ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2026 року м. Кропивницький
справа № 394/641/24
провадження № 22-ц/4809/1767/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л. М., Чельник О. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович в інтересах держави,
відповідачі: Підвисоцька сільська рада, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Горщака Максиміліана Леонідовича на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (суддя Краснопольська Л. П.) від 14.07.2026,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
26.06.2024 керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович в інтересах держави звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до Підвисоцької сільської ради та ОСОБА_1 й просив визнати недійсним рішення Тернівської сільської ради від 02.06.2008 № 122 «Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20000,00 кв. м для ведення особистого селянського господарства, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 20000,00 кв. м з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014, виданий 20.03.2009 ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01[телефон приховано] та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим Номером [номер приховано]:51:000:0014 площею 20000,00 кв. м, вчинену 20.03.2009 у Державному земельному кадастрі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням Тернівської сільської ради від 02.06.2008 за №122 «Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо приватизації земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, а також складання державного акта на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та передано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 22500,00 кв. м, у тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) - 2500 кв. м, для ведення особистого селянського господарства - 20000,00 кв. м.
20.03.2009 земельну ділянку площею 2,0000 га за заявою ОСОБА_1 зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера [номер приховано]:51:000:0014, із зазначенням категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, виду використання та цільового призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, склад угідь - сіножаті. Щодо вказаної земельної ділянки відкрито Поземельну книгу та сформовано Витяг з Державного земельного кадастру.
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 423154, зареєстрованим у Державному реєстрі земель (номер запису 01[телефон приховано] від 20.03.2009), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 20000,0 кв. м з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014. Право власності на земельну ділянку набуте на підставі рішення Тернівської сільської ради №122 від 02.06.2008. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.
Вказана земельна ділянка віднесена до земель водного фонду, розташована в прибережній захисній смузі річки Синюха (ліва притока р. Південний Буг) в с. Тернівка, а тому неправомірно, з порушенням норм земельного законодавства України, передана у власність ОСОБА_1 як земельна ділянка сільськогосподарського призначення.
Як на правову підставу своїх вимог прокурор посилався на норми ст. ст. 16, 21, 387, 391, 393 ЦК України, ст. ст. 152, 153, 155 ЗК України тощо.
Крім того, прокурор у позовній заяві навів обґрунтування виникнення в нього права на звернення до суду з цим позовом.
10.03.2026, після того, як 28.06.2024 Новоархангельський районний суд Кіровоградської області відкрив загальне позовне провадження у цій справі, зупинив, а згодом відновив провадження у справі, до закінчення підготовчого судового засідання позивач (керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак М. Л., подав до суду заяву про зміну предмета позову. У цій заяві він просив суд визнати недійсним рішення Тернівської сільської ради від 02.06.2008 № 122 «Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20000,00 кв. м для ведення особистого селянського господарства, витребувати від ОСОБА_1 на користь Підвисоцької сільської територіальної громади в особі Підвисоцької сільської ради земельну ділянку площею 0,5541 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163.
Заяву про зміну предмета позову позивач обґрунтував тим, що ним було пред`явлено негаторний позов, оскільки предметом спору визначено земельну ділянку, яка належить до земель водного фонду. Разом із тим 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-IX. Вказаним законом, зокрема, доповнено ч. 2 ст. 391 ЦК України новою нормою. Ці законодавчі зміни, які суттєво впливають на застосування судом та учасниками процесу способу захисту, є виключними та не залежать від волі сторін, у тому числі прокурора. Крім того, позивач зазначив, що має місце зміна фактичних обставин позову, що полягає у наступному. Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014 площею 2 га, що на час звернення прокурора до суду із позовною заявою належала ОСОБА_1 на праві приватної власності, була ним поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:51:000:0261 площею 1,4459 га та [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої на замовлення відповідача приватним підприємством «Центр ДЗК». Згідно з даними Публічної кадастрової карти (шар «Умовна прибережна захисна смуга») наразі внаслідок поділу земельних ділянок відповідачем земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства знаходиться в прибережній захисній смузі р. Синюха в с. Тернівка, а відтак неправомірно перебуває у приватній власності ОСОБА_1 як земельна ділянка сільськогосподарського призначення. З огляду на вказані зміни у законодавстві та зміни фактичних обставин цієї справи, прокурор зазначив, що, на його переконання, наразі єдиним можливим способом захисту порушених інтересів держави буде витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 387 ЦК України.
