_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/31872/26
Провадження № 2-а/947/228/26
УХВАЛА
16.10.2026 Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про визнання протиправними та скасування рішення начальника Управління патрульної поліції в Одеській області та постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 13.05.2026 щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7087076 від 25.04.2026 та направлення справи на новий розгляд, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7264608 від 27.05.2026, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Також, ОСОБА_1 просив поновити йому процесуальні строки звернення до суду, посилаючись на те, що про рішення від 13.05.2026 позивачу було відомо 16.05.2026 з матеріалів справи № 947/18506/26, однак на той час вказане рішення не мало негативних наслідків для ОСОБА_1 і лише після прийняття 27.05.2026 постанови серії ЕНА №7087076 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу 1700,00 грн. та про яку позивач дізнався 29.07.2026 зі сповіщення в застосунку «Дія» він був вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. від 17.08.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
24.08.2026 представником відповідача - П.В.Морозовим подано до суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. Також надано відзив на позов в якому відповідач просить відмовити в позові.
14.09.2026 ОСОБА_1 надав до суду заяву в якій просив відмовити в залишенні його позову без розгляду, при цьому зазначив, що строк пропущено з поважних причин так як постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7264608 від 27.05.2026 позивач не отримував.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.04.2026 була винесена постанова серії ЕНА № 7087076 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 статті 122 КУпАП.
Рішенням начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 13.05.2026 оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7087076 від 25.04.2026, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу 1700,00 грн., скасовано та справу направлено на новий розгляд.
Про вказане вище рішення начальника УПП в Одеській області ДПП про скасування постанови серії ЕНА № 7087076 від 25.04.2026, ОСОБА_1 дізнався - 16.05.2026 і саме з цього часу позивач знав і про новий розгляд адміністративної справи відносно нього.
При цьому ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій на реалізацію своїх прав на оскарження рішення начальника УПП в Одеській області ДПП від 13.05.2026, а також не скористався своїми правами щодо надання пояснень, доказів при новому розгляді справи, не заявляв клопотань щодо адреси на яку відправляти процесуальні документи, а отже, при новому розгляд справи УПП в Одеській області ДПП сповіщало позивача за адресою яку він повідомив при розгляді адміністративної справи: АДРЕСА_2 , копія постанови серії ЕНА № 7264608 від 27.05.2026 також направлялась на вказаний адресу, що підтверджується матеріалами справи.
До суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 31.07.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Частиною 2ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Велика Палата Верховного Суду у складі колегії суддів, у постанові від 11.09.2025 по справі № 990/98/25 дійшла до наступних правових висновків: «... Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, 2 відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Отже, строк на оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення становить десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). В той же час в разі пропуску з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
При цьому, підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливлює своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поряд з цим, Верховний Суд у вказаній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
ОСОБА_1 зазначає, що строк звернення до адміністративного суду пропущений з поважних причин, однак будучи усвідомленим, про рішенням начальника управління патрульної поліції в Одеській області ДПП від 13.05.2026, про новий розгляд адміністративної справи відносно нього, суд вважає обставини на які він посилається не є непереборними та не підтверджують неможливість своєчасного звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішення від 13.05.2026 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.05.2026, а тому суд вважає причину пропуску звернення до суду з позовом не поважною.
Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів. Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах (постанова Верховного суду від 27.02.2025 у справі № 120/1183/24).
Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 "Осман проти Сполученого Королівства", заява №23452/94 і пункт 54 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 "Круз проти Польщі", заява №28249/95).
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Слід зауважити, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
При таких обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд також враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).
Керуючись ст. 122, 123, 240, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішення начальника Управління патрульної поліції в Одеській області та постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Огренич