Справа № 932/7851/25
Провадження № 2/932/2707/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Панчоха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування вимог вказала, що з 15 лютого 2002 року по 31 серпня 2022 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Шлюб за ініціативи відповідача розірвано 31 серпня 2022 року рішенням Димитровського міського суду Донецької області, справа №226/633/22. За період спільного проживання у зареєстрованому шлюбі за рахунок спільних коштів подружжя ними було придбано 08 серпня 2002 року квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить договір купівлі-продажу від 08.08.2002, посвідчений приватним нотаріусом Мирноградського (колишня назва Димитровського) міського нотаріального округу Донецької області. Це майно належить їй з колишнім чоловіком на праві спільної сумісної власності. Просить суд в порядку поділу майна подружжя визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 , припинити; стягнути з відповідача на її користь сплачений нею судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Учасники справи до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належними чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2002 року. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 31 серпня 2022 року по справі №226/633/22 шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно договору купівлі-продажу від 08.08.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовим С.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 3482, ОСОБА_3 купив квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано 16.08.2002 року в Димитровському БТІ за ОСОБА_3 за реєстровим № 5 стор.216.
Згідно з Інформаційною довідкою № 480777838 від 08.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 належить на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2002.
Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України, який діяв на момент придбання вищевказаної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст.60 СК України, який діє на теперішній час, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю сторін, оскільки вона була куплена у період шлюбу між сторонами.
Враховуючи, що вказана квартира є неподільним майном, суд вважає, що позовні вимоги щодо поділу майна підлягають задоволенню і за позивачкою згідно заявлених нею позовних вимог має бути визнано право власності на 1/2 частку вказаної квартири.
Щодо заявленої позовної вимоги про припинення права спільної сумісної власності подружжя на вищевказану квартиру, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки окрема вимога припинити право спільної сумісної власності при поділі майна подружжя є неефективним способом захисту, про що, зокрема, зазначено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 40) та від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (пункти 75, 76).
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
На підставі ст.22 КпШС України, ст.ст.60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , про поділ майна подружжя задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29.06.2026.
Суддя О.А. Рибкін