2.Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
2.1) 08.07.2026 Новоархангельський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою позовну заяву керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишив без руху. При цьому суд запропонував позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виправити недоліки позовної заяви, а саме: 1) надати експертно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га, здійснену в порядку, визначеному Законом, та чинну на дату подання позовної заяви; 2) зазначити в позовній заяві ціну позову; 3) надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га), здійсненої в порядку, визначеному законом; 4) надати до суду документи, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
2.2) 14.07.2026 Новоархангельський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою позовну заяву керівника Голованівської окружної прокуратури до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки (зі зміненими позовними вимогами щодо предмета позову) залишено без розгляду.
Суд мотивував своє рішення тим, що 13.07.2026 прокурор Голованівської окружної прокуратури подав до суду письмові пояснення щодо ухвали суду від 08.07.2026 про залишення заяви про зміну предмета позову без руху, в яких зазначив, що відсутні підстави для доручення у цій справі експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також внесення на депозитний рахунок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області вартості спірної земельної ділянки.
Суд дійшов висновку, що впродовж встановленого законом строку, прокурор не надав до суду будь-яких доказів виконання ухвали суду від 08.07.2026.
Також суд вказав, що змінами у законодавстві, внесеними Законом України від 12.03.2025 № 4292-IX, держава унормувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна у разі задоволення позову. Незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача.
З огляду на спростовну презумпцію добросовісності заволодіння майном, суд зазначив, що хоча заяву про зміну предмета позову подано прокурором до набрання чинності вищезгаданими змінами, внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов`язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ. Питання добросовісного набуття прав на спірний об`єкт має бути оцінено судом під час судового розгляду справи. Якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, він буде зобов`язаний застосувати чинний Закон України в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. З огляду на це, внесення прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Горщак М. Л. звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2026 у справі № 394/641/24 та просить скасувати це судове рішення й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку позивача, суд порушив норми процесуального та матеріального права, що виявилося у ретроспективному застосуванні норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України у редакції Закону від 12.03.2025 № 4292-ІХ до позовної заяви, яку прокурор подав до суду 26.06.2024. Крім того, суд не врахував, що позов було пред`явлено до ОСОБА_1 як недобросовісного набувача спірної земельної ділянки, а тому положення ст. ст. 388, 390 ЦК України є незастосовними до спірних правовідносин.
4.Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу
4.1) У відзиві на апеляційну скаргу відповідач у справі, Підвисоцька сільська рада, просить залишити скаргу без задоволення. Зокрема, вказується на те, що твердження апелянта про неправильне застосування судом Закону від 12.03.2025 № 4292-ІХ є безпідставним, оскільки у заяві про зміну предмета позову прокурор сам посилався на вказаний Закон. Крім того, на думку відповідача, всупереч ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор не довів виникнення у нього права на позов у цій справі, не підтвердив доказами обґрунтованість позову, не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права, які викладені у постановах у справах № 361/3406/18, № 469/1044/17. Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Горщак М. Л., не має права на апеляційне оскарження судового рішення, постановленого за наслідками розгляду позову, який пред`явив керівник Голованівської окружної прокуратури, а тому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без розгляду.
4.2) У відзиві на апеляційну скаргу відповідач у справі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Жеребенко Олена Валеріївна, апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення. Зокрема, зазначається, що суд першої інстанції правильно, з урахуванням положень ст. 187 ЦПК України та ч. 5 ст. 390 ЦК України, застосував норму абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Твердження позивача про те, що ОСОБА_1 є недобросовісним володільцем земельної ділянки, є суб`єктивним, адже презумпція добросовісності наразі не спростована. Недобросовісність може бути встановлена лише судом, і поки така обставина не встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, констатація цього факту у позовній заяві буде суперечитиме встановленій у ст. 12 ЦК презумпції та верховенству права.
