вони є односельчанами, навчаються в одній школі. На мотоциклі також перебував пасажир. Автомобілем «AUDI A4» керувала невідома йому жінка. Також на запитання представника відповідачів свідок уточнив, що мотоцикл «MUSSTANG» виїхав на смугу зустрічного руху перед автомобілем, який рухався попереду автомобіля «AUDI A4». Вказаний автомобіль встиг вивернути вправо та об`їхати мотоцикл по своїй смузі руху. Після цього мотоцикл, який продовжував рух по зустрічній смузі руху, опинився перед автомобілем «AUDI A4», який почав вивертати вліво на смугу зустрічного руху, однак не встиг, та відбулось зіткнення передньою правою частиною автомобіля з мотоциклом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 спричинив дорожньо-транспортну пригоду; керував транспортним засобом, щодо якого на дату настання ДТП був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; позивачем МТСБУ відповідно до ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснено регламенту виплату потерпілому ОСОБА_4 в розмірі завданих збитків, тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 120 846,19 грн як з особи, відповідальної за завдану шкоду, є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно по п. 59 ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Статтею 999 ЦК України визначено, що законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому;
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП не була застрахована у передбаченому законом порядку, а МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_4 межах ліміту відповідальності за шкоду у розмірі 120 846,19 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність передбачених підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для стягнення такої виплати в порядку регресу з винної особи на користь МТСБУ.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Доводи представника апелянта, про те, що матеріали справи про адміністративні правопорушення не відповідають обставинам і обстановці, за вказаних на схемі обставинах, та те, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив ДТП немає, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними.
Вина ОСОБА_1 у порушенні ПДР України, що спричинило настання дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується даними постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05.03.2026, зі змісту якої вбачається, що 25.05.2025 сталася ДТП за участі неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не маючи посвідчення водія керував мотоциклом «Мустанг», та потерпілою ОСОБА_3 яка керувала автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Зазначені обставини є доведеними та не заперечувались сторонами. Враховуючи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент події не досяг 18 років, проте в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 ч.3 КУпАП складено щодо його матері ОСОБА_2 .
Зазначені обставини беззаперечно вказують на ознаки вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Ці обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Також вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими судом першої інстанції матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, та показами свідка ОСОБА_10 який в суді конкретизував обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу марки «MUSSTANG», без д.н.з., під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та транспортного засобу «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 (зокрема що 25.05.2025 близько 16:00 год. в с. Саджавка по вул. Українська, ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом «MUSSTANG», без д.н.з., виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч). Таким документам та доказам суд дав належну правову оцінку, визнав їх належними і допустимими та такими, що стверджують вину неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за участі названих транспортних засобів.
У матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_3 у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди і такої не встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Надвірнянського районного суду від 14 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.О. Томин
О.В. Пнівчук