Справа № 686/31856/25
Провадження № 2-др/686/192/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Карплюка О.І.
при секретарі судового засідання Рибаку О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 2 жовтня 2026 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., врахувавши дискримінацію інваліда в сумі 3000 грн., порушення присяги адвоката в сумі 2000 грн., невиконання Закону України"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і ненадання йому правової доапомоги в сумі 5000 грн., відмовлено.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн.
Дослідивши матеріали справи та врахувавши принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку компенсувати ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до вимог ст. 270 ч. ч. 1, 2 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до вимог ст. 141 ч. ч. 1 - 6 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, а тому звільнений від сплати судових витрат.
Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах №905/1795/18 та №922/2685/19, а також, враховує, що дана справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 270 ЦПК України, суд
вирішив:
Компенсувати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
16.10.2026