5.Позиції учасників справи у судовому засіданні 28.09.2026
Прокурор Лагода Олена Василівна підтримала апеляційну скаргу.
Представник відповідача - Підвисоцької сільської ради - Тельний Ігор Борисович, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу не визнав.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жеребенко Олена Валеріївна апеляційну скаргу не визнала.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.
7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:
26.06.2024 керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович в інтересах держави звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до Підвисоцької сільської ради та ОСОБА_1 й просив визнати недійсним рішення Тернівської сільської ради від 02.06.2008 № 122 «Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам» у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20000,00 кв. м для ведення особистого селянського господарства, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 20000,00 кв. м з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014, виданий 20.03.2009 ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01[телефон приховано], та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014 площею 20000,00 кв. м, вчинену 20.03.2009 у Державному земельному кадастрі.
Свої вимоги позивач обґрунтовував порушеннями норм земельного законодавства, які, на його думку, полягали у тому, що всупереч закону у приватну власність ОСОБА_1 безоплатно передано спірну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка фактично віднесена до земель водного фонду, розташована в прибережній захисній смузі річки Синюха, що є очевидним з огляду на місце розташування земельної ділянки на місцевості, та не може перебувати у приватній власності громадян. Відтак рішення Тернівської сільської ради від 02.06.2008 № 122 у відповідній частині є незаконним. Як на правову підставу своїх вимог прокурор посилався на норми ст. ст. 16, 21, 387, 391, 393 ЦК України, ст. ст. 152, 153, 155 ЗК України тощо.
10.03.2026, до закінчення підготовчого судового засідання, позивач, керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович, подав до суду заяву про зміну предмета позову. У цій заяві він просив суд визнати недійсним рішення Тернівської сільської ради від 02.06.2008 № 122 «Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20000,00 кв. м для ведення особистого селянського господарства, витребувати від ОСОБА_1 на користь Підвисоцької сільської територіальної громади в особі Підвисоцької сільської ради земельну ділянку площею 0,5541 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163.
Заяву про зміну предмета позову позивач обґрунтував тим, що ним було пред`явлено негаторний позов. Разом із тим 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-IX. Ці законодавчі зміни, які суттєво впливають на застосування судом та учасниками процесу способу захисту, є виключними та не залежать від волі сторін, у тому числі прокурора. Крім того, позивач зазначив, що має місце зміна фактичних обставин позову, а саме: ОСОБА_1 поділив спірну земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:51:000:0014 площею 2 га на дві земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:51:000:0261 площею 1,4459 га та [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га. Згідно з даними Публічної кадастрової карти (шар «Умовна прибережна захисна смуга») наразі внаслідок поділу земельних ділянок відповідачем земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства знаходиться в прибережній захисній смузі р. Синюха в с. Тернівка, а відтак неправомірно перебуває у приватній власності ОСОБА_1 як земельна ділянка сільськогосподарського призначення. З огляду на вказані зміни у законодавстві та зміни фактичних обставин цієї справи, прокурор зазначив, що наразі єдиним можливим способом захисту порушених інтересів держави буде витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 387 ЦК України.
08.07.2026 Новоархангельський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою позовну заяву керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишив без руху.
Суд мотивував своє рішення змінами до ЦК України та ЦПК України, внесеними згідно із Законом від 12.03.2025 № 4292-IX, та презумпцією добросовісності й правомірності набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку. З огляду на це суд вважав, що заява прокурора не відповідає вимогам ст. 388, 390, 391 ЦК України та ч. 4 ст. 177 ЦПК України. При цьому суд запропонував позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виправити недоліки позовної заяви, а саме: 1) надати експертно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га, здійснену в порядку, визначеному законом та чинну на дату подання позовної заяви; 2) зазначити в позовній заяві ціну позову; 3) надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га) здійсненої в порядку, визначеному законом; 4) надати до суду документи, що підтверджують доплату судового збору у встановлениому законом розмірі та порядку.
