Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2776/25
Провадження № 2-ві/935/2/26
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі № 935/2776/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Коростишівський Льонозавод» про визнання права власності користування житловим приміщенням ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області (головуючий суддя Щербаченко І. В.) перебуває справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Коростишівський Льонозавод» про визнання права власності користування житловим приміщенням.
Під час судового розгляду позивачем ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 , подано заяву про відвід головуючого судді Щербаченко І. В., яка обгрунтована тим, що має сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Як на підставу наявності таких сумнівів заявник посилається на те, що суддею Щербаченко І.В. було допущено порушення умов забезпечення проведення належним чином судового засідання, зокрема, щодо дотримання порядку здійснення допиту свідка зі сторони позивачів ( ОСОБА_4 ) у справі №935/2776/25. Відтак, судом не було забезпечено належну організацію проведення допиту вказаної особи в якості свідка, що, у свою чергу, стало причиною подальшої відмови суду в забезпеченні та реалізації права позивачів на допит свідка з їх сторонни, тому існують вагомі підстави для виникнення сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. Крім того, Коростишівським районним судом Житомирської області у складі головуючого судді Щербаченко І. В. 18.08.2026 постановлено ухвалу, якою цивільну справу №935/2776/25 (провадження №2/935/380/256) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Коростишівський Льонзавод» про визнання права користування житловим приміщенням та цивільну справу №935/1974/26 (провадження №2/935/1490/26) за позовом Приватного акціонерного товариства «Коростишівський Льонзавод» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення об`єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру справи 935/2776/25 (провадження №2/935/380/26), чим суддею Щербаченко І. В. грубо порушено правила об`єднання в одне провадження двох справ, які за природою спірних правовідносин, котрі є предметом їх розгляду, є взаємовиключними, а не подібними чи однорідними, що водночас є істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя.
Ухвалою судді Щербаченко І. В. від 15.10.2026 визнано необґрунтованим заявлений відвід, а заяву про відвід передано для розгляду іншому складу суду відповідно до положень ч.3 ст.40 ЦПК України.
Згідно з положеннями ч.7-9 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Враховуючи, що заява про відвід судді має детальний виклад обставин, які, на думку заявника, є підставою для відводу судді, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи, зазначені у заяві, долучені до неї письмові документи суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.1-3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що суддею Щербаченко І. В. не дотримано порядку здійснення допиту свідка ОСОБА_4 , що стало причиною подальшої відмови суду у його допиті, а крім того, об`єднано в одне провадження цивільної справи №935/2776/25 (провадження №2/935/380/256) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ПАТ «Коростишівський Льонзавод» про визнання права користування житловим приміщенням та цивільної справи №935/1974/26 (провадження №2/935/1490/26) за позовом ПАТ «Коростишівський Льонзавод» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, предметом розгляду яких, на думку заявника, є правовідносини взаємовиключні, а не подібні чи однорідні.
Разом з тим, суд зауважує, що ч. 4 ст.36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо доводів заявника про не дотримання суддею порядку здійснення допиту свідка ОСОБА_4 , то судом, з дотриманням положень ч. 2 ст.230 ЦПК України, було видалено зазначеного свідка із зали судових засідань. Однак, оскільки надалі встановлено, що свідок перебувала біля зали судового засідання та чула пояснення сторін у справі, після з`ясування думки усіх учасників судового провадження щодо можливості подальшого допиту даного свідка з приводу обставин справи, судом обґрунтоване ухвалено відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про допит свідка ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Статтею 6 Кодексу суддівської етики, затвердженої рішенням XX чергового з`їзду суддів України, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
Оскільки цивільне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд при вирішенні цього питання враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, в в оцінці вмотивованості відводу суд керується сталою практикою ЄСПЛ, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121).
ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, тощо).
Оскільки такі обставини заявником не зазначені, та судом не встановлені, а аргументи, наведені заявником, не дають підстав для обгрунтованого сумніву в неупередженості чи безсторонності судді, у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Враховуючи викладене, на підставі ст.36-40 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Щербаченко Ірини Вікторівни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Рибнікова