14.07.2026, залишаючи позовну заяву керівника Голованівської окружної прокуратури до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 08.07.2026 про залишення заяви без руху.
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом ст. 43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі «Дія 97 проти України»).
Формою звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави у справах позовного провадження є позовна заява.
Нормативні вимоги до позовної заяви, яка подається до суду в порядку цивільного судочинства, закріплено у ст. ст. 175 , 177 ЦПК України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абз. 1 ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). […] Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. ч. 11-13 ст. 185 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2025 у справі № 203/4777/20).
На час відкриття провадження справі № 394/641/24 за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Горщака М. Л. в інтересах держави до Підвисоцька сільська рада та ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрацію земельної ділянки, тобто станом на 28.06.2024, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області вважав, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України й підстав для залишення її без руху немає (том 1, а. с. 28.06.2026).
Натомість станом на 08.07.2026 суд вважав, що позовна заява, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмету позову, не відповідає вимогам процесуального закону, а саме вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України у поточній редакції, що стало підставою для постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення її недоліків: 1) надання експертно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га, здійсненої в порядку визначеному Законом та чинної на дату подання позовної заяви; 2) зазначення в позовній заяві ціну позову; 3) надання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1163 площею 0,5541 га) здійсненої в порядку, визначеному законом; 4) надання до суду документи, що підтверджують доплату судового збору у встановлених законом розмірі та порядку.
Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам закону і позивач не усунув її недоліки, вказані в ухвалі про залишення її без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком місцевого суду з огляду на таке.
Залишаючи без руху позовну заяву прокурора, з урахуванням поданої ним заяви про зміну предмета позову, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області виходив з того, що позовна заява не відповідає поточним вимогам цивільного процесуального законодавства, з урахуванням змін, внесених Законом від 12.03.2025 № 4292-ІХ, оскільки ОСОБА_1 вважається добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, поки не буде доведено протилежного. Відтак, для розгляду і вирішення цієї справи позивач має додатково додати до позову документи, що підтверджують експертно-грошову оцінку земельної ділянки, здійснену в порядку, визначеному законом, а також внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Крім того, суд вважав, що зі зміною предмета позову позивач має вказати його ціну, доплатити судовий збір та подати відповідні докази.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-ІХ, яким внесені зміни, зокрема до ст. ст. 388, 390, 391 ЦК України та ст. ст. 177, 185, 265 ЦПК України.
Вказаним Законом доповнено ст. 390 ЦК України частиною 5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Відповідно до п. п. 1, 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 12.03.2025 № 4292-ІХ він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Законом від 12.03.2025 № 4292-ІХ відповідні зміни внесено до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме доповнено її абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абз. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України у редакції Закону від 12.03.2025 № 4292-IX).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Окремо законодавець унормував підстави, за яких власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача (див. ч. ч. 1, 3, 4 ст. 387 ЦК України).
Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи ч. 5 ст. 390 ЦК України не підлягають застосуванню.
Подібні висновки у спірних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 127/8274/24, від 01.12.2025 у справі № 354/419/25, від 10.12.2025 у справах № 354/417/25 та № 354/1754/24 тощо.
Питання про добросовісність/недобросовісність набувача суд вирішує лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, що не суперечить презумпції добросовісності набувача та законності набуття ним права власності на майно, а також не позбавляє позивача права обґрунтовувати свій позов та доводити протилежне.
Диспозитивність - один із базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти та якими обставинами їх обґрунтовувати, а також покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Відтак, у випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі ст. 387 ЦК України без застосування положень ч. 5 ст. 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі чи територіальній громаді, а останній набувач є добросовісним).
Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення того, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор як у позовній заяві, так і в заяві про зміну предмета позову, посилався як на правову підставу своїх вимог на ст. 387 ЦК України та стверджував про недобросовісність ОСОБА_1 під час набуття спірної земельної ділянки у власність, обґрунтовуючи це тим, що земельна ділянка вочевидь знаходиться в прибережній захисній смузі р. Синюха в с. Тернівка, що не могло бути невідомо відповідачам.
Отже, на переконання позивача, зовнішні, об`єктивні, явні та видимі ознаки земельної ділянки вказують на те, що відповідач ОСОБА_1 не міг не розуміти статус земельної ділянки, її цільове призначення, а тому діяв недобросовісно.
Тобто, вимога прокурора про витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 ґрунтується саме на недобросовісності заволодіння останнім спірним майном та нормі ст. 387 ЦК України, яка, на думку позивача, застосовується до виниклих правовідносин.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (див. постанову Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 602/1455/20)
З огляду на висунуті прокурором позовні вимоги та підстави позову, застосування судом першої інстанції приписів ч. 5 ст. 390 ЦК України, абз. 2 ч. 4 ст. 177, абз. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України у редакції Закону від 12.03.2025 № 4292-IX при вирішенні питання про прийняття заяви про зміну предмета позову є необґрунтованим, а його вимога до позивача про надання експертно-грошової оцінки земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області відповідної грошової суми в розмірі експертно-грошової оцінка земельної ділянки є незаконними.
Колегія суддів апеляційного суду повторює, що питання про добросовісність/недобросовісність ОСОБА_1 суд може вирішити лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.
Щодо вимоги ухвали суду від 08.07.2026 про зазначення ціни позову, то позивач вимогу суду в цій частині виконав, надавши 13.07.2026 до суду письмові пояснення, у яких, зокрема, вказав, що ціна позову складає 47556,00 грн, що відповідає нормативній грошовій оцінці витребуваної земельної ділянки.
Вимога суду щодо доплати судового збору є безпідставною, оскільки вона підлягала виконанню лише у випадку наявності підстав для застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України у редакції Закону від 12.03.2025 № 4292-IX, однак колегія суддів апеляційного суду вище за текстом цієї постанови вже обґрунтувала чому за обставин справи ці норми на стадії прийняття заяви прокурора про зміну предмета позову є незастосовними.
З урахуванням наведеного, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області неправильно застосував до спірних правовідносин приписи ст. 390 ЦК України, ч. 4 ст. 177, ч. 11 ст. 187 та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка очевидно перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Стосовно аргументів Підвисоцької сільської ради, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що всупереч ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не довів виникнення у нього права на позов у цій справі, не підтвердив доказами обґрунтованість позову, не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права, викладені у постановах у справах № 361/3406/18, № 469/1044/17, то колегія суддів апеляційного суду їх до уваги не бере, оскільки ці обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції, не слугували підставою ухвалення оскаржуваної ухвали та не можуть впливати на оцінку її законності чи обґрунтованості. Натомість вони підлягають з`ясуванню судом першої інстанції під час розгляду цієї справи.
Щодо тверджень про те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Горщак М. Л., не має права на апеляційне оскарження судового рішення, постановленого за наслідками розгляду позову, пред`явленого керівником Голованівської окружної прокуратури Горщак М. Л., то такі доводи відповідача є хибними.
Відповідно до ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 56 ЦПК України).
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є, зокрема, заступник керівника окружної прокуратури.
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру»).
З матеріалів справи відомо, що до суду з позовом звернувся керівник Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович, згодом той самий прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову.
Апеляційну скаргу на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2026 подав заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Горщак Максиміліан Леонідович.
Таким чином, у розгляді цієї справи в суді першої інстанції брав участь прокурор Горщак Максиміліан Леонідович, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», він має право на апеляційну скаргу на судове рішення саме на тій підставі, що він брав участь у судовому розгляді (вчиняв процесуальні дії).
З огляду на єдиний процесуальний статус прокурорів, те, що впродовж розгляду справи змінилася адміністративна посада, яку займає прокурор Горщак М. Л., не впливає на його право подати до суду апеляційну скаргу.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які мали наслідком ухвалення помилкового судового рішення (ухвали), вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.
10.Про судові витрати
Оскільки цією постановою розгляд справи не закінчується, судові витрати сторін у зв`язку з розглядом справи в усіх судових інстанціях не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Вимоги апеляційної скарги першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Горщака Максиміліана Леонідовича задовольнити.
Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2026 скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 06.10.2026.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: Л. М. Дьомич
О. І. Чельник